Головна Сьогодні

Коріа, Коен, Гілмор – світові легенди джазу відвідали Київ

Нова програма від Jazz in Kiev, "Мурка" від Енвера Ізмайлова і басовий джаз від Коена

Чик Коріа Фото: Прес-служба EQUI Jazz Fest
Чик Коріа
Фото: Прес-служба EQUI Jazz Fest

10 вересня в селі Лісники на території заміського комплексу пройшов музичний фестиваль EQUI Jazz Fest.

Концерт-хол – величезний білий намет зі сценою і віп-сектором зі столиками – організатори побудували прямо посеред величезного кінного поля, оточеного трибунами і ресторанами. Звук виставили напрочуд добре, тож притупувати в такт і клацати пальцями можна було будь-де. Що виявилося дуже доречним: джазові концерти не особливо розташовують до сидіння посеред загального залу. Набагато доречніше напівпідвальні прокурені приміщення, де хрипкі баси контрабаса, барабанні ритми і атональні партії фортепіано пронизують до кісткового мозку, примушуючи віскі в склянці вібрувати в такт барабанним перетинки.

На EQUI Jazz Fest все почалося з Олексія Когана, який у вже звичних потертих штанях і сорочці навипуск розповів про пару-другу правил пристойності під час концертів і представив перших музикантів – Jazz in Kiev, які виступили зі спеціальною програмою Shine ("Сяйво"), написаної вокалісткою Лаурою Марті і піаністкою Наталією Лебедєвої. Це був літній джаз – легкий, нехитрий, злегка рок-н-рольний.

Після виступив гітарист Енвер Ізмайлов, справжня людина-оркестр, який славиться тим, що може витягти з гітари практично будь-які звуки. Це він і продемонстрував, зігравши навіть... блатну "Мурку". Втім, це був розігрів, після чого пішов справжній джаз – авторські рімейки Дюка Еллінгтона та інших класиків.

Але основну подію, як це заведено, приберегли наостанок. Близько пів на дев'яту, коли сутінки остаточно згустилися і поступилися місцем ночі, на сцену вийшли легенди світового джазу – піаніст Чик Коріа, контрабасист Авішай Коен і барабанщик Маркус Гілмор. І перші ж ноти їх п'єс дивно збіглися з маршем мурашок, які пронеслися по тілах слухачів.

Зізнаюся чесно: як шанувальник басового джазу, я чекав соло Коена – і очікування виправдалися повністю. Тягучий – і нервовий, ритмічний – але такий, що збивається на атональність, холодний, як сама ніч – і гарячий, немов сонце, ізраїльський контрабасист ледь не затьмарив зірку вечора Чика Коріа. Втім, той не залишився у програші і перетворив свою партію на справжню зоряну ніч, де кожне натискання клавіш було палаючою водневою кулею, а кожна пауза – темною матерією, яка наповнює порожнечу Всесвіту. А Маркус Гілмор показав, що барабан – принаймні, джазовий барабан – може бути соло інструментом, а то і зовсім виступати поодинці, як хвиля, що накочується на берег, і удари вітру по кронах дерев.

П'єси перемежовувалися розповідями Чика Коріа про музику, життя, батька, ранні успіхи і зрілі висновки. І всі втрьох посміхалися і насолоджувалися, граючи музику, яка щоразу звучить по-своєму, яка зіткана з імпровізацій, що підкреслюють найвищий клас гри.

Джаз – це, мабуть, єдиний стиль музики, де живі виступи повністю виправдовують очікування. Головним чином тому, що ми самі джазмени – справжні віртуози, адже грати цю музику так само складно, як і класичні твори. Тому не кожен музикант зможе зіграти джазову п'єсу, а той, що вміє, ніколи не підведе.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Джерело: "Сегодня"

Новини партнерів

Популярні статті

Новини партнерів

Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь