Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Денис Колесник

политический аналитик (Париж, Франция)

Путін в гостях у Макрона: шанс на прорив чи консервація статус-кво

2 серпня, 08:19

Президент Франції Еммануель Макрон зустрінеться зі своїм російським колегою Володимиром Путіним 19 серпня. Переговори пройдуть за чотири дні до саміту G7 у середньовічній фортеці Брегансон – середземноморській літній резиденції президента Республіки. 

Вже саме місце та формат зустрічі вказує на те, що з великими почестями приймати Путіна ніхто не збирається. Для порівняння, навіть перша зустріч двох лідерів держав у 2017 році відбулася у Версалі, а не в Єлисейському палаці. При поточному форматі буде можливо відверто обговорити питання порядку денного двох країн та звернути увагу на незручні безпекові питання, як ось минулорічну ситуацію з недружніми діями російського супутника-шпигуна "Луч-Олімп", та можливості відповіді Франції у світлі нещодавно анонсованого створення космічного командування та оборонної космічної стратегії, де Париж резервує за собою право "перешкоджати, нейтралізовувати та знищувати космічні можливості супротивника, які існують та розвиваються". До речі, у своїй промові міністр оборони Франції пані Парлі звернула увагу на випадок з супутником Росії.

З іншої боку, при такому форматі зустрічі у внутрішній комунікації Володимиру Путіну буде важко використати цей візит для власної пропаганди в Росії, щоб показати, наскільки помпезно його зустрічають у Франції. Проте, в якомусь сенсі, сам факт його візиту за чотири дня до саміту G7, звичайно, символічний і дасть можливість обговорити ряд проблемних питань, які існують як між Францією і Росією, так і ширших питань між ЄС і Росією в цілому.

Що обговорять

Найбільш цікаве те, що до зустрічі у Брегансоні сторони ретельно готувалися. Нагадаю, що президент Республіки і його російський колега вже перетиналися на саміті G20 в Осаці (Японія) наприкінці червня. Цьому передувала зустріч прем’єрів двох країн. В середині червня між президентами була телефонна розмова. А після перемовин у Брегансоні планується ще одна зустріч у форматі "два на два", здається у вересні, де зустрінуться міністри оборони і закордонних справ обох країн. 

У франко-російських відносинах накопичилося дуже багато питань. Порядок денний саме двосторонніх відносин і визначатиме перемовини в Брегансоні. g

Реклама

Є така поширена фраза, як "звірка годинників". Проте багато хто цього боїться, бо вважається, що коли між західним лідером і Путіним відбувається ця таки звірка годинників, то це автоматично означає, що Путіна готові чути і дослухатися до нього. Такий погляд на речі притаманний, між іншим Україні, яка в силу свого знаходження в російському інформаційному просторі часто приймає такі події через призму РФ, де їхня пропаганда завжди намагається показати Путіна у ролі лідера, з яким усі рахуються. Але варто тут особливо підкреслити, що в даному випадку звірка годинників – це коли Захід дає свою позицію і чує позицію Росії. Якщо немає поступу, скажімо, через півроку, вони знову зустрічаються і дивляться, де ця позиція змінилася чи намітився якийсь прогрес, чи сторони і надалі не готові до зрушень щодо питань. Це і є нормальний дипломатичний процес і в ньому не варто шукати "зради". 

Чому напередодні G7

Переговори в Брігансоні не будуть зустріччю заради зустрічі. Сам факт цих перемовин говорить про те, що по ряду питань потрібно почути позицію один одного, а в деяких питаннях можливо намічається певний поступ. Інше питання, що також примітно, що ця зустріч відбуватиметься буквально за кілька днів до саміту G7 – колишньої "великої вісімки", звідки Росію виключили у 2014 році. Тому, звичайно, ця зустріч – це спроба прощупати реальні настрої і бачення очільника Кремля та озвучити свою позицію по ряду питань, які також будуть обговорюватися на G7. 

