Розслідування щасливих дружин

В епоху античності бороду носили або філософи, або вдівці, а сьогодні ними міряють рівень просунутості і амбітності. Аналогічно з'явилася мода на жінок, які все можуть. Всі успішні дружини, мами і бізнес леді в одній особі – новий культ в українському суспільстві. Уже недостатньо бути просто турботливою і люблячою мамою, уважною і ніжною дружиною. Суспільство очікує від жінок активної соціальної позиції та реалізації закладеного потенціалу. Але чи дійсно жінка прагне до багатозадачності або це тиск європейських стандартів, які не так просто впровадити в українську реальність?

Все частіше жінкам замість діамантів і машин дарують бізнес. Чоловіки нагадують про те, що в Європі жінки вже давно платять самі за себе в ресторані. Навіть декрет не перешкода для роботи, вважають багато сучасних представників сильної статі. Звичайно не перешкода, якщо сім'я – це команда, в якій поважають один одного, підтримують і поділяють обов'язки порівну. Але як бути, якщо кожна друга жінка невпевнена в собі, на неї тиснуть стереотипи з радянського минулого, власне почуття провини і ще довгий список з інших пунктів? Для початку є сенс розібратися, чому ця тенденція всемогутньої жінки користується такою популярністю в Україні, і як бути, якщо "емоційне вигорання" сигналізує про перешкоди на шляху до досягнення цієї культової статусу.

Зіткнення двох абсолютно різних епох народжує криза в сучасному українському суспільстві. Життєва філософія мам і бабусь, неабияк приправлена сіллю радянських подій, а також динамічна і європейська модель унісексуального статусу жінки. Постає питання: а чи потрібно так прагнути до європейських цінностей або для початку корисно розібратися, чому багато жінок не можуть впоратися з багатозадачністю і потім лікують невроз?

Розглянемо причини, через які жінка піддається сильному стресу, і не може так просто перейняти європейські цінності:

Перша причина – радянські стереотипи, які відмінно проростають в надрах заниженої жіночої самооцінки. Найпоширеніші з них: розлучення – це трагедія і ганьба для родини; з дітьми потрібно бути в декреті хоча б до трьох років; якщо дівчина живе з хлопцем в цивільному шлюбі, значить, він її використовує, а вона себе не поважає; чоловік повинен забезпечувати сім'ю, а дружина бути зразковою господинею; народжувати потрібно поки молода і до 25 років тощо; декрет в житті сучасної жінки – "весна" в її біографії ( "раніше ж не було підгузників, машинок пральних, все руками прали і пеленочки прасували щодня, так що не ний і не скаржся); чим менше сексуальних партнерів в житті жінки, тим більше порядною дочкою і "завидною нареченою" вона вважається (жінці бажано чекати свого принца і благополучно дожити з ним навіть в нелюбові, але до старості); няню для дитини наймають тільки безвідповідальні і незрілі батьки.

А що ми бачимо в Європі? Жінки підтримують абсолютно протилежні установки: рівноправність партнерів, в тому числі і фінансова, у жінки до заміжжя може бути багато сексуальних партнерів, для дітей наймають на роботу нянь, а не просять подбати про виховання бабусь, народження дитини відкладають ближче до 35-40 років, цивільним шлюбом нікого не здивуєш, а жінок в бізнес середовищі можна зустріти не рідше, ніж чоловіків.

Друга причина – відсутність впевненості в собі. Впевненість в собі – це прояв довіри до себе. Довіряємо ми своїми переконаннями, рішенням, бажанням або сумніваємося в їх доречності, успішності – визначає рівень впевненості в собі. Людина з працею довіряє собі повністю, і тому для опори їй потрібно вірити, що порятунок вона знайде в інших. Впевнена в собі людина усвідомлює власну самоцінність, яка дозволяє їй спиратися на себе. Самореалізація неможлива без довіри до себе.

Невпевнена в собі жінка не здатна захистити свої особисті кордони, протистояти суспільним стереотипам, якщо розуміє, що вони їй чужі. Встигнути реалізуватися в кількох жіночих ролях дуже не просто, якщо у самооцінки занижений рівень.

Не так давно я почула діалог між чоловіком і дружиною. Вони купували продукти в магазині. Жінка зробила стрімко крок в сторону і трохи нервово схопила з полиці пачку з памперсами. В її очах був страх, втома і якась безвихідь. У відповідь на обурене обличчя чоловіка, вона майже скрикнула: я хочу надіти їй памперс хоча б в ті ночі, коли зовсім падаю з ніг, я втомилася спати по 3 години на день. Чоловік продовжував дивитися на дружину з осудом. Чи впорається така жінка ще й із завданням реалізуватися в суспільстві? Сумніваюся. При всьому її щирому бажанні, вона не зможе фізично і морально вписатися в ідеалізований образ щасливої жінки.

Коли жінка не любить себе, вона живе життям того, хто з її точки зору більше цього гідний. Відсутність любові до себе – це найбільш руйнівна зрада в житті кожної жінки.

Щоб розібратися в тому, хто ж така щаслива жінка, я приведу життєві приклади.

Наприклад, як би міркувала впевнена в собі жінка: якщо я знаю, що у мене є можливість витратити на ланч будь-яку суму грошей, я ніколи не буду вибирати те, що дешевше, або погоджуватися на блюдо, яке мені хтось нав'язує і мені ніяково відмовити. У моєму гардеробі немає нелюбимих і неякісних речей або речей під кодовими назвами "винести сміття", "для прибирання в квартирі" тощо. Я не виходжу на вулицю в розтягнутому светрі, навіть, якщо він дуже теплий і мені потрібно тільки вигуляти собаку. Я не слухаю музику, яка просто модна, але не заряджає мене енергією. Я не погоджуюся на чай, якщо хочу кави (але для початку непогано б розуміти, чого хочеться насправді).

Щасливої жінці подобається робити те, що вона хоче, і це не про позамежний егоїзм, а про відданість собі. У дитинстві багатьох соромили за увагу тільки до своїх потреб, і в цьому є здоровий глузд, але не всім батькам було зрозуміло, що таке розумна межа здорового егоїзму. Тому сильні перекоси від руйнівного альтруїзму до неадекватного егоїзму – явище не рідкісне. Жінка з адекватною самооцінкою не носить тісне і незручне взуття, недорогу, але зате практичну нижню білизну, не штопає свої порвані колготки тільки тому, що під штанами все одно не видно швів, не ходить на нецікаву роботу, її складно зробити обслуговуючим персоналом для інших, вона не намагається бути чемною або зручною. Висновок простий: еквівалент жіночого щастя захований на рівні її самооцінки .