Космос балує нас загадками: раніше було проведено дослідження, звідки міг прилетіти астероїд Оумуамуа, а зараз новаторські дослідження показують, що у Всесвіті може існувати унікальна чорна зірка, яка має характеристики нейтронної зірки і чорної діри. Однією з її рис була б здатність поглинати світло, але не назавжди – світло могло б теоретично вирватися назад.
Чорна діра – це надгуста область в просторі з сильною гравітацією, яка не дозволяє світлу вибратися. Такий об'єкт може бути як від суперкрихітного – не більш, ніж розмір атома, – до "надмасивного", який має масу понад мільйон Сонць, повідомляє Big Think.
Нейтронна зірка утворюється під час вибух наднової, яка недостатньо масивна, щоб утворити чорну діру. Нейтронна зірка може бути такою ж великою, як місто, і, як ви здогадалися, вона заповнена нейтронами.
Нове дослідження, проведене італійським фізиком Раулем Карбальо-Рубіо з Міжнародної школи перспективних досліджень (SISSA), ґрунтувалося на математичних розрахунках, щоб показати, що можливий ще один надщільний вид зоряної структури. Він має властивості, подібні раніше запропонованим чорним зіркам і гравітарам.
"Новинка в цьому аналізі полягає в тому, що в перший раз всі ці "інгредієнти" були зібрані разом в повністю узгодженій моделі, – сказав Карбальо-Рубіо в прес-релізі. – Крім того, було показано, що існують нові зіркові конфігурації і що їх можна описати напрочуд простим чином".
Модель Карбальо-Рубіо поєднує в собі принципи тяжіння загальної теорії відносності з відразливим ефектом квантової вакуумної поляризації – концепцією, що вакуум не пустий, а містить квантову енергію і частки. Фізик показав, що є певні масові пороги, які визначають, що відбувається наприкінці життя зірки, коли вона наближається до вибуху. У якийсь момент зірка формує те, що виглядає як чорна діра, але діє зовсім по-іншому, як "квазікласична релятивістська зірка".
Одне велика відмінність полягала б у тому, що у таких зірок не було б горизонтів подій – це риса, яку такі об'єкти розділили б з гравітарами. Не було б "точки неповернення" для світла або матерії, але потужні гравітаційні поля цих зірок і раніше спотворювали б світло, повідомляє Scientific American. Крім того, замість того, щоб вся маса концентрувалася в центральній сингулярності, про що свідчить робота Роджера Пенроуза і нещодавно померлого Стівена Хокінга, маса поширюватиметься по всій цій зірці.
Існування такого зоряного об'єкта також забезпечило б вирішення однієї слабкої гіпотези теорії чорних дір, а саме, як можна знищити інформацію (наприклад, світло)? Це відомі закони фізики. Якби була чорна зірка, як, наприклад, в моделі Карбальо-Рубіо, вона б краще підходила під відомі закони фізики.
Нагадаємо, раніше вчені розповіли, що відбувається з мозком під час сну.
Про те, як Ілон Маск відправив у космос свою суперважку ракету Фалкон Хеві, дивіться на відео нижче:
Головні теми