Назва " гомеопатія " з'явилося в кінці 1807 року, а самі гомеопати вважають , що перші згадки про неї були ще в 400 – му році до н.е. Цей альтернативний метод лікування пройшов через історію і зберіг свій вплив до наших днів .
Досі точаться суперечки про те, чи діє гомеопатія чи ні . " Індустріалка " вирішила розібратися , що до чого.
З історії
У 18 столітті німецький лікар Крістіан Фрідріх Самуель Ганеман через різноманітні маніпуляції зі своїм тілом і здоров'ям прийшов до відкриття гомеопатії.
Одного разу він з'їв хінін – це речовина, яка міститься в корі хінного дерева і використовується при лікуванні малярійної лихоманки. Після прийому речовини у нього піднялася температура, він відчув спрагу і інші симптоми, що нагадують симптоми малярії. Так він і вивів один з головних своїх постулатів: ліки, які лікують хворого, приносять страждання здоровій людині.
Спираючись на цю ідею, він написав головну книгу гомеопатів – "Органон лікарського мистецтва".
Цікаво те, що хвороблива реакція на хінін була нетиповою. Важко точно визначити з історії опис його симптомів і сказати на 100%, але вважається, що Ганеман входив в 3-5% людей, що мають непереносимість ряду хімічних речовин, в які входить хінін. У медичній літературі це називається "Парадоксальна лихоманка".
У розведенні сила. Другий постулат гомеопатії – це розведення. Чим менше діючої речовини, тим сильніша її дія. Як пише сам Ганеман в книзі "Органон лікарського мистецтва" пункт 286 (5): "дія гомеопатичного прийому посилюється зі збільшенням кількості рідини, в якій її розчиняють, хоча кількість ліків залишається незмінною".
Але закони фізики ще ніхто не відміняв і ми знаємо, що речовини неможливо ділити нескінченно на порції. Сам Ганеман пропонував розведення речовини в воді з індексом 60С – тобто 1 частина речовина до 1060 молекул води. Наприклад, вся наша планета Земля містить приблизно 1050 молекул. А для розведення по гаменскому індексу нам знадобилося б 10 млрд Земель.
Але Ганеман і його гомеопатичні "нащадки", кажуть, що гомеопатія діє.
- Оскільки цей природний закон лікування підтверджується всяким чистим і правильним досвідом і сам по собі не підлягає сумніву, то нам немає потреби пояснювати гомеопатичне лікування науковим чином, і я навіть дуже мало ціную таке теоретичне пояснення, через очевидність самого факту, – пише Ганеман, пункт 28 (5).
Наука про гомеопатію
У 2002 році скептик, ілюзіоніст і активний громадський діяч Джеймс Ренді пообіцяв 1 мільйон доларів тому, хто зможе довести лікувальну дію гомеопатії. Приз досі ніхто не виграв.
У 2005 році Британські і швейцарські вчені опублікували статтю "Are the clinical effects of homoeopathy placebo effects?". Вона вийшла в авторитетному медичному журналі "The Lancet", в якому вчені прирівняли гомеопатію до плацебо.
У 2009 році Всесвітня організація охорони здоров'я висловилася з приводу поширення гомеопатії в світі, якій намагаються лікувати важкі захворювання: ВІЛ, туберкульоз, малярію. ВООЗ також наполягає на тому, що гомеопатія – це лжемедицина, не підтверджена клінічними дослідженнями.
А в 2017 році Комісією по боротьбі з лженаукою і фальсифікацією наукових досліджень при Президії РАН був опублікований "Меморандум №2". Він присвячений проблемі гомеопатії. Комісія заявила, що лікування невеликими дозами речовин, які прийнято використовувати в гомеопатії, не має за собою наукової основи.
У 2018 році гомеопатичний скандал спалахнув в Україні. Так, екс-радник українського міністра інформаційної політики Іветта Делікатна на своїй сторінці в Facebook опублікувала пост, в якому говорилося про переваги гомеопатії перед щепленнями від кору.
Таким чином, гомеопатія не зізнається в науковому світі і не має за собою жодних клінічних підтверджень. Найбільшу загрозу гомеопатія може представляти для тих, хто ігнорує традиційну медицину, продовжуючи приймати "порожнечу".
Так, у Великій Британії на гомеопатію витрачається по 40 мільйонів фунтів стерлінгів на рік, де 4 млн – це бюджет Національної системи охорони здоров'я.
Нагадаємо, раніше ми обговорювали ,які прості вправи допоможуть швидко схуднути
Також вчені виявили смертельну небезпеку перегляду телевізора
Головні теми