Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Сергей Корсунский

Чрезвычайный и Полномочный Посол Украины

Глобальна нерівність як фактор сучасного світового порядку

18 липня, 08:14

Глобалізація померла, людству потрібен новий світовий порядок. Подібні заголовки вже третій рік поспіль прикрашають шпальта практично всіх провідних політичних видань Заходу.  Важко знайти публікацію, в якій ті зміни, що відбуваються протягом останніх десяти років, оцінювалися б позитивно. Світова фінансова криза, поновлення агресивної політики Росії, нечуване зростання Китаю, сирійська та інші кризи і проблема біженців, обрання Трампа і політика "Америка перш за все", торговельна війна США і КНР, зростання правих і популістських рухів, криза всередині ЄС і невпевненість серед членів Євроатлантичного альянсу щодо солідарності Європи з Вашингтоном – це не повний перелік проблем, які нині турбують інтелектуалів провідних країн світу. Є багато причин, які призвели до нинішнього стану справ, і про які можна і треба говорити. Але одна з них є особливо вражаючою, і це –  зростання глобальної нерівності.

На кожній американській банкноті дрібними літерами написано: "Ця банкнота є законним засобом покриття будь-яких боргів – публічних і приватних". Тут ключове слово – "боргів". Сучасні банкноти Федеральної резервної системи США не є еквівалентом будь – якої цінності і не забезпечені золотом. Вони забезпечуються виключно статками дванадцяти банків Федеральної резервної системи, які є акціонерними товариствами з участю приватного капіталу. З 1963 року долари США є, фактично, інструментом боргу. Цього року міністерство фінансів США повідомило, що державний борг США перевищив психологічну відмітку у 22 трильйони доларів, що дорівнює 100% ВВП найбільш розвиненої країни світу. Кожен рік цей борг зростає приблизно на 1 трильйон доларів і його накопичення різко прискорюється після обрання чергового республіканського президента у зв’язку зі скороченням податків і традиційними кроками назустріч побажанням крупних корпорацій. Але проблема не тільки у державному боргу. У середньому на кожну кредитну картку, видану приватним особам у США, приходиться майже п’ять з половиною тисяч доларів хронічної заборгованості. Більшість американців не спроможні сплатити місячну заборгованість по кредитним картках, і такі ж самі тенденції  спостерігаються по кредитах на навчання, придбання рухомого і нерухомого майна. Купуючи долари, весь світ, фактично, підтримує економіку США.
 
Проблема тотальної заборгованості не є суто американською, хоча статус долару як одночасно національної, так і світової валюти проектує внутрішні борги назовні. Глобальне боргове навантаження значно збільшилось після фінансової кризи 2008-2009 років і досягло 225% світового ВВП. У світі накопичилося 247 трлн. доларів боргів, з яких 63 трильйони – це борги урядів. Здавалося б, за цих умов важко говорити про збагачення. Якщо всі всім винні, то що тоді відбувається із статками приватних осіб? Дані, які були оприлюднені напередодні цьогорічного Давосу декількома дослідницькими установами свідчать про наступне.

Загальні фінансові статки мільярдерів у 2018 році збільшились на 12% (у середньому на 2,5 млрд доларів на день), і рівно ж настільки зменшились статки біднішої частини людства. Уряди – ті самі, які набрали більше 60 трильйонів боргів, спрямовували кошти не на розвиток, а на споживання, продовжували надавати податкові пільги і привілеї заможним громадянам і великим корпораціям, і лише епізодично інвестували в освіту, підримку малого бізнесу і середнього класу.
 
