Анна Пономаренко
Team Lead Зірки Сьогодні Відомий український продюсер і генеральний директор компанії MAMAMUSIC Юрій Нікітін в інтерв'ю Сегодня.Lifestyle розповів про те, як він познайомився з групою KAZKA, навіщо вони брали участь в "Х-факторі", чому на "Євробаченні-2007" Вєрка Сердючка зайняла друге місце, а також про головні етапи українського музичного бізнесу.
- Ви були і є першопрохідцем в українському шоу-бізнесі. Минуло вже більше 25 років з того моменту. Як ви вважаєте, в правильну сторону ступив український музичний бізнес і який момент можна вважати поворотним, крім самого початку?
- Мені здається, він розвивається так, як повинен розвиватися, у всіх сенсах. З точки зору культивування і статусу українських виконавців – настільки високо їх планка не піднімалася, в принципі, ніколи. Давайте поговоримо про поворотні моменти в музичному бізнесі в контексті артистів, з якими співпрацюю я. З огляду на те, що багато хто з них – знакові, ось і вийде плюс-мінус історія, як розвивався музичний бізнес в нашій країні.
І перший такий поворотний момент для мене – знайомство і початок роботи з Іриною Білик 1990 року. Приклад нашого співробітництва – фактично, один з перших випадків роботи артиста з професійним менеджментом – структурою в новій українській музиці. Музичний ринок України в перші роки Незалежності перебував практично на нульовій позначці – повна відсутність інфраструктури і будь-яких інвестицій в бізнес. Тож сміливо можна сказати, що ми одні з тих, хто закладав основу майбутньої індустрії.
Перша серйозна хвиля інтересу до української популярної музики почалася з 1995 року і тривала до 1998-го. У цей період ми видали два альбоми Ірини Білик, які сьогодні вважаються культовими – "Так Просто" і "Фарби". Легальний тираж обох перевищив півмільйона копій (касет). І це був серйозний переломний момент, тому що до цього жоден вітчизняний виконавець в Україні в такій кількості нічого не продавав.
Важливим став і факт організації нами компанії NOVA RECORDS, яка активно займалася пошуком і виданням прогресивної української музики. До речі, серед перших релізів був і альбом групи "Океан Ельзи" – "Я на небi був".
Наступний знаковий період для розвитку ринку стався в 2003-2006 роках, коли Verka Serduchka стала артистом номер один в СНД. Два її музичні альбоми – "Добре" і "Чита-дріта", очевидно, – найгучніший і успішний музичний реліз за всю історію української незалежної музики.
Гастрольна географія Verka Serduchka була настільки широкою, наскільки можна собі тільки уявити і включала, як всі країни СНД, так і діаспорні ринки. У той період ми рідко працювали менше двох-трьох концертів на одному майданчику за один приїзд. У Нью-Йорку, наприклад, це було шість аншлагових концертів поспіль, а в Москві – два Палаци спорту "Лужники".
2007 року, перебуваючи на піку популярності, Verka Serduchka посіла друге, а не перше місце на "Євробаченні", мені стало абсолютно ясно: перемога в такому конкурсі – не випадкове питання. Це політика. Жодна з країн, де Verka Serduchka була артистом "номер 1", не поставила нам 12 балів.
- Чи часто артисти просять у вас професійні поради?
- Початківці не часто. А якщо і приходять за порадами, то вкрай рідко виконують їх. Молоді люди, які тільки починають, як нібито відразу знають, що їм робити: які пісні їм співати, як записувати, як заливати їх в мережу. У нас же всі розбираються в музиці, політиці і футболі, чи не так?
Найчастіше з запитаннями звертаються артисти, які вже зробили перші кроки, витратили свої заощадження, але при цьому так і не почали заробляти. І я з радістю ділюся тим, що знаю. Я завжди за розвиток музичної індустрії.
До речі, для цього я і запустив освітню програму "NIMBS: Школа музичного бізнесу". У мене накопичилося багато інформації і матеріалу, який мені просто необхідно передавати далі, ділитися ним.
Я сам пройшов довгий шлях і перші 10 років кар'єри діяв вкрай не усвідомлено, до кінця не розуміючи законів і устрою бізнесу. Прочитати ж ніде було, інтернету не було. Я пишу авторські програми – курси, один з яких, до речі, днями відбудеться в Києві, я їх проводжу для того, щоб заощадити час і гроші артистів-початківців.
