"Армія. Мова. Віра". Що буде з ними при президенті Зеленському

"Армія. Мова. Віра" – не тільки центральний слоган передвиборчої кампанії президента Петра Порошенка. Поняття, покладені в основу гасла, дійсно важливі з точки зору існування української державності. Питання, яке майбутнє чекає інституції і функції, до зміцнення яких президент Порошенка доклав чимало зусиль, хвилює чимало громадян.

Армія. Нічого нового, і це добре

З "стратегічної тріади" Порошенка майбутнє армії при президенті Володимирі Зеленському, мабуть, окреслено найповніше. Принаймні порівняно з іншими питаннями. Найімовірніше, в цьому заслуга радника новообраного глави держави з питань безпеки і оборони, полковника запасу Івана Апаршина. Під час перебування міністром оборони Анатолія Гриценка Апаршин обіймав низку керівних посад у військовому відомстві, в тому числі посаду директора Департаменту воєнної політики та стратегічного планування, а також головного інспектора Міноборони України.

Власне, Апаршин і оприлюднив низку пропозицій щодо розвитку і подальшого реформування армії, які, за його словами, він пропонує Володимиру Зеленському реалізувати. Журналісти поспішили назвати документ військовою доктриною нового президента, однак сам автор плану акцентує, що це всього лише пропозиції, а про затвердження повноцінної стратегії національної безпеки може йтися не раніше, ніж через півроку.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Про що ж йдеться в пропозиціях військового радника Зеленського? Військове управління пропонується в найкоротші терміни перевести на стандарти НАТО. Посада начальника Генштабу буде відділена від посади Головнокомандувача Збройних сил. Армія буде професійна, добровільна, сумісна з арміями країн НАТО. Декларується фінансова відкритість оборонних витрат і прозорість оборонного замовлення, а також передача майна, яке використовується не за призначенням, центральним або місцевим органам влади.

Бюджет армії повинен розподілятися в таких пропорціях: 50% – на утримання ЗСУ, 30% – на переозброєння, 20% – на підготовку військ. Пріоритет – в забезпеченні найсучаснішим озброєнням: засобами розвідки, ППО, зв'язку, РЕБ. Велика увага приділяється також соціальному захисту військовослужбовців та членів їх родин.

Як розповів в коментарі сайту "Сьогодні" народний депутат, член Комітету з питань нацбезпеки та оборони Дмитро Тимчук, по суті, наразі команда Зеленського не пропонує нічого нового.

"Стратегічний оборонний бюлетень затверджений чотири роки тому. Це програма реформ, узгоджена з нашими західними партнерами і реалізована сьогодні. Інша справа, що деякі моменти не реалізовані вчасно, але це вже питання до Генштабу та Міноборони. Стосовно пропозицій команди Володимира Зеленського, то я не бачу якихось нових підходів в цих пропозиціях. З одного боку, це добре. Ми можемо сподіватися, що стратегічні підходи і напрямки залишаться. З іншого – важливо зрозуміти, які принципово нові речі пропонуються", – сказав народний депутат.

За його словами, до тез, озвучених військовим радником Зеленського, є низка запитань.

"По-перше, кадри. Я наразі не бачу якоїсь пропозиції щодо створення школи або бази, здатних підготувати протягом декількох років нові кадри для військового відомства. В принципі, це зрозуміло: для того, щоб створити щось нове на рівні старших або вищих офіцерів, генералів, потрібні роки. Пропонується призначати на вищі посади бойових офіцерів, які мають досвід АТО. Але ця ідея не нова, процес вже йде давно. Якщо він буде якось спрощено, це буде дуже добре. Але це все одно не принципово новий напрямок", – зазначив Дмитро Тимчук.

По-друге, за словами народного депутата, актуальним залишається питання ресурсів.

"Україна на сферу національної безпеки і оборони всі ці роки виділяє більше коштів, ніж може. Більше 5% ВВП для України – це дуже багато, з огляду на стан економіки. Але менше не можна. Я не бачу принципових рішень, де взяти гроші, щоб задовольняти існуючі на сьогодні потреби Збройних сил. Пропозиція щодо продажу або передачі надлишків майна, як на мене, виглядає дуже дивно. З огляду на те, що сам термін "надлишки майна" існував в 90-х – на початку 2000-х. І до чого це призвело, ми знаємо з подій початку 2014 року", – сказав Дмитро Тимчук.

