Народний артист України Павло Зібров останнім часом зважується на різноманітні експерименти: так, співак зіграв "Зібрембо" в гумористичному шоу, відіграв діджей-сет у нічному клубі, заспівав про "Укрзалізницю", а тепер знявся в молодіжному ромкомі "Інфоголік". Фільм, знятий на замовлення телеканалу НЛО TV, спільно з Idea Production, студією "Мамахохотала" і Multi Media Distribution, виходить в прокат в Україні 2 березня.
Сайт Сегодня.ua вирішив поспілкуватися з Павлом Зібровим, щоб з перших вуст дізнатися, як народному артисту працювалося на знімальному майданчику молодіжного кіно.
- Павле Миколайовичу, не так давно ви знялися в кліпі гурту "Плюшевий Бруклін" "Лову-лова". Чому вас зацікавила ця ідея?
- Спочатку не зацікавила, але хлопці з "Мамахохотала" виявилися дуже наполегливими. Ви ж розумієте, я класик – консерваторія, класичне відділення. Зрозуміло, що співак серйозний. І я подумав: для кого ж я співатиму реп? Але хлопці мене переконали: "Ви не розумієте, ось тільки ви репнете на цю актуальну тему з призначенням Войцеха Бальчуна на "Укрзалізницю", ви станете через кілька днів суперпопулярним серед іншої категорії – молоді, студентства". До того ж, мене дружина моя Марина Володимирівна (вона і мій директор, і продюсер) вмовила спробувати. Я і спробував! Виявилося, що не так вже й просто той реп записувати. Якби я був безголосий, мені, можливо, було б легше прочитати. Години півтори ми писали, я навіть спітнів. Сухо, синкопи треба відбивати, потрапляти в ритм, такт говіркою, а не співом. Записали, а вони кажуть: "Павле Миколайовичу, а що ви робите завтра?" Збиралися кліп записувати – швидко у них все так! Але я подумав, що і нормально, чому б і не записати.
- З командою знайшли спільну мову?
- Мені сподобалася команда, чітко все розписано, немає ніяких зволікань. Видно, що вони знають, що знімають, а не пальцем в небо... Все було "чотко"! Коли кліп пішов у інтернет, я як раз повертався з Житомира, поки я їхав, мене обдзвонили всі центральні телеканали і попросили дати коментар з цього приводу. Поки в Київ доїхав, подумав: "Ого, шоколад який!". До завтра у мене вже були прямі ефіри на ТБ і радіо. І я зрозумів, що хлопці молодці. Дуже вдячний долі, що я відкрив для себе ще й реп, і молоду аудиторію.
- Крім захоплених відгуків, були і негативні, навіть хотіли позбавити вас звання Народного артиста. У вас не було проблем?
- Новина про реп та Зіброва накрила не тільки Україну, а й Польщу, мені багато писали. Але негативу було 5% з 100. Ми всі це вчасно перевели на жарт, всі зрозуміли, що не потрібно конфронтації, я не залазив в їх бізнес, не думаю робити ніякої революції на залізницях. Влітку я летів одним літаком з помічником Войцеха. Він поляк з українським корінням, ми з ним нормально поспілкувалися. А потім ми за обідом зустрілися з самим Бальчуном. Він мене побачив, окуляри зняв: "О, Зібров, впізнав-впізнав". Я кажу: "Ну що, бити мене не будете? На дуель не будете викликати?" За 10 хвилин ми перейшли на "ти" як музиканти: я попсовик, він рокер. Швидко знайшли спільну мову. І домовилися якось навіть записати дует.
- Як вам вдається так легко сприймати критику? Самоіронія у вас від природи чи ви її якось тренували?
- Краще я стібатимуся сам з себе, ніж інший. Я сам себе прощу, сам себе зрозумію. І довіру у людей, коли сам Зібров сміється над собою – ну, хіба не так? Мені було б неприємно, якби хтось сміявся наді мною десяток хвилин. А так я відкритий для всього нового. Грав же Зібрембо в "Лізі сміху", тепер ось знявся в молодіжній комедії "Інфоголік".
- Ви відразу погодилися на роль, чи у вас були запитання до сценарію "Інфоголіка"?
- Я прискіпливо переглянув сценарій – і мені дуже сподобалося! Особливо моя роль. Вона, знову ж таки, стьобна, але така жива і класна! Мені цікаво побути актором, слухатися режисера, стежити за камерою, за світлом, потрапляти в такт з партнерами – це дуже цікава робота. У мене класний персонаж з бородою – не можу розповідати конкретику, бо це сюрприз для глядачів. Але скажу, що я буду в незвичному образі – трохи року, трохи таємничості.
- Інфоголізм вас особисто якось стосується?