- Розкажіть про свою співпрацю з групою KAZKA. Як познайомилися з солісткою колективу і як утворилася сама група?
– Ми познайомилися з Сашею – вокалісткою KAZKA – на кастингу в групу NIKITA в Одесі. Саме! Для неї, зрозуміло, це був фан. Вона вийшла на сцену останньою і зачарувала всіх хлопців, хто організовував прослуховування. З того моменту, восени 2016 року, ми постійно думали про неї, підбираючи відповідні концепції проектів, в яких вона б могла почуватися абсолютно органічно. І такий день настав. У січні 2017 року ми записали перший трек "Свята" і зрозуміли, що це саме той продукт, той голос і той концепт, який змінить уявлення про українську популярну музику, і не тільки в Україні.
Місяцем пізніше до групи приєднався андеграундний музикант Микита. І при тому, що популярність "Свята" росла стрімко і все було якнайкраще, нам не вистачало третього учасника, який би привніс до KAZKA український колорит і додав глибші смисли.
Такою людиною став Діма – простий хлопець з села в Чернівецькій області. У минулому – пастух, а тепер – студент столичного університету. Грати на сопілці (а він грає на всіх видах сопілок, включаючи ті, що робить сам), як свідчить легенда, він почав в той час, коли займався випасом корів.
Фактично датою заснування групи ми вважаємо 1 березня 2017 року. Саме цього дня ми вивантажили "Свята" в мережу. Але оскільки група не була до кінця сформована, то жодних активних дій з проектом не відбувалося, аж до того моменту, коли трек став піснею №1 у вітчизняному радіоефірі, а прослуховування в YouTube перевищили один мільйон.
Саме тоді, влітку 2017-го, і почалася серйозна робота над проектом – стратегії, інвестиції, підготовка до зйомок першого кліпу. Минуло трохи більше року з моменту включення MAMAMUSIC в проект. За цей час ми зняли три відео, випустили чотири сингли, останній з яких – "Плакала" став піснею "Номер 1" на багатьох територіях, включаючи і Росію, а в YouTube трек вже послухали майже 50 мільйонів разів.
Сьогодні пісня українською мовою грає в ефірі російських федеральних радіостанціях, а це поодинокі випадки за всю історію української музики (поряд з ранніми ВВ, "Бумбокс" і "Океан Ельзи"). Саме тому трек "Плакала" і називають феноменом.
- Скільки коштує розкрутка артиста?
- Це одне з найпоширених запитань: "Скільки потрібно грошей, щоб відбутися? Щоб стартонути?" і т.д., і я не скажу нічого нового, якщо відповім, що: "Все залежить від артиста!" Це по-перше. І по-друге: від стратегії, яку артист або його менеджмент вибирає для себе.
Мені часто ставлять запитання: "Чому так мало нових артистів на ринку?". Насправді їх багато. Але молодь зараз намагається позиціонувати себе як незалежних (від продюсерів і менеджерів) артистів. Вони намагаються все робити самі, вважаючи, що це круто і просто. Але в той же час не володіючи достатнім ресурсом, знаннями, інструментами.
Вони просто пишуть пісні і викладають їх в мережу, а вона, зрозуміло, не стає популярною в загальній масі. Тому що без бачення, правильного концепту, чіткої стратегії нічого не вийде. А ще і не забувайте про гроші, які необхідно інвестувати. Час аматорів проходить. Щільність ринку сьогодні дуже висока – старі артисти не йдуть, а нові приходять кожен день. Це і диктує бюджети на розкрутку.
Якщо подивитися на KAZKA, можна подумати, що витрачені мільйони. Але насправді ми вкладалися в досить скромний бюджет. Оскільки з самого початку позиціонували проект, як незалежний, як True артист. Для нас первинною була музика, а не обв'язка. Саме тому ми економили на всьому, крім написання і виробництва музичного матеріалу.
Хтось пише пісні сам для себе – і це не коштує нічого, хтось робить аранжування на кухні для себе – і це теж не коштує нічого. Дуже часто, коли музиканти знімають кліпи на мобільний телефон і укладаються в бюджет 10 тисяч гривень. І поряд з цим бюджети нових кліпів вітчизняних суперзірок доходять до 100-150 тисяч доларів. Плюс – солідний бюджет на просування.
