Тетяна Власенко
регіональний випусковий редактор Міжнародна група нейробіологів експериментально підтвердила вплив агресії на утворення нових нервових клітин у мозку. Вчені провели серію дослідів з самцями мишей і опублікували свої результати в журналі Frontiers in Neuroscience.
В ході експерименту вчені саджали пару самців в клітку, розділену сіткою на дві частини. Сітка дозволяла бачити і чути один одного, але не давала мишам битися. Кожен день сітку прибирали і починали спостереження: як правило, чекати бійки довго не доводилося. Через дві-три сутички визначався переможець, якого потім (через три хвилини або раніше, якщо виникало побоювання за долю того, хто програв) знову відокремлювали сіткою від сусіда. Крім цього досвіду проводилися і інші, спрямовані на те, щоб виявити, як поводяться миші-агресори в різних ситуаціях по відношенню до родичів.
Дослідники вивчили зміни, що відбуваються в мозку мишей-агресорів, які нападали на своїх побратимів і при цьому перемагали в бійках. Такі тварини після перемоги ставали ще агресивнішими, а в їх гіпокампі – однієї з ключових структур мозку – з'являлися нові нейрони. У відносному вираженні ефект варіювався від десятків відсотків до двократного приросту числа нових нейронів, і для всіх чотирьох використаних в дослідах ліній мишей ефект виявився статистично значимий.
Крім того, при можливості продовжувати бійки спостерігалися певні зміни в активності нервових клітин мигдалини. Вчені відзначають, що мигдалина у людей залучена в цілий ряд патологічних процесів, включаючи формування аутизму. Підвищена тривожність, стереотипно повторювана поведінка, порушення здатності до комунікації з іншими – ці симптоми спостерігалися у мишей з описаних вище дослідів і частково схожі з тими, які виділяють в картині аутизму.
Вчені сподіваються, що нова інформація про нейробіологічних основи агресії допоможе не тільки в розумінні цього феномена, але і підштовхне дослідження в інших областях – аж до пошуку причин аутизму і схожих з ним розладів у людей.
Головні теми