Трійця 2017: історія і традиції свята

У 2017 році свято Святої Трійці, яке завжди відзначається на 50-ий день після Великодня, припадає на неділю, 4 червня.

Яка історія виникнення цього свята та які існують традиції в цей день, з'ясовували Факти ICTV.

Історія свята

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Саме в цей день на святих апостолів, послідовників Ісуса Христа, зійшов Святий Дух, який і символізує триєдність Бога. З цього дня Бог послав апостолам дар говорити різними мовами. І саме Трійця вважається Днем народження Церкви. Тиждень після неї називається "Зеленими святами".

Всі православні храми у цей день прикрашені гілками берези, бузку, клену – вони символізують оновлення душі.

Після Божественної літургії в свято Трійці у храмах здійснюється особлива служба з читанням уклінних молитов: священик читає молитви, стоячи на колінах у Царських вратах, обличчям до віруючих, прихожани при цьому також встають на коліна, вперше після Великодня.

Традиції і прикмети

Трійцю святкують три дні. Господині до неї дуже ретельно готуються: наводять в будинку чистоту, прикрашають житло свіжими гілками клена, берези, верби, липи, квітами і травами, що символізує процвітання і новий життєвий цикл.

Субота перед святом є поминальним днем. Люди в храмах ставлять свічки за упокій померлих родичів. Особливо моляться за померлих передчасною смертю, вважаючи їх жертвами підступних русалок.

До свята жінки печуть пироги, готують м'ясні та рибні закуски. У деяких регіонах у цей день фарбують яйця в зелений колір.

Перший день – Зелену неділю – в народі вважають днем активності і підступності русалок та іншої міфічної нечисті. Зелень, якої прикрашають будинки, є захистом і оберегом від них. Вранці в цей день в храмах проходять святкові богослужіння. Потім люди ходять один до одного в гості. Починаються масові гуляння, ярмарки.

Трійця завжди вважалася дівочим святом. Вони плели вінки, опускаючи їх в річку для ворожіння. Потім вони йшли в ліс гуляти. До цього дня пекли коровай і роздавали його в лісі незаміжнім дівчатам. Ці шматочки сушили і зберігали до весілля, замішуючи потім сухарі в тісто для весільного короваю. Вважали, що вони принесуть їм в нову сім'ю благополуччя і любов. Потім під берізкою організовували пікнік – святкову трапезу. Увечері народ розважали ряджені.

Другий день свята називається Клечальний понеділок. Після служби священики йшли на поля читати молитви з проханням до Бога про благословення на майбутній урожай.

На третій, Богодухів день, хлопці вибирали собі наречених. Дівчата "водили тополю", в ролі якоїо була незаміжня дівчина – перша красуня в селі. Її наряджали вінками, стрічками, гілками і водили по дворах. Зустріти Тополю вважалося великою удачею. В цей день в колодязях освячували воду.

Роса, що випала на Трійцю, вважається дуже корисною для здоров'я. Дівчатам радять неюї вмиватися, щоб зберегти молодість і красу.

Якщо в цей день іде дощ – буде хороший урожай, тепле і грибне літо.

Раніше повідомлялося, що в понеділок, 5 липня в Україні буде додатковий вихідний.