Ряполов Костянтин
Покупка квартири завжди була і буде подією екстраординарної важливості – часом до неї готуються роками, обмірковують, шукають, радяться. Але іноді виходить так, що незабаром після переїзду на нове місце людина починає почуватися "не в своїй тарілці". Аж до того, що, вклавши дуже серйозні гроші в престижну квартиру в центрі столиці, з'ясовує, що жити в ній вона не в змозі, і перебирається разом з родиною на ПМП кудись за межі міста.
Дуже часто причиною таких змін стає банальний шум – те, з чим новоспечені власники квартир сподівалися змиритися, на ділі виявлялося занадто сильним фактором. "Не тільки сам шум, а й стрес, який ми відчуваємо від нього, погано відбивається на нашій нервовій системі. Починаються недосипання, роздратування, конфлікти та інші неприємні речі", – каже Ярослав Першегуба, кан. мед. н, лікар із загальної гігієни, доцент кафедри спортивної медицини Національного університету фізичного виховання і спорту.
Разом з фахівцями ми з'ясували, як вирішувати "шумову" проблему.
ЯК НЕ ЗБОЖЕВОЛІТИ ВІД ВУЛИЧНОГО І ДОМАШНЬОГО ШУМУ
Взагалі-то єдиний шум, який ми повинні чути, відкриваючи вікно, – це спів птахів і голоси дітей, що граються у дворі. А ось звичний для багатьох киян гул транспортних артерій зовсім не на благо. Навіть якщо ми його вже давно не помічаємо, він продовжує свою руйнівну дію. За словами керівника Національного екологічного центру Ярослава Мовчана, вже давно доведено, що навіть, здавалося б, невеликий шум при постійному впливі може призводити до розвитку різних захворювань. Це ж, до речі, стосується й пилу, яким щедро ділиться з нами будь-яка завантажена дорога.
Як мінімум, шум щомиті додає нам того самого стресу, який ми в надлишку отримуємо на роботі. "Дім – це місце, де людина повинна розслаблятися і відновлювати запас сил, – каже Ольга Сташук. – Якщо це з якихось причин не виходить, людина шукатиме можливості розслабитися десь поза домом". Це – одна з причин, через яку дорослий чоловік може проміняти домашній борщ і теплі тапочки на риболовлю. Тут є і психологічний аспект. Колись людина могла жити під самою заводською трубою, труїтися, хворіти і раніше вмирати, але при цьому бути абсолютно щасливою, оскільки всякі витребеньки такої науки як екологія перебували далеко поза її свідомості. Тепер же ми всі знаємо про важливість стану навколишнього середовища, про наслідки забруднення, тому будь-які "неекологічні" зорові образи (паруюча труба, забита машинами дорога і т. Д.) для нас – вже сигнал небезпеки. А ми щодня, підходячи до будинку, отримуємо такі сигнали – яке вже тут почуття безпеки і комфорт!
За словами Ярослава Мовчана, краще селитися подалі від основних транспортних магістралей міста, та й взагалі відгороджуватися від доріг неабияким шаром зелених насаджень. "Зеленого екрану" шириною в 100 м достатньо, щоб практично повністю нейтралізувати шкідливий вплив навіть сильно завантаженої траси. Для дороги спокійнішої "щит" з дерев може бути скромніший, але якась смуга насаджень повинна бути обов'язково.
Щоб зрозуміти, який стан навколишнього середовища в тому районі, де ви обираєте квартиру, можна використовувати екологічні карти, які легко відшукати в Інтернеті. Хіба що потрібно обов'язково уточнювати, якого року дані там представлені – ситуація змінюється щороку.
ПІД БОКОМ. Звичайно, більш шкідливий шум – вуличний: він непостійний, має різну інтенсивність і весь час тримає нашу нервову систему в напрузі. А ось до квартирних шумів людина звикає, і мозок не запускає тривожну реакцію. А дарма: подразнення від ремонту за стінкою і плач дитини сусідки у підсумку виливається у сплески агресії.
За санітарними нормами, що діють в Україні, з 7:00 до 23:00 рівень шуму не повинен перевищувати 55 дБ, а вночі – 45 дБ. Для порівняння: 45 дБ – це рівень звуку неголосної розмови, 45-50 – шум кондиціонера, а 45-55 дБ – удар дверей ліфта.
У боротьбі з квартирним шумом дуже допомагає звукоізоляція (пластикові вікна, звуконепроникні двері і т. п.).
Головні теми