Головна Сьогоднi

Виконавець ролі Чонкіна Віталій Салій: "Войнович в душі був ще тим хуліганом"

Письменника Володимира Войновича називали "літературним снайпером", а сам він мріяв про фільм "Москва 2042"

<p style="text-align: justify;">Володимир Войнович та Віталій Салій. Фото: з особистого архіву В. Салія</p>
Володимир Войнович та Віталій Салій. Фото: з особистого архіву В. Салія

У ніч на суботу, 28 липня, світ покинув легендарний письменник, драматург і дисидент Володимир Войнович. За словами рідних, його убив серцевий напад, а швидку викликали надто пізно. Автору знаменитої трилогії про солдата Івана Чонкіна і антиутопічного роману "Москва 2042" було 85. Уже сьогодні в Москві проходитиме прощання з письменником. Поховають його на Троєкурівському кладовищі.

Для багатьох радянських людей Войнович став прикладом рідкісної особистої свободи і громадянської мужності. Його часто називали "літературним снайпером" – за блискучу сатиру, яка висміювала соцреалістичні штампи і сформувала погляди і смаки цілого покоління читачів.

Народившись в Душанбе, в родині журналіста, маленький Володя з дитинства знав, що пов'яже своє життя з літературою, хоча і перепробував перед цим безліч професій. Дитинство і юність Войновича пройшли в Запоріжжі, в армії він служив в Джанкої, а поступити в Літінститут поїхав в Москву. Там же до нього прийшла перша слава: він став відомий після виходу пісні "Чотирнадцять хвилин до старту", написаної на його вірші. Згодом саме ця пісня стала неофіційним гімном всіх космонавтів і її публічно наспівував сам Хрущов.

gettyimages-469299707
Володимир Войнович
Фото: Getty

Але головною перемогою, "книгою життя" Войновича, став легендарний роман про Чонкіна ("Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна"). Хоча комічний твір, написаний за часів суворої цензури, обернувся для автора зовсім неабиякими наслідками.

Останній раз в Україні Войнович був в 2015 році, вже після Революції гідності, яку він активно підтримав. "У мене є родичі в Запоріжжі. Не дуже близькі по крові, але дуже близькі по духу", – говорив він в одному з останніх інтерв'ю. Письменник був тричі одружений, у нього дві доньки і син, який в березні цього року помер від інфаркту (Павлу Войновичу було 56).

СТВОРИВ РОМАН-АНЕКДОТ. За свої "Пригоди Чонкіна", де, на думку тодішніх критиків, очорнив вигляд радянського солдата, Войновича виключили зі Спілки письменників, в 1980 році вислали з країни, а рік по тому і зовсім позбавили радянського громадянства. Близько 12 років письменник жив за кордоном (Німеччина, Штати) і тільки з розвалом Союзу повернувся назад.

Передбачити майбутнє. Інший його роман – "Москва 2042" – теж наробив чимало галасу. У центрі історії, опублікованої ще в 1986 році, – письменник-емігрант, який несподівано отримує можливість полетіти до Москви 2042 року й у результаті виявляється організатором нової революції.

Частина подій, передбачених Войновичем в романі, несподівано здійснилася: наприклад, те, що Росією правитиме резидент радянської розвідки в Німеччині. До речі, Москва в романі обнесена шестиметровим парканом з колючим дротом і автоматниками.

38071769_10216843555098404_2921221542517932032_n
Фото: з особистого архіву В. Салія

В останньому інтерв'ю письменник висловлював бажання, що був би не проти, якби його роман екранізували. "Я замислююсь про екранізацію, хотів би, щоб вона відбулася. Мені здається, це було б дуже своєчасно. Але хотілося б, щоб це був іноземний режисер".

Всього існує шість кіноекранізацій по Войновичу. Але не менш популярні постановки за його романами і в театрі. Так, в 2009 році в столичному Театрі драми і комедії на Лівому березі Дніпра вийшов спектакль "Граємо Чонкіна", в якому головну роль зіграв Віталій Салій. Тоді на прем'єру приїхав сам Войнович. "Пам'ятаю, я дуже переживав. Перша головна роль – і відразу грати перед автором, – розповів "Сегодня" Віталій. – Вистава Володимиру Миколайовичу сподобалася, він дуже тепло відгукнувся про нашу роботу. Йому імпонував вільний, ігровий дух вистави. Мені взагалі здалося, що хоча він зовні і виглядав досить серйозним, в душі був ще тим хуліганом! наприкінці спілкування він благословив наш спектакль на довгі роки життя. А книгу мені підписав зі словами: "Кращому Чонкіну Києва". Так як до цього Чонкіна в Києві ще не ставили, і я був єдиним, хто його грав, ця його дуже тонка іронія мене порадувала".

Раніше ми робили підбірку найяскравіших цитат з інтерв'ю та романів Володимира Войновича.

Джерело: "Сегодня"

Новини партнерiв

Новини партнерiв