Сьогодні розрив між багатими і бідними став набагато більшим, ніж вважалося раніше. Великий бізнес і заможні члени суспільства підживлюють кризу нерівності шляхом ухилення від податків, експлуатації низькооплачуваних працівників (навіть Amazon це робить) і використання політичного впливу на рішення урядів. Про це зазначається у доповіді групи Oxfam, розповсюдженій у день початку щорічної зустрічі ВЕФ у Давосі. Прибутки великого бізнесу безперевно зростають і 10 найбільших корпорацій світу разом отримують прибутки, які перевищують державні доходи 180 країн разом узятих. Oxfam повідомляє, що з 2015 року "найбагатший 1% володіє більшим багатством, ніж решта 99% населення планети". 

Реклама

Протягом минулого десятиліття, а саме – після фінансової кризи, кількість мільярдерів у світі майже подвоїлась. У 2017-2018 роках кожні два дні з’являвся новий мільярдер. На почток поточного року у світі нараховувалось всього 2153 мільярдера, що складає приблизно 0.00003% населення, які володіють 12% світового валового продукту. Доля їх багатства з 1,6 трильйонів доларів США (з урахуванням перерахунку купівельної спроможності) досягла 8,7 трильйонів у 2019 році. Темпи збільшення "ВВП золотого відсотка" були співрозмірні навіть з темпами росту економіки Китаю – 7,3%. 

В тренді
Які електромобілі купують українці: інфографіка

Найбільша кількість мільйонерів і мільярдерів знаходиться у США. 400 найбагатіших американців – 0,00025% населення  - втричі збільшили свої статки з 1980х років – говориться у доповіді економістів з Берклі. За результатами цього дослідження, у США проживає 11,8 млн людей, вартість активів яких перевищує один мільйон доларів. При цьому кількість нових мільйонерів у світі збільшилось за десять років на 8 740 000. Тільки за 2018 рік кількість людей з капіталом 1-5 млн доларів збільшилась на 2,5% до 10,23 млн. Тих, хто має від 5 до 25 млн стало більше на 3,5% (їх тепер 1,397 млн).  

Все це є наслідком найтривалішого періоду економічного росту у США, який продовжується вже більше 10 років. Його основна характеристика – не технічні іновації чи технологічні прориви, а накопичення екстремального багатства і зростання безпрецедентного розриву між нереально багатими і всіма іншими. "Великі гроші стають більшими, і це стосується як великих корпорацій, які здійснюють мульті-мільярдні злиття та поглинання, так і фізичних осіб, які скуповують шикарні апартаменти, яхти і спортивні команди", – про це пишуть не автори комуністичного таблоїду, а фахівці банку UBS. "Багаті стають багатшими, і темпи накопичення багатств в однии руках пришвидчуються", – таку думку висловлює John Mathews, керівник підрозділу з управління приватними статками найбагатіших клієнтів UBS (UBSG.S) Global Wealth Management. Подібні тенденції, хоча і не такі разючі, мають місце і в Європі. Наприклад, варто згадати про північного сусіда. Наприкінці минулого року статки 98 найзаможніших росіян перевищили 421 млрд. доларів. Це більше, ніж всі заощадження російського населення і лише трішки менше валютних резервів Банка Росії. Рівень "вступу" до п’ятірки лідерів – 20 млрд. доларів. 

Зростання нерівності у статках, багатстві і можливостях; поглиблення прірви між фінансами і реальною економікою; вражаюча різниця у продуктивності праці між робітниками, компаніями і регіонами; агресивна поведінка господарів ринків; вкрай заскорузлі податкові системи; корупція і використання політиків та інституцій у цілях наживи; недостатня прозорість і обмежена участь звичайних громадян у прийнятті рішень – все це не про Україну. Так колишній очільник ОЕСР – клубу найбільш розвинутих країн світу – пише про сучасну ситуацію у країнах Заходу. Еліти, на його думку, знаходять безліч шляхів змінювати речі на поверхні, але так, щоб насправді нічого не мінялося. Усвідомлення цих фактів дає відповідь на питання, чому саме зараз так загострилися проблеми біженців та міграції. Бідність крокує світом, і це вкрай сумний підсумок останнього десятиліття.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...