Тобто у кожного свій шлях розвитку. Для одних, щоб донести свій продукт до максимально широкої аудиторії, потрібно вкласти масу грошей в просування. А для кого-то досить просто залити пісню в мережу. Наприклад, на просування самого треку "Плакала" в YouTube ми не витратили жодного долара. 50 мільйонів переглядів – чиста органіка.
Ви можете самі написати пісню, а можете купити у іменитого автора за кілька тисяч доларів. І так у всьому. І це рішення залежить виключно від вас самих.
- Але ж довго так тривати не може, так чи інакше доведеться зняти кліп дорожче?
- І знову – залежить, наприклад, від музичного напрямку і ніші, яку ви обираєте. Питання не в "дорого-дешево". Питання – наскільки точно.
Плюс кожне нове відео, кожен новий маркетинговий крок не повинні повторюватися, навіть якщо ти повторюєш сам себе. Проект повинен еволюціонувати. Тільки при такому розкладі глядач не втрачатиме до артиста інтерес. І найважливіше – ідеї. І вони теж не пов'язані безпосередньо з "дорого-дешево", просто вони можуть бути реалізовані з різним розмахом.
Наприклад, нова відеоробота Ольги Горбачової "Хороші новини" – не дуже дорога в реалізації. Її завдання – "включити" трек, не відволікати від нього увагу, і кліп відмінно справляється з цим. Аналогічна історія з піснею "Плакала". Ці пісні настільки гарні, що головне – не перешкодити їм.
- Чому KAZKA пішла на "Х-фактор"?
- Цей крок був частиною стратегії. "Х-фактор" ні проектом заради проекту як у більшості учасників. За допомогою участі в ньому ми вирішували кілька основних завдань. Пісня "Свята" влітку 2017-го була треком "номер 1" в Україні в радіоефірі. Слухачі знали трек, але те, що його співає група KAKZA – ні. Так часто буває, особливо на етапі запуску проекту. Ніхто не знав, як виглядають учасники і т.д. Тож перше завдання полягало в тому, щоб побудувати потужну асоціативний зв'язок між групою, піснею "Свята" і аудиторією.
По-друге: Саша (солістка групи) не мала досвіду роботи на сцені, ніколи професійно не займалася вокалом. Тож "Х-фактор" був тим проектом, який реально міг її чогось навчити, загартувати. По-третє: до колективу тільки приєднався Микита, і не як сесійний музикант, а "обличчя" проекту, і нам було важливо показати і його.
- Ви говорили про те, що багато наших артисти популярні і в Росії. Чим відрізняється музичний бізнес в Росії і в Україні?
- У нас ринок набагато менше, динамічніше, і для того щоб бути успішними, тут потрібно здійснювати дуже оригінальні креативні дії, щоб випереджати своїх конкурентів. У Росії зробив крутий трек і можеш з ним два роки гастролювати, тому що країна величезна, ринок інертніший, цикл життя альбому набагато довше, ніж у нас.
Новий етап в кар'єрі артиста в Україні повинен проходити не рідше півтора років. Тоді як в Росії це в середньому – три роки. На російський ринок важче входити, але можна на довше в ньому залишитися. І ще. Російський ринок існує давно (СРСР). Багато яскраві і великі артисти там вже відбулися і перейшли до іншої касти, зайняли свої ніші на ринку, і тому для нового не так вже й багато місця. Це якщо говорити про традиційні стилі музики.
Але що стосується інтернет-героїв, то так, їх там багато, і в їхньому світі все розвивається зовсім інакше. Ви запитували, чому українські гучні імена користуються такою популярністю в Росії? Там вони – новачки, але з величезною базою слухачів, досвідом, репертуаром. Ось, новий артист з'явився, кажуть росіяни. Але, насправді – це суперзірка, про яку там не знали досі. Так відбувається з усіма – Лорак, Лобода, Барських, Потап і Настя, "Время и Стекло", Алексєєв та інші – всі вони мали успішний розвиток в Україні до того, як стати популярними в Росії артистами.
Головні теми