Не йдеться жодним чином про якесь повернення Росії до формату G8, її звідти виключили – це факт. Голосу Росії тепер вже в G7 немає. Проте, зазначу, що у військовому плані Росія ніколи і не випадала з клубу сильних держав навіть в 90-х, коли у них все було досить кепсько. Вже сам факт наявності у Росії ядерної зброї, іноземних баз, чисельності російського війська і техніки, ангажування у миротворчих та інших місіях залишало її гравцем на світовій арені. 

В тренді
У Білому домі пояснили рішення тимчасово заморозити військову допомогу Україні

Звичайно, на порядку денному "великої сімки" будуть питання України, Сирії і Ірану, а також Віденська ядерна угода (JCPoA) по ядерній програмі Ірану. Ну а в цілому порядок денний зустрічі G7 досить глобальний: від питань клімату і економіки, до безпеки і міграції, враховуючи вже не працюючий Договір про ліквідацію ракет середньої і малої дальності між США і РФ.

Що робити Україні

Дискусії, які вже відбувалися між Францією і Росією, говорять про те, що питання України чи не ключове, бо воно виринало в усіх без виключення розмовах. Наприклад, під час телефонної розмови між двома лідерами країн 18 липня було чітко зазначено, що президент Французької Республіки схвалив початок діалогу між Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним, і було однозначно вказано на те, що в Парижа є велике бажання зрушити з місця питання Нормандського формату, щоб він нарешті запрацював. 

Взагалі у міжнародних відносинах зміна якогось одного елементу "схеми" або "матриці", в даному випадку одного з учасників Нормандського формату, де "учасник" є "елементом", а Нормандський формат – "схемою", завжди сприймається, як нова можливість. Бо наразі ніхто не знає, якою буде політика Володимира Зеленського, яка до цього часу ще не є оформленою. Але при цьому, і я це хочу особливо підкреслити, на саміті G20 в Осаці Еммануель Макрон чітко зазначив, що потрібно просунутися в питаннях відновлення Нормандського формату, додавши наступне: "Я не хочу робити зустрічі заради зустрічей", напевно натякаючи про зустріч Брегансоні. 

Телефонна розмова між Путіним и Макроном, яка відбулася вже після цього, свідчить про те, що, можливо, намітилися якісь мінімальні зрушення російської позиції. Чи вона зрушилася у зв’язку зі зміною влади в Україні? Чи буде це підтверджено на зустрічі в Брегансоні? Наразі залишається радше питанням.

Але сам факт цієї зустрічі говорить про те, що всі контакти, які їй передували, не були просто розмовами і все-таки по якихось питаннях варто очікувати незначний прогрес. У даному контексті сам факт, що ця зустріч відбудеться може свідчити про те, що по якихось питаннях є готовність на поступки. Чи ці поступки стосуватимуться лише питань Нормандського формату, чи також інших питань, ми дізнаємося лише згодом. І, напевно, позиція Путіна, яка буде ним озвучена, можливо якісь компроміси, чи їх відсутність, звичайно також будуть обговорені з лідерами країн G7. 

Проте на Заході таки існує певне нерозуміння того, що Росія не поважає міжнародне право, а зобов’язання, які вона бере на себе, вважає такими, які можна не виконувати, або виконувати на власний розсуд. І я думаю, що тут не існує стовідсоткового усвідомлення Заходом того, що Росія домагається зміни світового порядку, на що працюють всі органи влади РФ, як її дипломатія так і її силовики. І це дуже яскраво продемонстрував факт повернення російської делегації до роботи в ПАРЄ. Рада Європи, на мою думку, є або на шляху до своєї самодискредитації, або вже втратила свою легітимність, коли прийняла назад Росію, у якої не зафіксовано поступу по жодному з питань, за які її, власне, звідти і виключили.

А ось Києву не варто зволікати з виробленням консолідованої дійсно державницької позиції та інтенсифікацією дипломатичних зусиль, що може виявитися надважким завданням для нового президента Зеленського та його команди.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...