Ганна Ковпак
Редакторка Вчені змогли стерти асоціативні спогади у мишей, придушивши активність одного-єдиного гена в головному мозку.
Таких результатів вдалося досягти нейробіологам з Льовенського католицького університету в Бельгії та Інституту Лейбніца в Німеччині.
За їхніми даними, пам'ять зазвичай порушується через нейродегенеративні розлади, нещасні випадки або серйозні стреси. Однак вони показали, що деякі спогади можуть бути видалені, якщо придушити активність одного конкретного гена.
Для цього нейробіологи провели експерименти з генетично модифікованими мишами, у яких був змінений ген нейропластін таким чином, що його можна вимкнути в певні моменти часу.
Зазначається, що функції нейропластина досліджують тільки кілька наукових груп в світі. Як було показано, цей ген дуже важливий для роботи мозку. Наприклад, якщо в людині нейропластин з яких-небудь причин знижує свою активність, то це може привести до зниження інтелектуальних здібностей і шизофренії.
Під час експерименту вчені навчили мишей переміщатися з одного кінця клітини в іншу при включеному світловому сигналі. Таким чином тварини запам'ятали, що коли горить світло, то біля протилежної стінки буде з'являтися корм.
Вчені називають це асоціативним навчанням, і найбільш відомим прикладом є собаки Павлова, у яких виникає слинотеча щоразу, коли вони чують дзвінок.
Коли миші навчилися успішно виконувати тест, біологи відключили нейропластин, і тварини більше не змогли вирішувати це завдання швидко і правильно.
Вчені вважають абсолютно дивним, що виключення одного-єдиного гена достатньо, щоб видалити спогади, сформовані до або під час навчання. У майбутніх дослідженнях нейробіологи планують з'ясувати, чи грає нейропластин роль у формуванні інших видів пам'яті.
Головні теми