Проте, за його словами, патріотичні сили всіляко підтримуватимуть зусилля нового президента щодо зміцнення обороноздатності країни.

"Ми, звісно, сприятимемо всім починанням, які йтимуть на користь обороноздатності країни. Влада може змінюватися, але у всіх нас є основоположні завдання, які ми зобов'язані реалізовувати завжди і в будь-яких обставинах. В якій би опозиції хто б не був, але те, що потрібно для держави, ми завжди підтримуватимемо", – сказав Дмитро Тимчук.

Мова. Питання потрібно вивчити

Набагато менше в суспільстві розуміють погляди Володимира Зеленського на "мовне питання". З одного боку, новообраний президент чітко і недвозначно задекларував підтримку української мови як єдиної державної.

"Українська мова – єдина державна мова в Україні. Так було, так є і так буде. З цього питання – жодних компромісів. Держава повинна дбати про розвиток української мови, про розширення сфери її вживання. Це теж безумовно, з цим погоджується все суспільство", – наголошується в коментарі з приводу позиції Володимира Зеленського з цього питання.

При цьому Зеленський впевнений, що "держава повинна сприяти розвитку української мови шляхом створення стимулів і позитивних прикладів, а не заборон і покарань, ускладненням бюрократичних процедур, множенням кількості чиновників замість їх скорочення".

З іншого – в тому ж коментарі піддається сумніву затверджений вже після президентських виборів закон про державну мову. Як наголошується в коментарі, на думку Володимира Зеленського, закон став заручником передвиборчої риторики. Після вступу на посаду новий президент має намір проаналізувати прийнятий документ, щоб переконатися, що в ньому дотримані конституційні права і інтереси всіх громадян України.

Раніше Володимир Зеленський висловлювався також з приводу мовних квот на ТБ і радіо.

"Там питання в регулюванні цих квот. Взагалі: більший відсоток української мови, а далі – різні мови, бо там треба давати можливість кожній мові. Тому що у нас реально велика кількість людей розмовляє російською. Не можна у них забрати російськомовне телебачення. У нас є люди, які говорять й іншими мовами. Розумієте, тут велике питання з цими квотами. Ніхто скасовувати квоти не буде, але є регулювання", – сказав Володимир Зеленський.

На думку політолога В'ячеслава Потапенка, в гуманітарній сфері є кілька питань, на вирішення яких тисне як внутрішньополітичний, так і зовнішньополітичний чинник.

"Деякі закони, які ухвалювалися в Україні, – щодо освіти, мови – викликали певну напругу і навіть конфлікти з сусідніми країнами. У нас є затяжний конфлікт з Угорщиною щодо закону про освіту, є конфлікт з Польщею щодо окремих історичних питань, не всі добре у відносинах з Румунією. Це один вектор, якщо можна так сказати, тиску, зовнішній", – зазначив політолог.

Стосовно внутрішнього тиску, то, як зазначає експерт, як мінімум до осені, тобто до парламентських виборів, "мовне питання" буде темою, на якій окремі політичний сили намагатимуться заробити собі популярність, щоб пройти до парламенту.

"Найімовірніше, до осінніх виборів до Верховної Ради ми побачимо певну фрагментацію політичного спектра, з націленістю низки політсил на ці питання. Буде кілька нових партій, орієнтованих на Західну Україну, які порушуватимуть питання захисту української мови. Будуть також партії, одним з основних посилів яких до виборця буде захист мовних прав російськомовного населення. Для цих партій мовна "гойдалка" буде настільки ж ефективною з електоральної точки зору, як і п'ятнадцять років тому", – зазначив В'ячеслав Потапенко.

На думку політолога, щоб уникнути "пастки", тобто не бути втягнутим в чужі політичні дискурси, а заодно спробувати оздоровити відносини з нашими західними сусідами, Зеленський піде найпростішим шляхом.

