Криза в банківській системі далека від вирішення

Держава Україна встановила черговий економічний антирекорд. За індексом надійності банків наша країна посідає останнє, 140-е місце. Такі дані наведені у звіті Global Competitiveness Report, опублікованому в рамках Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), який відбувся в Швейцарському Давосі. Це – об'єктивна оцінка, з якою навіть встиг погодитися сам Національний банк. Результати останнього рейтингу ВЕФ були опубліковані у вересні 2015 р. За цей час ситуація в банківському секторі за більшістю показників тільки погіршувалася.
 
По-перше, продовжується відтік депозитів. За 2014-2015 рр. депозити у валюті скоротилися на 57% (у т.ч. за 2015 – на 31,2%), депозити в гривні – на 8%, що говорить про низьку довіру до банківської системи. В 2015 р невеликий приплив депозитів у гривні (22,7 млрд. грн. за підсумками 2015) був знівельований відтоком депозитів у валюті (мінус 6,2 млрд. дол). При цьому депозити населення скорочувалися як у гривні (мінус 7,5 млрд. грн. За рік), так і валюті (мінус 2,9 млрд. дол.).
 
По-друге, продовжує погіршуватися частка поганих кредитів (NPL). Частка непрацюючих кредитів (NPL) по банківській системі виросла з 7,7% на початок 2014 до 13,5% на початок 2015 року і до 21,2% на кінець 2015 р У той же час, за оцінками МВФ, частка реальних проблемних кредитів становить 45%.
 
По-третє, продовжує скорочуватися кредитування економіки: за 2014 -2015 рр. кредити у валюті впали на 38%, у т.ч. в 2015 р на 20,3%; у гривні – на 26,3%, у т.ч. в 2015 р на 19%.
 
По-четверте, український банківський сектор захлеснула хвиля масових банкрутств. З кінця лютого 2014 і на кінець 2015 р. неплатоспроможними визнано 64 банки (33 банки в 2014 р. і 31 банк в 2015 р, тобто більш ніж кожен третій банк від їх кількості на початок 2014 р.).
 
Глибина нинішньої кризи в банківському секторі в чому пояснюється об'єктивними чинниками. Так банківська криза збіглася з валютним і борговими (т.зв. потрійний фінансова криза), політичними потрясіннями і відкритим військовим конфліктом з втратою частини територій, що, безумовно, посилило його негативні наслідки для банків та їх клієнтів.
 
У той же час, роботу НБУ як банківського регулятора навряд чи можна назвати задовільною. У пасив НБУ можна віднести вибірковий банківський нагляд, має ознаки політичної корупції, неефективну роботу разом з ФГВ по виведенню проблемних банків з ринку, яка обертається мільярдними збитками для держави і клієнтів банків, слабкі зусилля з розчищення поганих активів, спрощенню злиття банків, перерозподілу надлишкової ліквідності . Багато питань до НБУ і як до монетарного регулятора на тлі домінування фіскальних цілей над монетарними і відсутності послідовної та виразної валютної політики.
 
Довіра до Національного банку, яка є вирішальним елементом у поверненні довіри і до банківської системи і до гривні, залишається низьким – за опитуванням центру Разумкова 3 з 4-х українців не довіряють банкам. Його підривають корупційні скандали, пов'язані з топ-менеджментом НБУ, і політична залежність регулятора від впливу правлячих політичних сил. Той факт, що НБУ вже півроку працює без Ради НБУ, є одним з наслідків цієї залежності.
 
З урахуванням усіх цих факторів в 2016 р. банківський сектор продовжить залишатися в епіцентрі фінансової кризи, а значить, позиції України в наступному рейтингу ВЕФ за індикатором стійкості банківської системи якщо і змінюватися, то незначно. Криза і стагнація в банківському секторі протягом кількох найближчих років буде одним з головних факторів, що гальмують відновлення економіки.