Вибори мера Києва: Тимошенко проти Саакашвілі

Торік перед виборами Кличко і Порошенко поділили дві головні виборні посади в країні. Порошенко взяв президентство, а Віталію Кличку дісталася столиця. Що здавалося логічним, Кличко давно задекларував таку мету. Кияни довірили – Кличка люблять в країні і місті.

Його люблять і зараз. Як легендарного боксера і людину. Але як керівник міста він довіру втратив. Не впорався. Хоча Віталію щастить – ніяких катастроф, погодних аномалій, великих страйків. Найбільший кредит довіри після Майдану.

Не вийшло у Віталія. Свого розуму і знань не вистачило, а ніхто не підказав як треба, підібрати команду він теж не зміг. Бляклий набір бізнесменів від будівництва також виявився не в курсі справи, як же управляти великим містом.

Але в політиці помилки і некомпетентність визнавати не прийнято. Кличко очевидно балотуватиметься. Однак, напередодні чергових виборів Віталій опинився в ролі преферансиста, залежного від розкладу козирів у суперників.

Тобто, якщо нікого з серйозних суперників не буде – Кличко однозначно виграє вибори. Діятиме правило "на безриб'ї..." При всій втраті популярності, його рейтинг вищий, ніж у більшості інших політиків, що можуть претендувати на мерство в столиці. Але не у всіх.

Уявімо собі, що балотуватиметься на міського голову Києва вирішила Юлія Володимирівна Тимошенко. А чому ні? Так, амбіції її вище крісла мера міста. Але що їй втрачати? Хто вона зараз? Керівник найменшої фракції в парламенті. Президентські вибори однозначно не скоро. Прем'єрство їй не світить в силу слабких позицій у парламенті. Чому б не поборотися за гучний і важливий пост мера Києва, з тим, щоб спробувати створити собі стартовий майданчик для кроку вище. Там більше, що Юлія Володимирівна – людина не горда і в політичному снобізмі не помічена. Треба працювати і боротися – буде працювати і боротися на будь-якій позиції сама, не ховаючись за спини соратників і помічників.

Ось тоді у Кличка повинна початися паніка. Тому що Юлії Тимошенко, на відміну від сонму інших претендентів, він може програти. І хоча Київ завжди критично ставився до Тимошенко, але треба ж якось вихлюпувати невдоволення?

А ще більша паніка може початися у Петра Порошенка. Як би далеко не були президентські вибори (за законом – в 2019 році), Тимошенко – найбільш грізний суперник. Зараз вона в політичному маргінесі, але варто їй отримати простір для діяльності і самопіару, її рейтинг поповзе вгору, як на дріжджах.

Чи буде ризикувати Порошенко в цьому випадку, поклавшись на сумнівний електоральний успіх Кличка? Не думаю. У цьому випадку треба вводити артилерію більш важку.

А варіантів у Президента і його партії, сформованій за кишеньковим принципом, не багато.

Я б сказав – один.

Саакашвілі.

Мабуть, це єдиний на сьогодні політик з вищої ліги, який в змозі поборотися за посаду київського голови і виграти вибори хоч у Тимошенко, хоч у кого-то другого.

Сам він, звичайно, ініціативу проявляти не буде, але якщо один Порошенко закличе... Доведеться йому вибачитися перед одеситами, і відправитися на боротьбу за київське крісло. І я скажу, що це виглядало б логічно. На нинішньому посту в Одесі Саакашвілі має величезні амбіції, які не підтверджені ні законними повноваженнями, ні фінансами. А Київ – інша справа. І жителів, як у всій Грузії, і грошей побільше, і завдання конкретні і масштабні.

Головне, щоб ще один "грузин" картину не зіпсував – Черновецький.