- З цими Фейсбуками, Інстаграмами та іншим зовсім змінилося життя. Є вільна хвилина – і ти відразу залазиш в телефон, ганяєш по всьому світу, дивишся всіх своїх знайомих. З одного боку, це добре – це обізнаність, ти можеш і музику послухати, і новини почитати, і подивитися фільми. А з іншого боку, ця установка "я можу собі дозволити все" забирає дуже багато часу і заважає зосередитися на справах, які потрібно робити. Головне – вийти вчасно з цього інформаційного потоку, а ця зараза займає час. Це хвороба, яка прогресує кожен день. Якщо раніше цим дорослі займалися, потім студенти, то зараз діти, яким 2,5-3 роки. Це проблема. Торкнулася вона і мене, і дружини, і дитини. Я перед сном думаю: "почитаю трохи новини". І все, так сидиш до другої ночі, а потім не висипаєшся, з головою дурною. І вранці ти встаєш – і знову перевіряєш, хто що лайкнув, хто що написав. А ще треба відреагувати. Нам треба всім пригальмувати! Думати і займатися цим дозовано.
- Як вам працювалося з молодою командою, що робила фільм?
- Я ніколи з "дідуганами" не знімався – думаю, що з ними так само приємно. Але тут підібралася чудова команда професіоналів. І вік тут має значення тільки в тому сенсі, що молоді знають, чого вони хочуть.
- Як ви готувалися до ролі? Не важко було перевтілитися з народного артиста в персонажа комедії?
- Та ну! Пафос прибрав – і працювати! Якщо ти вже підписався на роль, значить, виконуй завдання режисера і знімальної команди. Пафос, апломб, зручно тобі чи незручно, хочеться чи не хочеться – ти повинен робити. Народний ти чи безрідний – ти в команді.
- Чи був у вас зірковий райдер?
- Хіба без нього можна? (Сміється). Ми знімали одну зі сцен з яйцями, які були круто зварені. Сцену довго знімали, я був голодний і попросив з'їсти половину тих яєць. Ще був огірок, помідори, хліб. Це і був мій райдер! Я не вибагливий. Розумію, як дістаються ці гроші, що я буду обдирати продюсерів як липку? У мене три дні було зайнято для зйомок, я міг би повиступати в цей час, заробити непогані гроші. Але хто, як не ми, будемо допомагати українському кіно ставати на ноги? Отож бо й воно...
- Чи вплине ваше "вливання в молодіжну тусовку" на вашу творчість?
- Певною мірою. Зараз ми з Потапом плануємо записати одну пісню – це мій старий шлягер. Потап мене побачив в "Лова-лова" і каже: "Шкода, що раніше не здогадався – давай з тобою щось витворимо разом". Будемо витворяти! Петя Мага допоміг нам з заспівами – і вони стали смішними. Думаю, що буде цікавий тандем.
- На вашу думку, чого не вистачає українському кіно?
- Підтримки держави не вистачає, бюджетування. Якою б не була Росія, але у них там мільйони-мільярди спонсорських внесків. У нас цього немає. І це заважає нам зрушити з місця. Всі працюють на ентузіазмі. Це прекрасно, але хто так довго протягне?
- Від сумного до веселого. "Інфоголік" – романтична комедія, в якій йдеться і про кохання теж. У молоді своєрідне розуміння цього поняття, а що для вас кохання?
- Кохання – воно різне. Спочатку це "ахи-охи", на інтуїтивно-інтимному, бурхливому сплеску. Цей період проходить. Потім людина усвідомлює, що повинна брати на себе відповідальність. А жінка – бути поруч. Потім любов йде на душевному рівні... Ти розумієш, що ти увійшов в душу, тіло, серце, волосся, очі, в кров – і воно вже твоє. Тут головне його підтримувати, підживлювати. Без цього любов відмирає, залишається тільки оболонка, зовнішнє. Тому дуже правильно одному і другому намагатися підкидати дрова у багаття – придумувати подорожі, дивувати, дарувати подарунки. Не треба кольє за 5 тис. доларів – досить булочку спекти, салат нарізати, слово приємне сказати.
- Скоро 14 лютого. Рецепт ідеального Дня святого Валентина від Павла Зіброва?
- Багато років я працюю, концерти 14 лютого – так уже склалося. Але вранці намагаюся піти на кухню і заздалегідь приготувати щось смачне, тортики купити, дитині – гривневі банкноти підкласти, намалювати сердечко, написати щось важливе. Фантазії багато не потрібно – увага важливіша! Але зізнаватися в коханні потрібно не тільки в день закоханих. Мала моя, Діана, мені майже кожен день говорить: "Тато, я тебе ТАААК люблю", без приводу. І я не скуплюся проявляти почуття до неї і до дружини – без цього неможливо.
- Уявіть, що ви могли б зіграти кого завгодно – яку роль ви б обрали?
- Я б зіграв у фільмі "Містер Х". Там образ такий цікавий, герой-коханець все ж, є страсті-мордасті. Георг Отс був чудовим в цій ролі, а я б зробив мюзикл на сучасний манер. І грав би головну роль, і заспівав би "Арію Містера Х", яка вже давно є в моєму репертуарі. Це кльово було б – моя мрія! Тому режисери, слухайте!
- Чому глядачеві потрібно йти на комедію "Інфоголік"?
- Тому що вона хороша. Це дуже добра стрічка про кожного з нас. І фільм має несподівані сюжетні повороти. Інфоголік – назва вже говорить сама за себе!
Читайте також:
Головні теми