Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Або гнати нам цю владу

20 квітня 2015, 15:36

Лисицький Віктор

Тижнів кілька назад вожді України занурили нас в проблему реструктуризації зовнішніх боргів України

І таки так, занурили: Рік тому можновладці просто не нагадували нам про високу ймовірність такого серйозного випробування. І не брали на себе жодних адекватних зобов'язань по мобілізації вітчизняних бізнесів, продуктивних сил для (хоча б!) зниження гостроти фінансових неузгодженостей. Наші політики, мабуть, випадковим чином очолили Україну. Принаймні, звернень до бізнесу, які б запам'ятались не було.

І це проблема: Провал реструктуризації згенерує вулкан фінансових потрясінь з погано прогнозованим завершенням для української державності в цілому (враховуючи особливості поведінки нашої молодшенької північної сестрички). А вже про маленького українця і згадувати не варто...

Вірю в Яресько!

Позиція міністра фінансів є досить професійною. Вона досить повно висвітлена в ЗМІ і тому не буду мучити читача переказами того, що вони і так знають. Враховую хороші вольові якості міністра і сподіваюся на більш-менш успішне вирішення проблеми реструктуризації зовнішніх боргів.

Але на "реформи" бізнес дивиться зі скепсисом

Реклама

Але не можу позбутися враження, що міністри наші навіть і не здогадуються, що фундаментальне (і перспективне!) вирішення проблеми погашення зовнішніх боргів залежить від тих, хто зневірився в творчих здібностях влади. Тобто, мої постійні різноманітні контакти з нашими підприємцями переконали мене в тому, що бізнес з небувало високим скепсисом ставиться до "реформ". І, на жаль, офіційна статистика підтверджує їхнє ставлення до обіцянок уряду. Запрошую до цифр.

Наприклад, вже другий рік з усе зростаючою швидкістю падають обсяги роздрібної торгівлі. За перший квартал поточного року вони впали на 24%, в той час як рік тому падіння було "всього лише" на 9%. І це в діючих цінах. А до приходу до влади "реформаторів" і люстраторів роздріб в основному ріс. Тобто, українці, особливо малий і середній бізнес, були впевнені в завтрашньому дні. Виняток становить лише час світової фінансової кризи – 2009 рік. А сьогодні, якщо врахувати інфляцію, то падіння роздробу буде незвичайно високим. Схоже було лише на початку 90-х.

Звичайно, стрімке падіння гривні і подальше зниження імпорту (і авто, і багатьох інших уже звичних товарів закордонного виробництва), швидше за все, є чи не головним чинником падіння різниці. Але ми-то їмо все менше і менше. І це при виробництві зерна і зернобобових, які стрімко виросли і запаморочливому зростанні їх експорту! За минулий аграрний рік Україна експортувала 28 млн. т. цієї продукції. Космос!

В тренді
Штормове попередження та перший сніг: синоптики розповіли про насування негоди

При всій моїй особистій професійній симпатії до міністра АПК Олексія Павленка не можу не здивуватися фактичною відсутністю системних зусиль з підняття нашого АПК до рівня потужного локомотива економіки в цілому. І поки що ми з тривогою можемо констатувати стійке зниження обсягів виробництва найважливіших продуктів нашого тваринництва: м'яса, молока, яєць, яке сформувалося вже в поточному (!) році. До року поточного (всього лише кілька місяців тому!) ми тривалий час тихо раділи упевненому зростанню цих найважливіших, інтегральних та фінальних видів продукції нашого села.

Особливо турбує тенденція де-індустріалізації України, яка зміцнюється. За перші два місяці поточного року індекс промислової продукції впав до 78,3% до відповідного періоду минулого року (було продовжене "досягнення" попереднього року). Найгірше, що це зниження сформоване головним чином падінням індексу інвестиційних товарів – 72,8%. Мабуть, скоро навіть наші найпалкіші закордонні друзі виключать Україну з переліку промислово розвинених країн.

Морська індустрія

Звичайно ж, не можу не згадати про абсолютно ідіотську ситуацію, що склалася в цій сфері. Завдяки проф. Олексію Котлубаю ми вже знайомі з системною оцінкою стану справ в цьому кластері, в цьому конкурентній перевазі нашої економіки.

Додам тільки наступне. Вельми скромна за значенням фрахтова ставка становить приблизно 30 дол. за тонну. Щороку іноземні судновласники через наші порти вивозять, ввозять, провозять транзитом вантажів у обсязі приблизно 130-140 млн т. Ну, а далі навіть найбільш обережні розрахунки показують: ми щороку втрачаємо приблизно 4-5 млрд дол. США. Нам ці гроші не потрібні?

Схоже, після 2004, після ліквідації спеціального регулювання суднобудування наша влада так і думає ..

Узагальнюючи матеріали колонки, запитую: "І що ж ми будемо робити з нашою владою?"

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...