ТОП-5 кроків, які не можна робити з податками – застереження для Міністерства фінансів

Крок 1. Просте копіювання працюючих у розвинутих країнах сучасних податкових систем

Економіка – це складний багатогранний механізм, який не має універсальних рецептів для всіх країн. Сучасна податкова система України значною мірою скопійована з європейської моделі – ПДВ, високі відрахування із заробітної плати, загальне високе податкове навантаження.

Ухилення бізнесу від роботи в такій системі держава намагається компенсувати репресивною податковою функцією замість того, аби визнати, що така податкова модель просто не працює.

Україні треба брати до уваги ті моделі, які працювали в період інтенсивного зростання європейських економік одразу після другої світової війни, а не сьогоднішнього періоду, коли розвинутим країнам вже можна пожертвувати процентами економічного зростання заради соціальної справедливості і стабільності. На той час податкові системи були простішими, а самі податки значно нижчими за нинішні.

Крок 2. Відміна чи обкладання додатковими податками спрощеної системи оподаткування

70% американських школярів кажуть, що можуть стати підприємцями. І лише 20% українських. 50% дорослих американців розглядають для себе це як потенційну можливість. І лише 2% дорослих українців. Наше суспільство не готувало сучасне покоління до самостійної діяльності, роботи на себе.

Спрощена система оподаткування – це можливість для людини в Україні спробувати те, про що їй не казали в дитинстві, – власну справу. Складна громіздка загальна система оподаткування, що потребує бухгалтера та може викривлятися і трактуватися податківцем, – надійний спосіб відвадити людину від спроб започаткувати свою малу справу. Відсоток малого бізнесу в країні – радикально низький, допоки він не зросте, наявність спрощеної системи оподаткування необхідна як повітря.

Крок 3. Намагання примусити вихід із тіні

Доходи бізнесу і громадян вийдуть із тіні тоді, коли економія на сплаті податків не компенсуватиме ризик від перебування там. Намагання згори донизу побудувати систему контролю – лише прояв прихованих тоталітарних ідей. Ви введете для бізнесу спецрахунки з ПДВ? Він шукатиме додаткові можливості бартеру і роботи за готівку. Ви контролюватимете витрати громадянина, щоб встановити, чи не має він прихованих доходів? Він почне витрачати гроші за кордоном, стимулюючи економіку іншої країни. Коли робота в тіні чи зарплата в конверті стануть винятком, то можна діяти методами посилення контролю. Допоки це не виняток, а правило, треба змінювати умови, а не людей.

Крок 4. Збереження рівня державних видатків

Основна частина витрат зведеного бюджету України є спадковими. Псевдо-безкоштовні медицина і освіта, величезний штат МВС, неймовірна мережа так званих наукових інститутів, сповнених мертвими душами, національні хори та ансамблі, безкоштовні сніданки в школах, які не їсть половина дітей через якість, покриття збитків державних підприємств, – країна, що має статус бідної, дозволяє собі фінансувати безліч неефективних витрат, зберігаючи патерналістську свідомість більшості населення. Зрозуміло, що сама філософія податкової реформи має відкривати перспективи розвитку, залишати більшу частку створеної вартості у творця для подальшого примноження. Якщо ж прикриватися необхідністю збереження фінансування всіх неефективних витрат заради удаваної стабільності, то, звичайно, що і податкова реформа завжди буде впиратися в пошук компенсаторів – в одному місці зменшили, а в іншому збільшили податковий тиск.

Крок 5. Жити минулим, а не майбутнім

Введений у 2014 році експеримент із зниження ставки єдиного соціального внеску при виконанні певних умов підприємствами мав на меті детінізацію оплати праці підприємств, що вже існували. Проте він ставив у несприятливі умови будь-які нові підприємства, які не могли скористатися зниженою ставкою. Фактично експеримент провалився, близько 7% платників скористалися наданою можливістю, що не завадило авторам назвати його доволі успішним. Україна потребує інвестицій, створення нових підприємств. Велике джерело внутрішніх інвестицій – готовність українських бізнесменів завести в економіку гроші з рахунків та офшорів. Джерело реальних іноземних інвестицій – унікальні рішення і умови для ведення бізнесу. Свого часу в Польщі передумовами для такого зростання були тотальна прозора приватизація і проста модель податкової системи, для Естонії – нульова ставка податку на прибуток, який реінвестується в бізнес, для Словаччини – плоскі ставки податків без пільг для будь-яких видів діяльності. Україні поки немає чим здивувати світ в частині податкових умов ведення бізнесу.

Перелічені "анти-кроки", які не варто робити, містять в собі й вказівник того, куди ж варто рухатися. Світ уважно дивився на Україну в 2014 році, проте не побачив справжньої трансформації країни. Світ все ще може повернутися в бік України зараз, якщо буде, що йому показати. Найгірше, що можна зробити в частині податкової реформи, – не стати в жодному параметрі кращим за решту світу, залишитися тупцювати на місці, перетворюючи країну на економічного ізгоя.