Про ковбасу та неполітичний вибір

Сьогодні хочу поговорити про вибори. Тема, себто поняття, яке наразі заполонило медіапростір. Але не про політичні вибори, нехай їм грець. А про вибори, а точніше вибір, що стає перед кожним з нас щодня та щохвилини.
Це вибір свідомої моделі поведінки та ставлення до свого життя сьогодні, що зумовлює персональний розвиток та є основою для розвитку суспільства в цілому.

Складно? Спробую пояснити. Якщо ви щодня на базарі купуєте звичайну зелену цибулю, а одного разу дізналися, що, наприклад, порей – це набагато краще, вигідніше, якісніше та корисніше, стали купувати його. І разом з вами це стали робити десятки та сотні людей. Що відбудеться? Правильно: прибуток піде продавцям порею, а ті, хто вирощував зелену цибулю, будуть змушені перелаштуватись на виробництво нового популярного продукту.

Порівняння примітивне, але воно характеризує сутність ринку. Навіть звичайного, продуктового. А тепер уявіть собі ринок високих технологій. Знову ж таки примітивний приклад. Сьогодні ми користуємось смартфонами, що були виготовлені рік тому. Ми не поспішаємо купувати нові, адже ці нас влаштовують, та й коштували рік тому недешево. А тепер зазирніть у каталоги. Такий смартфон сьогодні коштує втричі дешевше, а за ціну, яку він коштував рік тому, сьогодні продають гаджети утричі потужніші та продуктивніші. Перед нами постає вибір: купити новий (адже ціна доступна), і мати потужну річ. 

Деоккупация юга страны – как украинские военные отвоевывают территории

Запрет на передвижение по стране для военнообязанных – все детали

Ракетные удары по мирным украинским городам - июль 2022

Ядерный терроризм россии

А куди подіти старий? Зрештою, за півроку (навіть не за рік) за такі ж гроші можна буде придбати ще потужніший та новіший (навіть не сумнівайтеся в цьому). 

Ці вищенаведені примітивні приклади вибору кожної людини потребують вирішень, відповідей. В ці відповіді сьогодні лежать на 99% у площині новітніх технологій. Навіть вирощення порею у промислових обсягах – і те сьогодні потребує високотехнологічних приладів.

А тепер питання: як багато ви знаєте про суто українські стартапи та винаходи, що мають високу популярність та використовуються в Україні і не лише? Відчуваю ваше мовчання, або ж дехто, хто цікавиться цим питанням, дасть якісь поодиноку відповідь. 

Так от, друзі: українських стартапів у сфері ІТ – не просто багато. Їх сотні якщо не тисячі. Від технологій аграрних до технологій побутових.

Днями поважне американське ЗМІ "Голос Америки" опублікувало матеріал про 15 (!!!) українських стратапів, що не просто працюють, а підкорюють світ, набуваючи популярності, оскільки є високотехнологічними новинками, що стали корисними для суспільства. І тому (повертаючись до питання вибору) увесь прогресивний світ обирає ці винаходи, оскільки вони є і прогресивними і корисними.

Ще раз: 15 українських стартапів стали одними із найпрогресивніших у світі та завойовують ринки.

Хочеться відзначити лише кілька з них.

-   Recycle Map – це інтерактивна мапа пунктів утилізації різних типів відходів.
-    FOODBIOPACK: біорозкладувальне та їстівне пакування та посуд.
-    ECOISME: система економії електроенергії. Пристрій Ecoisme під'єднується до електричного розподільного щита та мережі Wi-Fi, і вимірює споживання електроенергії в будинку.
-    GO TO-U: міжнародна платформа з зарядними станціями для електромобілів, яка об’єднує екологічно відповідальні бізнеси та охоплює вже близько 12,000 зарядних станцій в Україні, Австрії, Португалії, інших країнах Європи, Таїланді та Казахстані.
-    SOLARGAPS: жалюзі з сонячними панелями, що генерують чисту енергію завдяки фотоелектричним модулям.

Це лише декілька. А є також і суто побутові речі, як наприклад, прикраси із перероблених пристроїв (тих таки старих смартфонів), одноразові зубні щітки з паперу, що швидко розкладаються, на забруднюючи середовище, система збору води з повітря та вторинне використання води, та інші.

А тепер знову про вибори чи, точніше, вибір. Коли суспільство, що налаштоване на прогресивний розвиток, на всебічний розвиток, на збереження ресурсів, стикається із такими стартапами, які реально працюють – то миттєво хапається за впровадження цих технологій. Адже розумна людина чітко усвідомлює, що помити керамічну тарілку, а потім отримати можливість вторинно використати цю брудну воду, – то набагато дешевше для всього суспільства, аніж видобути нафту, перегнати її, виготовити з неї пластик, а з нього – одноразовий посуд, щоб потім вивезти його на сміттєзвалище, де він буде розкладатися сотні років. Те ж саме і з електропостачанням, електрокарами та іншим.

Наголошу ще раз – всі вищезгадані стратапи – українських молодих науковців. І тому, коли наступного разу перед вами постане вибір, частиною якого буде підтримка української талановитої молоді – не вагайтесь. Адже саме наш сьогоднішній вибір в бік прогресу визначає наше майбутнє. Не політичні вибори (хоча, напевно і вони теж), а саме вибір кожного з нас. Вибір якіснішого, новітнього, високотехнологічного, а не старого та затхлого із ностальгією про "Лікарську ковбасу за 3.10". До речі про ковбасу. Собівартість виготовлення кілограму такої ковбаси у Совєцькому Союзі була аж 10 карбованців через те, що майже весь процес виробництва був надмірно витратний. Адже було задіяно силенну кількість людей та стару, знову ж таки, енерговитратну техніку. А продавалася та ковбаса по 3.10. А тепер питання – чи може собі дозволити господарник виготовляти та продавати продукцію, що не просто не вигідна економічно, а зажене у банкрутство просто миттєво? Відповідь очевидна. А в цей час схожий продукт за кордоном давно вже виготовляли за допомогою високих на той час технологій, зменшивши собівартість виробництва у десятки разів, і отримуючи високі прибутки.

Тому ще раз: роблячи вибір між новітніми технологіями та ностальгією за дешевою ковбасою, усвідомлюйте, що обираєте ви не для себе, а в першу чергу, для майбутнього покоління!