"ВВ" – 30: разом згадаємо усе

Історія "ВВ" почалася 30 років тому із кімнати гуртожитку КПІ на столичній вулиці Металістів. Із Олександром Піпою та Юрієм Здоренком, першим складом групи, ми познайомилися в травні 1986-го. Київ, спорожнілий після чорнобильської катастрофи, став, як не дивно, благодатним місцем для генерації молодої енергії рок-н-ролу. До речі, у ті самі дні в Києві знімався культова студентська стрічка за участю Віктора Цоя "Кінець канікул". Тоді ж Цой дав перший київський концерт у Будинку вчених на Володимирській...

Спочатку "ВВ" репетирували у Юри Здоренка на кухні столичної хрущовки. Там же, на магнітофоні "Маяк", ми записали свій перший акустичний альбом.

Перший публічний виступ "ВВ" відбулося на фестивалі "Молодість" у 1987-му, де ми співали між показами фільмів. Пізніше зайняли перше місце на рок-параді. Далі був перший хіт "Танці". Завдяки йому ми зібрали перший зал за квитками – у клубі на Куренівці.

Відтоді минуло 30 років. "Воплі Відоплясова" випустили 20 альбомів, дали більше двох тисяч концертів, виступили майже в 100 країнах, записали більше 200 пісень. Загальна аудиторія групи за 30 років склала близько 3 млн глядачів.

Із цими здобутками ми підійшли ДО ЮВІЛЕЙНОГО ТУРУ "ВВ" – ХХХ: ЗГАДАТИ ВСЕ". 10 березня у столичному Палаці спорту зіграємо 30 пісень , покажемо архівне відео, запросимо в гості друзів-музикантів. Під одним дахом, в одному місці, заспіваємо пісні різних років. Зокрема, – хіт Перебудови "Танці", "Країну мрій" доби ранньої Незалежності, "Розмову з Махатмою" із французького періоду, "Весну" і "День народження" з шалених 90-х, "Чіо Сан" 2000-х.

В одному концерті згадаємо і відчуємо андеграунд радянського "Політ-року", романтику студентських гуртожитків, шарм французького шансону, шалену енергетику українського етно-року.

10 березня – чудова нагода для кожного із нас ЗГАДАТИ ВСЕ! Поринути емоціями в шкільні та студентські роки, в атмосферу "квартирників", неформальних вечірок та клубних концертів.

У житті ВВ було чимало драйву та нестримності. Але чиста ностальгія – не для мене. Це – радше нагода осмислити минуле і поринути у майбутнє. "ВВ" старші на 5 років за Незалежну Україну. Тож для нас цікаво і надалі визначати культурні обрії, які з роками стають в Україні мейнстрімом.