"На сьогодні є база для знаходження компромісу і переговорна база для наших партнерів, які входять до Європейського Союзу. Це – Європейська хартія регіональних мов або мов меншин. Я думаю, Володимир Зеленський піде простим шляхом: доручить юристам вивчити новий закон, а ті, в свою чергу, порекомендують відправити його на вивчення до Венеціанської комісії. Можливо, навіть висловлять думку, як вони бачать вирішення в контексті Хартії. В принципі, наш закон, як і закони багатьох пострадянських країн, таких як Латвія, Естонія, не надто збігається з її положеннями. Але суть не в цьому: Зеленський, перевівши вирішення цього питання в європейський контекст, тобто в європейську правову базу, зможе уникнути внутрішньополітичної "пастки" з боку опонентів і спробувати попередити можливі питання і проблеми з нашими союзниками", – зазначив В'ячеслав Потапенко.

Віра. Всі рівні

Питання віри для Володимира Зеленського дуже особисте – про це він не раз говорив у своїх інтерв'ю та коментарях. Проте новому президенту так чи інакше доведеться виносити в публічну площину певні моменти, пов'язані з релігійними питаннями. По суті, він вже це зробив, причому неодноразово.

Так, виступаючи в ході дебатів з Петром Порошенком, Володимир Зеленський підкреслив, що отримання Томосу – це перемога для України. В аналогічному дусі висловлювалася і радник новообраного президента Ірина Венедиктова: "Україна – світська держава, але для нашої самоідентичності отримання Томосу – найважливіше. Тому це ті речі, на які ніхто не те що не зазіхатиме, а підтримуватиме всіма можливостями, які є у держави. Держава не може заступати на територію релігійних святинь, але зобов'язана їх захищати. Володимир Зеленський зробить все, щоб захистити це потужне досягнення".

Ці заяви дають підстави парафіянам УПЦ МП припускати, що симпатії Володимира Зеленського на стороні Православної церкви України. Втім, поки новообраний президент намагається демонструвати нейтральну позицію і рівновіддаленість. Так, 30 квітня Володимир Зеленський провів по черзі зустрічі з предстоятелем Православної церкви України митрополитом Епіфанієм, патріархом Філаретом, а також головою УПЦ МП митрополитом Онуфрієм. На всіх трьох зустрічах обговорювався, по суті, один комплекс питань: війна на Донбасі, відновлення миру і єдності в Україні, боротьба з корупцією і бідністю в нашій країні.

Як вважає народний депутат, голова підкомітету з питань державної політики в сфері свободи совісті та релігійних організацій Комітету з питань культури і духовності Віктор Єленський, скоріше за все, розуміння і позиція Володимира Зеленського з релігійних питань перебуває в стадії формування.

"Прогнозувати, якою буде політика Володимира Зеленського в цій сфері, важко, оскільки недостатньо інформації. Я думаю, у нього поки теж недостатньо інформації, він її отримує і зараз формує своє розуміння", – сказав в коментарі сайту "Сьогодні" Віктор Єленський.

За словами народного депутата, останніми роками в питаннях релігії і свободи совісті зроблено надзвичайно багато.

"Це досягнення не тільки в утвердженні Помісної української церкви, але і в сфері свободи совісті. Це і військове капеланство, і тюремне капеланство, і дозвіл релігійним організаціям засновувати свої навчальні заклади. Це дуже знакове твердження богослов'я як академічної дисципліни. Право духовних навчальних закладів видавати дипломи державного зразка і так далі", – розповів Віктор Єленський.

За його словами, патріотичні сили захищатимуть як Православну церкву України, так і досягнення в релігійній сфері перед будь-якими загрозами, з якого б боку він не з'явилися.

"Наша ("Народний фронт". – Авт.) та інші патріотичні сили в парламенті, безумовно, стоятимуть на захисті цих досягнень. Причому відстоюватимемо їх не тільки на рівні законодавчих ініціатив. Парламент має право парламентського контролю. Має можливість контролювати дотримання законодавства про свободу совісті. І ми цими правами і можливостями користуватимемося", – сказав Віктор Єленський.