Віталій Андронік
Провідний оглядач Сервіс Mobile ID відкриває абоненту доступ до захищених електронних документів, ставити цифровий підпис, а в перспективі також голосувати і робити покупки. Запустити його обіцяють вже 2017 року. Але для того, щоб він запрацював, потрібні зміни в законодавстві. Також експерти попереджають, що існує загроза захищеності особистих даних українців. Як працюватиме новий сервіс, дізнавався "Сегодня.ua".
Що таке Mobile ID і як він працює?
Всі дані про громадянина – електронний цифровий підпис, ідентифікаційний код, паспортні дані та інша інформація – записуватимуться на SIM-карту, що дозволить підтверджувати особистість при отриманні послуг. В Україні сервіс обіцяють запустити в другій половині 2017 року, зараз він успішно працює в 28 країнах Європи. За словами експерта групи "Електронне урядування" реанімаційному пакету реформ Олега Левченка, Mobile ID спростить доступ до адміністративних сервісів і документів, зменшить черги в держустановах. А на думку прем'єр-міністра, він дозволить зменшити контакт громадян з чиновниками і, відповідно, знизити рівень корупції.
"Ідентифікатор повинен забезпечити дистанційність, прозорість і якісний сервіс, чого б це не стосувалося – банк, лікарня, освіта, соціальна допомога, державна послуга – земля, будівництво, або щось інше. У людини повинна бути можливість у своєму мобільному телефоні замовити і отримати послугу від держави без контакту з чиновниками. Це буде велике досягнення, в тому числі – в боротьбі з хабарництвом", – заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман під час зустрічі з представниками мобільних операторів.
Фото: digitark.ee
Але поки що у нас немає законодавчої бази для впровадження електронної ідентифікації, а також відсутні умови для роботи в рамках Mobile ID, нарікають мобільні оператори. В Україні як мінімум необхідно уніфікувати систему криптозахисту з міжнародними стандартами, а також підвищити рівень комп'ютерної та інформаційної грамотності населення, щоб уникнути шахрайства та зломів баз даних.
"Щоб система працювала ефективно, за основу треба брати одну модель і розвивати всі проекти Mobile ID на його основі. На наш погляд, очолити процес має держава. Вона повинна створити національну програму впровадження Mobile ID, розробити план дій і залучити до його виконання операторів і провайдерів інших послуг", – зазначає начальник відділу зі зв'язків з громадськістю компанії Vodafone Вікторія Рубан.
Щоб отримати доступ до MobileID, потрібно буде замінити SIM-карту в оператора і авторизуватися, зазначають в "Київстарі".
"Це – картки нового покоління, з збільшеними функціональними можливостями. Така SIM-карта буде носієм унікального ключа користувача, необхідного для звірки даних при замовленні адміністративних послуг. Поки що ці процеси – в стадії розробки", – пояснює директор з розвитку бізнесу на корпоративному ринку компанії "Київстар" Євген Кражан.
Особисті дані українців можуть виявитися під загрозою
Якщо держава не гарантуватиме безпеку збереження особистих даних українців – вони можуть бути використані не за призначенням, вважає Олег Левченко. Оскільки для роботи сервісу доведеться об'єднувати державні бази даних і бази даних мобільних операторів, уряд повинен подбати про те, щоб система захисту була на високому рівні і регулярно оновлювалася.
"Для мобільних операторів не потрібно багато, щоб контролювати збереження особистих даних, оскільки вони і зараз мають систему захисту даних контрактних клієнтів. Ризики звичайно є – вся електронна система послуг держави має загрози і людський фактор. Все залежить від рівня корпоративної культури, безпеки, а також регулювання державою через відповідальність за несумлінне або недоцільне використання даних. Ми бачимо, на прикладі США як бази держави, корпорацій іноді зламують. Не буває ідеальних систем, кожна іноді дає збій. Зараз у всьому світі цифрова безпеку на порядку денному", – говорить експерт.
Фото: Thinkstock
Сервіс Mobile ID повинен розвиватися у всій країні одночасно і включати однакові послуги по всій Україні, вважає Левченко. Якщо проект почне розвиватися локально, то це може привести до того, що особисті дані опиняться в руках приватних осіб або будуть слабо захищені.
"Потрібно, щоб громадяни розуміли, що вони передають свої дані і як вони можуть бути використані. Якщо це робиться локально, на рівні місцевих рад, де рівень захисту даних низький – це ризиковано", – додає Левченко.
У приклад експерт наводить сервіс iGov, яка не є державною ресурсом, але дозволяє через банківську ідентифікацію віддалено користуватися деякими державними послугами з отриманню довідок або реєстрації, але не по всій Україні, а поки що в окремих містах. "Хто володіє приватними даними цього реєстру, хто ці дані захищає, чому саме приватна ініціатива має право володіти банківськими даними громадян. Люди повинні розуміти, що даними рано чи пізно ними скористаються, вони (дані, – прим. "Сегодня.ua") не можуть просто так збиратися. Питання, хто скористається і як", – говорить він.
Львівська міськрада вже веде переговори з впровадження Mobile ID на сайті адміністративних послуг мерії з одним з мобільних операторів. За словами начальника управління інформаційних технологій Львівської міськради Івана Коржова, абонент буде підключений до сервісу, тільки якщо сам цього захоче. За допомогою Mobile ID городянин зможе входити до особистого кабінету на сайті адмінпослуг мерії, записуватися на прийом, приймати участь у форматуванні громадського бюджету, а також створювати і голосувати за петиції, зазначає чиновник.
"Якщо людина готова на те, що в мобільного оператора будуть її дані, тоді вони там будуть, якщо ні – значить ні. Система захисту мобільних операторів на досить високому рівні, оскільки вони і зараз зберігають дані всіх контрактних абонентів", – вважає Іван Коржов.
Для того щоб Mobile ID запрацював, потрібно ухвалити закон про довірчі послуги, хоча сервіси ідентифікації і зараз формально не заборонені. Поки що закон вже пройшов перше читання. З технічного боку потрібно буде підготувати сайти державних установ, які збираються надавати онлайн-послуги.
Головні теми