Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Мохаммад Фараджаллах

редактор портала «Украина по-арабски»

Теракт у Стамбулі може змусити Ердогана попросити вибачення у Путіна

12 червня 2016, 07:41

Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган завів країну в таку ситуацію, що вже не знає, звідки чекати наступного удару, про що яскраво свідчать події останніх днів. У той час, як турецький лідер знаходився в Кенії, щоб хоч якось нівелювати вплив торгової війни з Росією і відкрити нові ринки збуту, парламент Німеччини підтримав резолюцію, яка визначає різанину вірменів і смерть більше 1 млн представників цієї нації в тогочасній Османської імперії як геноцид вірменського народу.

Після цього пролунав вибух поряд з однією з головних визначних пам'яток Стамбула (базар), забравши життя 11 осіб, в тому числі 7 поліцейських і 4 цивільних, а 36 осіб отримали поранення. Зазначені події породжують нові питання і підігрівають давно дозріваючу політичну та економічну кризу, яка щодня набуває все більших масштабів в Туреччині, підштовхуючи президента Ердогана до краю прірви.

Даний теракт безумовно мав на меті завдати удару по туристичному сектору Туреччини, який щорічно приносить країні близько $ 36 млрд, а до його організації причетне угрупування "Яструби свободи Курдистану", пов'язане з Робочою партією Курдистану, яку переважно кваліфікують як терористичну організацію. Вибухи, які в останні місяці вже стали звичними для Туреччини, мають дуже серйозний вплив на громадську думку в країні, а противники Ердогана – це не тільки курдська опозиція, вони є навіть серед його найближчих європейських союзників, серед яких слід виділити Німеччину.

Схоже, позиція Реджепа Тайіпа Ердогана як у зовнішній, так і у внутрішній політиці йде в повний розріз з відомим висловом "Якщо ви потрапили в яму, то перестаньте копати". Зараз президент Ердоган веде запеклу війну проти Німеччини після визнання її парламентом геноциду вірмен, звинувативши 11 депутатів Бундестагу, що мають турецьке коріння, в тому числі главу німецької Партії Зелених, що вони не турки. Президент Туреччини навіть запропонував провести аналіз ДНК даних парламентаріїв, щоб встановити їх етнічну приналежність. Більш того, Ердоган назвав цих людей "зброєю курдських терористів", що в свою чергу не на жарт розлютило німецький уряд.

Новий прем'єр-міністр Туреччини Біна Йілдирим сказав в своєму виступі перед парламентом, що нова політика і стратегія його уряду буде спрямована на те, щоб збільшити кількість друзів і зменшити число ворогів. Однак уже видно, що позиція президента по більшості сусідніх країн абсолютно протилежна.

Протягом останніх 14 років під керівництвом Ердогана Туреччині вдалося досягти економічного і політичного чуда, ставши предметом гордості для всього ісламського світу і зразком для наслідування для всіх мусульманських країн. Однак схоже на Туреччину подіє негласне правило, яке свідчить: залишитися на вершині набагато важче, ніж її досягти.

Теракт у Стамбулі, який стався в перший день священного місяця Рамадан, загострення суперечки з Німеччиною і більшістю країн Європейського Союзу, маргіналізація турецької ролі в Сирії, посилення курського впливу в цій країні – всі ці фактори повинні спонукати турецьку владу відкрити нові сторінки у відносинах з такими сусідніми країнами як Росія, Ірак, Єгипет. Оскільки турецькому лідерові необхідно зупинити поглиблення кризи, або хоча б пом'якшити її наслідки.

Туреччина вже втратила свого історичного союзника – США. Вона сильно зіпсувала відносини з Москвою, збивши горезвісний бомбардувальник. Вона веде війну в Сирії, живе в стані холодної війни з Іраном і Іраком, встигаючи конфліктувати при цьому і з ЄС. Очевидно, що найсерйозніша небезпека, з якою останнім часом зіткнувся Ердоган, це взаємна підтримка США і Росії курдів в Сирії, які є заклятими ворогами Анкари. І є всі підстави вважати, що на півночі Сирії уздовж турецького кордону найближчим часом може з'явитися курдська автономія.

Якщо порівняти становище турецького президента ще п'ять років тому і на сучасному етапі, стає зрозумілою вся глибина тупика, в якому знаходиться Ердоган. У такій ситуації не дивують навіть заяви його прихильників, які наполягають на "перезавантаженні" зовнішньої політики.

У цьому світлі завдання нового прем'єр-міністра Туреччини обмежуватимуться "гасінням пожеж", джерелом яких є президент Ердоган, "відновленням мостів" з тепер уже недружніми країнами. Що стосується всеосяжного перегляду політики, то для цього потрібнен "повний переворот" в таких серйозних питаннях як російська і сирійська проблеми. А ось чи дозволить Ердоган новому главі уряду відкрити цю нову сторінку, покаже час
.

Реклама

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...