Закон про судоустрій хочуть прийняти, як міняли закон під Луценка

Нинішня влада замість реформування судової влади зірвала її роботу. Спочатку вона реорганізовувала суддівський корпус через закон "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" (№1188-VII від 08.04.2014). Потім вона використовувала проти судової влади закон "Про очищення влади" (№1682-VII від 16.09.2014). Венеціанська комісія сто разів говорила, що цього не можна робити, тому що для суддів повинна бути абсолютно інша процедура. Далі вони прийняли закон "Про забезпечення права на справедливий суд" (№192-VIII від 12.02.2015). Це була третя хвиля. І все це призвело до того, що більше двох років після Революції Гідності просто витратили на розмови про судову реформу.

Сьогоднішніми змінами до Конституції в частині правосуддя і прийняттям нового закону "Про судоустрій і статус суддів" влада планує запустити четверту хвилю боротьби з правосуддям в Україні. Абсолютно очевидно, що замість реформування і очищення судової гілки влади і суддівського корпусу, вони намагаються повною мірою підпорядкувати собі судову владу в цілому і кожного окремого суддю. У зв'язку з тим, що попередні три хвилі не увінчалися успіхом, сьогодні вони хочуть прийняти зміни до Конституції і відразу новий закон про судоустрій і статус суддів пакетом. Ви ж розумієте, що зміни до Конституції вступають в силу в установленому порядку. Або вони знову за годину повинні прийняти, підписати і опублікувати закон, як це було зі змінами до закону про прокуратуру під час призначення нинішнього генпрокурора? Ст.19 Конституції чітко визначає: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України". Сьогодні вони хочуть пакетом голосувати зміни до Конституції і закон про судоустрій, який на момент його прийняття не буде відповідати чинній Конституції. Роблять, що хочуть, незважаючи на встановлений порядок прийняття закону.

Незважаючи на деякі прогресивні і позитивні норми, запропоновані президентом в конституційних змінах, їх реалізація затягнеться на роки. Наприклад, новий орган Вища рада правосуддя (по суті, замінить Вища рада юстиції – Ред.), який буде відповідати за формування високоякісного і доброчесного суддівського корпусу, обрання суддів безстроково (у президента залишиться церемоніальна роль видачі указу про призначення – ред.), звільнення і переведення суддів реально з'явиться в Україні тільки навесні 2019 року. Згідно зі змінами до розділу XV Перехідних положень Конституції, обрання і призначення членів Вищої ради правосуддя має відбутися не пізніше квітня 2019 року. До цього його функції буде здійснювати нинішня Вища рада юстиції. Правда, за винятком членів Вищої ради правосуддя від з'їзду суддів, які повинні бути обрані не пізніше ніж через три місяці після вступу в силу закону про Вищу раду правосуддя. Тобто, всі залишаються на місці у Вищій раді юстиції, крім представників судової влади – їх потрібно змінювати.

Така ж ситуація і з сьогоднішнім правом президента створювати, реорганізовувати і ліквідовувати суди. До впровадження нового адміністративно-територіального устрою України, згідно зі змінами до Конституції України в частині децентралізації, але не пізніше кінця 2017 року, суди будуть створюватися, реорганізовуватися і ліквідуватися указами президента, а не законом. Більш того, змінами в ст. 106 Конституції пропонується вилучити скріплення таких президентських указів підписами прем'єр-міністра, і, скажімо, міністра юстиції. Президент буде видавати такі укази навіть не за поданням Вищої ради юстиції, а тільки за фактом консультацій з ним.

Розтягнеться на роки і обов'язкове оцінювання залишилися 7 тис. суддів в Україні. Більш того, Венеціанська комісія кілька разів наполягала на тому, що оцінювання суддів не може використовуватися як інструмент відповідальності, а повинен бути процедурою кар'єрного зростання, заохочення і т.д. Так як сьогодні написано, це форма роботи з суддями, яка передбачає застосування ним реальної відповідальності аж до звільнення з посад. Те ж стосується і антикорупційних і патентних судів: поки вони будуть створені, організовані і реорганізовані – пройдуть роки. Практично вони зводять нанівець адміністративну юстицію. Натомість пропонують нам створення через роки міфічних антикорупційних і патентних судів.