Кінопрем'єри тижня: "Місія нездійсненна: Плем'я ізгоїв" – дитяче свято замість серйозного кіно

Це вже п'ята за рахунком "Місія" Тома Круза (перша була знята в 1996 році!). І, на жаль, це – найдурніша картина в сазі. Відчуття, що сценарій для неї писав автор дитячих ранків, а не досвідчений Девід Кепп ("Шлях Карліто", "Людина-павук"). Втім, тут і сценарію толком немає – лише набір трюків та загальна ідея: є якийсь синдикат, що складається з колишніх агентів, який треба знайти і винищити.

Натомість у "Племені ізгоїв" є всі інгредієнти трешева кіно: бородаті чеченські бойовики, ядерні боєголовки, об'єкти, в які неможливо потрапити, але в які Круз і члени його команди – технар Данн (Самон Пегг) і "мозок" Брандт (Джеремі Реннер) – все одно проникають.

Сам же Круз перетворився на такого собі невбиваного робота. Наприклад, коли героя Сталлоне в старих картинах били, різали і катували, то до фіналу бойовика він більше скидався на фарш, ніж на людину. З Крузом справа йде інакше. Він тоне, а потім оживає; його машина перевертається раз шість, але на ньому – ні подряпини; він падає з байка на швидкості в 120 кілометрів на годину, і знову нічого – тільки сорочка трохи порвалася. А ще його б'ють по обличчю, але білі зуби всі до єдиного залишаються на місці. Фантастика! Перші каліцтва герой отримав вже ближче до фіналу – парочка художніх подряпин, вигідно підкреслюють його брутальність, римський ніс і харизму.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Втім, є у картини і плюси. Перший – ефектні трюки. Другий – відмінний гумор. Третій – прекрасна шпигунка (актриса Ребекка Фергюссон), чия фішка – згортати чоловікам шиї своїми стегнами (приблизно так само вбивала Ксенія Онатопп в бондівських "Золотому оці") і різати їх ножем на ремені. Небезпечна, загалом, дівчина. Напевно тому герой Круза так жодного разу її і не поцілував.

Що стосується трюків, то вони, і правда, хороші. Тим більше коли знаєш, що їх все Круз робив сам: злітав у небо, висячи на крилі літака, ганяв на машині по вузьких східним вуличках і на байку – по гірському серпантину. Від жорстких гонок, де гине багато байкерів-вершників, голова йшла обертом – без всякого там 3D-ефекту!

Що стосується гумору, то український глядач явно оцінить знищений Кремль (кінопрівет з минулої, четвертої частини), хохмач Пегга і несподіваний "білоруський гамбіт" Круза на початку картини. У своїй іронії хороша і сцена, в якій маленький Том б'ється з противником-гігантом над сценою Віденської опери.