Шкільна Анна
Лідер білоруської групи "Леприконси" Ілля Мітько напередодні концерту в Києві (11 лютого) розповів "Сегодня" і Liferead – про те, як створювалися головні хіти колективу, чому сам вів власне весілля і чим сьогодні наповнене його життя.
— Ілле, як часто ви приїжджаєте до України?
— Ми буваємо з групою в Києві часто. Але, звичайно, не так, як раніше. Я маю на увазі той період, коли я працював на одному з українських музичних каналів. Тоді всі концерти "Леприконсів" були виключно на території України.
— Свого часу серед інших ви називали Київ одним з улюблених міст. Які тут улюблені місця?
— Весь світанок своєї молодості я прожив в Києві. Тому в спогадах залишилися всі ці знімні холостяцькі квартири, вечірки до ранку і ранні ефіри на телебаченні. Все це залишиться в моєму серці і пам'яті назавжди! Я, як і багато хто, закоханий в весняний Київ, коли все розпускається. Обожнюю Поділ. Кожна поїздка до Києва для мене – це ковток нових відчуттів і ностальгії за минулою молодістю.
— Свого часу на українському каналі М1 ви вели два проекти – "Гутен морген" і "Молочні брати". Як ви туди потрапили?
— Свого часу я познайомився з Миколою Бохонком, учасником команди КВК "Три товстуни", який згодом відкрив у Києві свою музичну студію. Ми вирішили з "Леприконсами" у нього записувати новий альбом. І на всі ці події приїхала знімальна група М1 разом з ще молодим продюсером Євгеном Огіром (продюсер і чоловік Тіни Кароль, який помер від раку 2013 року. – Авт.). Ми відразу з Женею відчули, що на одній хвилі, і подружися. Ми були сповнені ідей і надій на щасливе майбутнє... І він мені з ходу запропонував: "А не хочеш спробувати себе в ролі ведучого". Спочатку я впирався, а потім пройшов кастинг. Мабуть, моє білоруське почуття гумору комусь сподобалося, і я став працювати на каналі. Все це завдяки Жені, який також став директором "Леприконсів" в Україні. Взагалі Женя мені був як брат. І коли він пішов, чесно скажу, я осиротів. Для мене це досі дуже сильна втрата. Я згадую його кожен день і дуже сумую.
— Сьогодні з Тіною Кароль ви підтримуєте зв'язок?
— У нас нормальні стосунки. Востаннє ми спілкувалися, коли я її привітав з присвоєнням звання народної артистки. Але з огляду на те що людини, яка нас з'єднувала, більше немає, зв'язок, звичайно, трохи обірвався.
— Цей рік для групи "Леприконси" ювілейний – 20 років від дня першого виступу! Буде якийсь звітний концерт?
— Я не став нічого робити. І хоч рівень нашої медіаактивності зараз майже на нулі, концертів у нас достатньо. Ми досі живемо музикою, але життя вносить свої корективи. У всіх учасників групи вже родини. У мене самого двоє синів – старшому Мирону сім років, молодшому Матвію скоро три виповниться. Зараз основна моя робота – батьківство, і я хочу проводити зі своїми дітьми, поки вони маленькі, якомога більше часу. До того ж, я вже з головою втягнувся в домашні обов'язки. Обожнюю готувати! До речі, українські борщі у мене виходять краще, ніж у дружини. Тому зараз шоу-бізнес для мене на другому місці, хоча музика досі мій основний вид заробітку.
— Сьогодні ви частіше працюєте на великих концертах чи на приватних заходах?
— Ми дуже рідко граємо концерти за квитками, переважно "Леприконси" – це корпоративно-весільна група (сміється). Це наш формат, в якому ми прекрасно почуваємося.
— Свідком казусів на весіллях часто стаєте?
— Я можу розповісти про казус на своєму весіллі, яке повинні були вести хлопці з команди КВК "НП". Але вони так сильно за мене зраділи, що ще до початку церемонії були не в тій кондиції, так що мені довелося своє весілля вести самому (сміється). Зараз я знаю, вони практично не вживають.
— А у вас самого були випадки, коли після випитого вже не могли вийти на сцену?
— Бувало всяке. Але на сцену я виходив завжди (посміхається). Одного разу у нас був виступ в київському готелі, і нас так тепло зустріли дорогим коньяком! Але прийшов момент виступу, і я, пам'ятаю, навіть виконав одну пісню на гітарі – щоправда, струнами до себе... Звичайно, за все це моторошно соромно. І коли алкоголь мене сильно вже дістає, я його повністю виключаю. Загалом, борюся як можу.
— Яку з пісень "Леприконсів" ви вважаєте візитною карткою?
- Ми завжди починаємо концерти з пісні "Дівчата полюбили не мене", тож її можна назвати візитною карткою. Але нашою годувальницею, безумовно, є "Халі-галі паратрупер". Вже більше 15 років її не забувають, і я від цього тільки щасливий – значить, пісня продовжує жити!
— Розкажіть історію створення цього хіта.
— Я написав її лежачи у ванній. У нас на той момент вже була група, але не було забійного хіта. Гуляючи по нашому мінському парку атракціонів, я думав: "От було б класно, якби наші пісні тут грали!". І прийшла така ідея – просто заспівати назви атракціонів! Тоді нас точно візьмуть в ротацію, хоча б в парку (посміхається). А її візьми та й взяли радіостанції. А після того, як моя улюблена команда КВК БГУ переробила нашу пісню в своєму виступі, я зрозумів: ось вона, популярність! Взагалі КВК – моя пристрасть. Я б із задоволенням грав сам, але свого часу вибрав гру на гітарі. Але не думайте, що на наших концертах ми співаємо тільки цю пісню, у нас досить великий репертуар. Максимум за вечір "Паратрупер" можемо виконати рази два. До речі, а пісня "Дівчата полюбили не мене" народилася з частівки і з моїх реальних підколів нашому гармоністу, на якого шанувальниці звертали більше уваги, ніж на мене. І, звичайно, мене це трохи зачіпало (посміхається).
— Жодного разу не хотіли взяти участь в Євробаченні, щоб підняти собі популярність в європейських країнах?
— Цей музично-спортивний конкурс мене абсолютно не приваблює. Але цього року від нашої країни до вас до Києва збираються такі самобутні перспективні хлопці, що доведеться за них вболівати. А взагалі український шоу-бізнес дуже сильний. До того ж ваша мова настільки співуча, що співати на ній – одне задоволення. У нас в репертуарі, до речі, є одна жартівлива пісня на мотив "Підманула-підвела".
Головні теми