Олена Кравець: "Я хрестила дружину Зеленського"

Єдина актриса "Квартал 95" в першому інтерв'ю після пологів розповіла "Сегодня" про те, як повідомила Зеленському про свою вагітність, скільки часу провела в декреті і про пародії на Савченко, яку покажуть на ТБ новорічної ночі.

— Олено, дуже рада бачити вас знову в строю "Кварталу 95". Скільки місяців ви провели в декреті?

— Чесно кажучи, я навіть не рахувала. Думаю, місяця на три я точно випала з життя колективу. Перший проект, до якого я повернулася, був півфінал "Ліги сміху". Власне, за ним я найбільше і нудьгувала. Але, звичайно, ще сумувала за хлопцям, їхніми жартами, колкостями, за звичним спілкуванням. Але ніхто мене не змушував сидіти вдома – мені дійсно хотілося самій провести перші місяці життя своїх дітей поруч з ними. А коли мені захотілося знову попрацювати, я повернулася.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

— Це була більше ваша ініціатива чи прохання хлопців?

— Це було обопільне рішення, і ми обговорювали з хлопцями, як правильно вибудувати наші графіки і зйомки, щоб всі були щасливі. Звичайно, я не могла погодитися на все, від чогось довелося відмовитися. Але в цілому знакові наші проекти вже все знімаються з моєю участю.

— У новорічному "Вечірньому кварталі" у вас з'явиться новий образ – Надії Савченко. Що ви робили, щоб стати на неї схожою?

— Для того щоб "набути" голос людини, на яку я роблю пародію, мені потрібно досить багато часу. Я повинна кілька днів слухати її голос, причому скрізь – в машині, на репетиціях, вдома в навушниках. Тож я прослухала багато інтерв'ю Надії Савченко і сповна ознайомилася з її політичною позицією (посміхається). Звертала увагу на всі особливості її мови, манеру розмови. І, чесно кажучи, я не знаю, що самій Надії може не сподобатися в нашій пародії. Якби на мене зробили таку пародію, я б посміялася. Взагалі я люблю, коли мене пародіюють, і завжди чекаю на такі номери з нетерпінням.

— Ваша друга вагітність стала для вас сюрпризом чи все-таки була давно запланована?

— Ми йшли з чоловіком до цього давно. Сюрпризом стало тільки кількість дітей (сміється). Але це приємний сюрприз, якому ми дуже зраділи.

— А Зеленському як повідомили про своє становище?

— Ми саме були на фестивалі "Ліга сміху" в Одесі в січні, де я повинна була як тренер вибрати собі дві команди. Я не могла Вові не сказати, адже попереду у нас був цілий робочий рік, дуже багато планів, зйомок, концертів. Він повинен був бути в курсі, що на повну котушку мене вже не вийде використовувати. Звичайно, перша реакція у Вови – шок! Причому як роботодавця, так і друга (сміється).

— З Володимиром ви взагалі є практично родичами – ви хрестили його дружину, свою подругу Олену Зеленську. Як ви взагалі сприйняли пропозицію подруги стати її ж хресною?

— Ой, це не було якось урочисто і пафосно. Просто Олена і Вова хотіли охрестити доньку Сашеньку, для цього Олені теж потрібно було бути самій хрещеною. А оскільки мій чоловік хрестив їхню дочку, я була не зайнята. Мені дуже приємно, що Олена вибрала саме мене. Зараз з цього приводу ми більше іронізуємо.

— Це правда, що саме Зеленський вмовив вас покинути останнє місце роботи заради того, щоб веселити народ?

— Так, Вова доклав до цього руку. Але він не вмовляв мене, морально я вже була готова. Просто він дав мені впевненість в тому, що я зможу себе забезпечувати. Робота за фахом фінансиста-економіста була недовгою, і вона мені швидко дала зрозуміти, що це не моє.

— У першому сезоні серіалу "Слуга народу" ви грали голову Нацбанку. У другому сезоні ваша героїня з'явиться?

— Сценарію другого сезону я ще не бачила. Але мені самій дуже б хотілося (посміхається).

— Ви розповідали, як Юлія Тимошенко колись сфотографувалася з вами за лаштунками. А з ким із зірок ви самі прагнули зробити селфі? Є чиєюсь фанаткою?

— Так, я страшний фанат, як і вся моя родина, Діми Шурова, Івана Дорна, Джамали і Hardkiss. З Дімою Шуровим ми вже практично дружимо родинами, але це не виключає того факту, що я з донькою знаю напам'ять всі його пісні. Але так щоб до сверблячки в долоньках, коли я хотіла з кимось сфотографуватися – востаннє це було на концерті Івана Дорна. Ми з ним особисто не знайомі і ніколи не зустрічалися, але я великий шанувальник його творчості, музики та стилю. Я дуже щаслива, що після останнього концерту мені вдалося з ним сфотографуватися. Це був такий кайф, схожий на підліткове захоплення.

— Вашій старшій дочці, Марії, вже 14 років. Ким вона хоче бути в майбутньому?

— Маша схиляється до спеціальності режисер-продюсер, а ще – стиліст. Я підтримаю будь-яке її рішення, головне, щоб їй подобалося і очі горіли. Взагалі ми з чоловіком дозволяємо Маші відриватися. Вона ще в тому віці, коли можна здійснювати безбашенні вчинки. Я просто пам'ятаю своє дитинство, коли мені це все забороняли, тому я не сувора мама. І навіть якщо вона фарбує волосся в синій, рожевий, зелений кольори – я її не зупиняю. Послухайте, коли ще, якщо не в цьому віці, таке можна зробити?

— Допомагає Маша доглядати за своїми братиком і сестричкою?

— Основне навантаження лягає на нянь, але Маша і за своїм бажанням проводить з ними багато часу. Ревнощів Маші до молодших дітей я не відчуваю. Тим більше я часто їй намагаюся нагадувати, що почала її любити на 13 років раніше, ніж їх (посміхається).

— Кілька років тому ви казали, що хочете вивчити італійську мову і навчитися грати на фортепіано. Що вдалося виконати і про що мрієте сьогодні?

— Ці бажання як і раніше в списку тільки планів (посміхається). Сьогодні хочу трохи заспокоїтися, а ще житлоплощу розширити. Нас же тепер багато! А взагалі головні зміни цього року, яких мені вдалося досягти, – це, звичайно, усвідомлене материнство і почуття подяки.

— Під час вагітності ви почали створювати одяг для вагітних. Які амбіції ви перед собою ставите в цьому амплуа?

— Хочу представити свою колекцію на Українському тижні моди, відкрити свій магазин і взагалі вийти на світовий рівень. А якщо зовсім серйозно, то я дійсно не хочу кидати цю справу. Так, я не дизайнер і не придумую одяг, але мені подобається одягати вагітних жінок. Я дуже добре розумію їхні потреби, почуття і страхи.

— Часто користуєтеся своєю відомістю?

— Буває, адже впізнаваність – це один з привілеїв нашої професії, коли можна швидко і легко вирішити питання з різними службами. Але я цим не користуюсь цілеспрямовано – це працює саме по собі. Але я намагаюся не нахабніти. Останній випадок був, коли я припаркувалася в недозволеному місці. Поліцейські були трохи лояльніші, ніж могли б, тому що весь час посміхалися. Я ні про що їх не просила, тільки вибачилася і сказала, що дійсно не побачила знак. Ну і додала, що я ж блондинка (посміхається).

— Уже цієї неділі у вас день народження. Зізнайтеся: цифра, що наближається, насторожує?

— Якщо чесно, до цієї цифри я ніяк не ставлюся, і морально до неї давно підготувалася. Років 20 тому вона мені здавалася такою далекою і нездійсненною, майже неіснуючою! А зараз, коли ти вже до неї впритул підібрався, ти розумієш, що нічого, крім самої цифри, не зміниться. Мені здається, я дуже добре входжу в цей вік. Дуже багато ще попереду, а до деякого і не хочеться повертатися. Мені комфортно з цією цифрою, а це головне.

— Робите замовлення на подарунки чи віддаєте перевагу сюрпризам?

— Переважно замовляю подарунки чоловікові, друзям – рідко. Тільки коли вони самі звертаються по допомогу, не знаючи, що подарувати. А останні кілька років я навіть чоловікові нічого не замовляю, віддаю перевагу сюрпризам. Тільки прошу Сергія не дарувати мені телефони або планшети – це занадто передбачувано, а значить – нецікаво (сміється).

—  Як зазвичай виглядає ранок на день вашого народження?

— Щоразу по-іншому. Але це завжди запах ялинки, мандаринів, багато смакоти... Я люблю ранок свого дня народження, адже це час, коли нікуди не треба поспішати.