Берегині, шпигунки, воїни – 5 книг про жінок

Роль жінки у всіх книжках цього огляду годі переоцінити – вона або помагає чоловікам стати героєм, або сама бере ініціативу (а часом і зброю) в свої руки. І лише історичні зміни, які втручаються в її плани, можуть зробити трохи довшим шлях до її самовдосконалення.

Гіларі Мантел. Вулфголл. – Х.: Фабула, 2017

Попри всі історичні правди, в цьому романі чи не вперше зауважено те, що завжди залишається за лаштунками героїчного дійства. Так, у ньому цілком реалістично показано період у житті людини, що увійшла до історії як хитрий політик, мужній полководець, вірний підданий короля. Але від самого початку йому завжди допомагала жінка – його сестра, тож історія недарма починається зі сцени, в якій майбутню "історичну постать", а саме – Томаса Кромвеля, видатного англійського діяча ХVІ століття, що витягнув країну з мороку громадянської війни, в якому вона опинилася – мало не вбиває рідний батько. І це все те з "великого", що бачила героїчна жінка! В якої, знов-таки, ховається від батька юний Кромвель, і вже звідти тікає з дому. Таким чином, стає зрозуміло, чому причиною вірності ідеалам Батьківщини у головного героя роману стають не моральні чесноти (підкуп, лестощі – ось ті "дипломатичні" важелі, які використовує Кромвель), а психологічна травма дитинства. Батько-деспот, який, повторимо, бив і знущався з дитини, несподівано виявився тією людиною, що сприяла її подальшому становленню, яке почалося із втечі з дому.

"Невже десь на світі є люди, що не б’ють своїх дітей? – замислюється юний Кромвель. – Йому вперше легшає на душі; він думає: є інші місця, кращі". Хоч насправді це чудовий історичний роман, і здивувань у ньому не менше, ніж синців на тілі майбутнього політичного генія, отриманих замолоду.

Джейсон Метьюс. Червоний горобець. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018

За деталями роман цілком можна було б назвати соціальною драмою, але західна критика – так само справедливо – називає цей трилер одним із найвизначніших шпигунських романів ХХІ століття. Книга була екранізована культовим режисером кінострічок "Голодні ігри" та "Я легенда", здобувши премію Едґара Алана По. За сюжетом, найкраща з випускниць школи горобців – секретних російських агентів контррозвідки – використовує своє тіло для збору інформації, зваблення потенційних жертв, іноземних шпигунів та інших ворогів, наче у кращих історіях про Джеймса Бонда. Вона – суперагент, майстерна та невловна. Але потрапити у тенети кохання може навіть найвправніший з розвідників, і це стається, коли палкі почуття спалахують між героїнею та її черговою жертвою, американським розвідником-кротом. Але цього разу це загрожує не лише їхнім кар’єрам, але й безпеці їх держав.

"Волонтов поглянув на неї з іншого кінця кімнати, і вона відчула пекучий подих минулого, погляд сталінських катів – Дзержинського, Єжова, Берії, – порожній, безкровний, яким чоловіків і жінок відправляли до карцеру. Домініка знала: щось сталося, і боролася з припливом паніки, що здіймався всередині. Вони тримали дистанцію, а це завжди поганий знак, увімкнулася машина недовіри".

Джерард Стембридж. Що ж вона бачила. – К.: Нора-Друк, 2018

Те, що випало пережити героїні цього роману навряд чи входило в її плани, коли вона вирвалася з рідного Дубліну до омріяного Парижу. Виставки, крамниці, ресторани – все летить шкереберть після того, як вона несамохіть стала свідком жорстокої сцени насильства в готелі, яку, крім того, встигла сфотографувати на телефон. І тепер бідолашній рівничні доводиться тікати, хоч вона не лише не знає, хто полює за нею, ані те, які саме в нього наміри. Хай там як, але численні пояснення, які доводиться при цьому давати, не влаштовують нікого, і справа все більше заплутується. І героїні залишається лише одне – навіть, коли вона майже опиняється на волі, в аеропорту, прямуючи додому – вжити власних заходів проти всіх переслідувачів.

"І, роззявивши рота, Лана починає верещати. Шоковані, Поліна й Одетта інстинктивно відступають, а Лана, так і продовжуючи верещати, падає навколішки. Аж моторошно, як легко вибухнув цей нелюдський розпачливий зойк. Усі присутні в залі зупиняються поглянути, що там таке, але ближче не підходять".

Анна Шила. Жінка війни. – Х.: Фоліо, 2018

Ця книжка – перше в історії України видання, де сьогоднішня війна на Сході розглядається через історії жінок, які рятують людей. Будучи написана на основі інтерв’ю з 25 жінками — парамедиками, волонтерами, журналістами, військовослужбовцями, які вирушили на Схід боронити свою Вітчизну – збірка розповідає про долі героїнь, які допомагають вижити і перемогти. Зокрема про ту, якій казали, що "з таким діагнозом не живуть" і "безплідна на все життя", про яку кажуть, що "не здається, вірить у чудеса і перемагає – молода мама маленького янголятка", і з якої починається ця незвична історія жінок на війні.

"Перші поранені. Перші загиблі. Добровольці не розуміли, що відбувалося навколо. Йшла справжня війна, про яку всі знали лише з книжок і художніх фільмів. Ситуація була незрозумілою, але смерть не чекала. Продовжувала зростати кількість поранених і загиблих, тому Яна прийшла до висновку, що потрібно приймати екстрені рішення щодо організації медичної допомоги пораненим бійцям".

Оксана Кісь. Українські жінки у горнилі модернізації. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2017

Героїчна роль жінки завжди применшувалася на тлі історичних епопей. Історія знає лише княгиню Ольгу та Росколану, які увійшли до пантеону "державної" історії. Натомість те, як велося пересічній жінці у не менш складні часи соціальних зрушень і народних трагедій – сталінських репресій, Голодомору, колективізації – історія замовчує. Відновити справедливість взялися дев’ять дослідниць, які розповідають у цій книжці про те, як мінялася українська жінка та її становище в різні етапи нашої складної епохи. Причому мова не про міщанський побут, а про діяльність саме героїчного кшталту. І питання, які ставлять авторки збірки, справді серйозні та радикальні супроти мирного образу жінки як берегині, культивований в українській культурі. Натомість як поводилися жінки під час арешту, репресій, окупації? Як пережили Голодомор? Чи змагали проти радянського режиму в націоналістичному підпіллі? Відповіді на ці та інші питання допомагають зрозуміти історичну роль жінки у формуванні сьогоднішньої системи цінностей, а також світогляду цілого покоління феміністок.