Іде весна, а з нею і високі ціни на посівну

Українські аграрії активно готуються до старту весняної посівної кампанії, яка в разі стабілізації температурного режиму може розпочатися у найближчі дні. Вже котрий рік поспіль посівна – тяжке випробування для аграріїв. Весняна сівба за попередніми підрахунками стане на 20-30% дорожчою за минулорічну і коштуватиме більше 100 млрд грн. Основними чинниками, які зумовлюють подорожчання посівної є: посилення фіскального тиску зі сторони держави, коливання валютного курсу, високі ціни на паливно-мастильні матеріали, насіння та добрива. Подорожчання весняної посівної могло бути ще більшим, але на руку аграріям зіграла помірна зима із достатньою кількістю снігу та відсутністю сильних морозів. Відтак в більшості областей озимина перебуває в хорошому стані і пересівання потребуватиме не більше 10% засіяних площ.

Негативним нововведенням для українських аграріїв стала повна відміна спецрежиму ПДВ з 1 січня 2017 року. Раніше ці кошти якраз і використовувалися в основному на закупівлю техніки, засобів захисту рослин, добрив та якісного посівного матеріалу. До того ж посилення податкового тиску зумовлює дефіцит обігових коштів на проведення весняно-польових робіт. Багато сільгоспвиробників не можуть власними коштами покрити кошторис посівної кампанії, тому змушені кредитуватися. Про дешеві кредити сільгоспвиробники вже і не мріють. Не допомагає навіть істотне зменшення Національним банком облікової ставки, рівень якої протягом 2016 року знизився з 22% до 14%. Саме цей індикатор багато в чому впливає на динаміку вартості кредитів, процентна ставка на які становить не менше 20-25% річних. Однак навіть під такі високі відсотки отримати кредит проблематично. На здешевлення кредитів для сільгоспвиробників в держбюджеті як і в минулі роки закладено всього 300 млн грн. Обіцяні урядом кредити на суму до 800 млн євро від Європейського Інвестиційного Банку та українських банків партнерів проекту поки що тільки на папері. У великій скруті знаходяться насамперед середні і малі сільгоспвиробники, яким в умовах відсутності коштів доведеться економити на селекції насіння, добривах та засобах захисту рослин, а це як свідчить досвід останніх років позначається на врожайності.

Впливає на вартість посівної і зростання мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року до 3200 грн. В сільському господарстві працівники і раніше заробляли не менше, про що свідчать дані Держстату згідно яких, середня зарплата у 2016 році в галузі становила 4 195 гривень. Однак підвищення мінімальної заробітної плати зумовило зростання податкового навантаження на фонд заробітної плати. Для порівняння у 2016 році податкове навантаження для сільгоспвиробників з кожної мінзарплати становило 664 гривні, а сьогодні 1184 гривні на місяць.

Особливо гостро стоїть питання із курсом валют. В перші тижні року долар США зріс в ціні більш як на гривню досягнувши 18 січня позначки у 27,62 грн. Хоча в останні кілька тижнів долар подешевшав і станом на 21 лютого коштує 27,02 грн за курсом НБУ, що на 50 копійок дорожче ніж роком раніше, його коливання зумовили значне зростання вартості паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин, насіння. Взяти хоча би ціни на пальне, літр дизпалива в лютому 2016 року в середньому коштував 16 грн, а сьогодні вже 22 грн. Ціни на аміачну селітру, карбамід та інші добрива в залежності від виробника в порівнянні з минулим роком виросли приблизно на 30%. Якщо фермери минулого року купляли карбамід по 7 тис грн., то зараз він коштує 10 тис. грн за тону.

Не радує своєю політикою і держава, яка замість того, щоб підставити плече дуже часто ставить підніжку. Напередодні весняної посівної кампанії 2017 року сільгоспвиробники стали заручниками невмілої державної політики і повільних темпів реорганізації державної системи реєстрації та сертифікації насіння й садивного матеріалу, що призвело до зупинки цих процесів. Те саме стосується можливості зареєструвати сільськогосподарську техніку. Затримка в сертифікації насіння та реєстрації сільськогосподарської техніки ставить під загрозу весняну посівну і потребує негайного вирішення.

Спостерігаючи за ретельною підготовкою до початку посівного сезону та настроями хліборобів, можемо бути впевнені, що не дивлячись ні на що аграрії зі своїм завданням справляться і країна цього року буде з хлібом.