Зробити стартовою
26,39
29,52
РУС

Без виборів губернаторів, але з особливим статусом для Донбасу. Якою може бути нова Конституція

Депутати обіцяють, що Конституційна комісія почне роботу вже наступного тижня

Конституцію хочуть поміняти до осені. Фото: ukrafoto.com
Конституцію хочуть поміняти до осені. Фото: ukrafoto.com.

У вівторок президент України Петро Порошенко підписав указ про створення Конституційної комісії. До неї мають увійти представники всіх парламентських фракцій, уряду і Верховного суду, а також вчені-юристи, очолить комісію спікер парламенту Володимир Гройсман.

Депутати вже майже визначилися зі своїми претендентами: так, від пропрезидентського Блоку Петра Порошенка в неї, найімовірніше, увійде нардеп, голова комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич, розповідає "Сегодня.ua" заступник голови фракції БПП Микола Томенко. "Народний фронт" буде представлений, за його власним визнанням, Леонідом Ємцем. Від "Батьківщини" конституційними питаннями займеться її лідер Юлія Тимошенко. У "Самопомочі" і у Олега Ляшка поки думають.

До речі, не мають наміру ігнорувати роботу Комісії і в парламентській опозиції. Як зізнався нам депутат від "Опозиційного блоку" Нестор Шуфрич, навпаки, вони хочуть взяти найактивнішу участь у розробці нової редакції основного закону і домогтися, нарешті, реальної децентралізації.

ТЕРМІНИ. Остаточно визначитися з персональним складом майбутні співавтори Конституції повинні до 12 березня. За словами Ємця, Комісія може почати свою роботу вже наступного тижня.

"Проблема темпів зараз найголовніша. Необхідно встигнути, що вибори представників місцевого самоврядування 30 жовтня збіглися вже з тим, що Конституція буде мати новий вигляд, а вони, відповідно, нові повноваження", – визнає Томенко.

Таким чином, за його словами, готова редакція конституційних поправок повинна бути вже до травня, після чого необхідно максимально швидкий розгляд можливих змін Конституційним судом, прийняття їх Радою в першому читанні до липня, а в другому – на початку вересня. "Інакше ми фактично втратимо ще чотири роки", – визнає представник Блоку Петра Порошенка.

Напрацювання вже є, нагадує Леонід Ємець: так, зміни щодо скасування депутатської та суддівської недоторканності вже "в роботі" у Конституційного суду, крім того, є проект змін до Основного закону, який в липні минулого року вніс до парламенту Порошенко. Тоді вони так і не були розглянуті, але депутати запевняють – більшість з них буде взято за основу.

ЩО ПОМІНЯЮТЬ? Ключові зміни торкнуться розширення прав органів місцевого самоврядування, кажуть в Раді.

Літній проект Конституції пропонував адміністративно-територіальний поділ на регіони, райони і територіальні громади. Обласні державні адміністрації пропонувалося ліквідувати разом з посадою губернатора, а замість них створити новий інститут "представників президента".

Усі повноваження обладміністрацій передбачалося віддати виконкомам місцевих рад. Саме вони повинні були, відповідно до липневого варіанту поправок, затверджувати і розпоряджатися своїм бюджетом, затверджувати програми розвитку і управляти регіоном. Голови обласних і районних рад пропонувалося обирати з числа депутатів і очолювати виконкоми. По суті, керівництво регіонів – голови виконкомів – повинні були стати виборними фігурами, предметом компромісів і коаліцій провідних політичних сил на місцях.

За словами Томенка, права місцевих регіонів і територіальних громад точно будуть розширені – це, до речі, одна з вимог Мінського протоколу. Але ось, скажімо, ідею з прямими виборами глав регіонів (навесні і влітку така вона також обговорювалася – ред.) з великою часткою ймовірності не підтримають. "В умовах війни це було б вельми проблематично", – зауважує наш співрозмовник.

ДОНБАС. Буде враховано в новому проекті Конституції і особливе положення Донбасу, а також Криму, але точно без федералізації. "Виключно в рамках збереження єдиної, унітарної держави. Ніяка федералізація – часткова, прихована, точно не можлива", – підкреслює Леонід Ємець.

Микола Томенко припускає, що за основу в цьому питанні також будуть взяті вже існуючий напрацювання, зокрема, прийнятий раніше закон про особливий статус Донецької та Луганської областей. Особливий статус буде може стосуватися використання регіональних мов (насамперед – російської), а також появи якоїсь вільної економічної зони – для можливості більш тісних економічних зв'язків з суміжними державами.

ЩО РАНІШЕ? Треба зауважити, що спроби змінити Конституцію робив кожен з українських президентів.

Для Порошенко вона стане вже другою. Літній, так і не розглянутий проект Основного закону, правда, містив ряд вельми контраверсійних норм, які досить активно критикували, насамперед за спробу розширення власних повноважень. Так, перший варіант змін пропонував призначати прем'єр-міністра не за пропозицією, а лише "за погодженням" з парламентською більшістю, Також Порошенко хотів отримати одноосібне право звільнення голів СБУ, Національного банку та Генеральної прокуратури.

Також проект пропонував скасувати імперативний депутатський мандат, щоб народні обранці позбавлялися зобов'язання обов'язкового входження у фракцію тієї партії, від якої були обрані, а також отримували можливість залишити фракцію в будь-який момент. До цих пропозицій, особливо з урахуванням нинішніх скандалів у парламенті, навряд чи повернуться, кажуть наші співрозмовники.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Без виборів губернаторів, але з особливим статусом для Донбасу. Якою може бути нова Конституція". Інші Політика дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Віра Холмогорова

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь