Блокада проти "націоналізації": підсумки тижня

Головною темою цього тижня залишалася блокада Донбасу. Однак її контекст і зміст кардинально змінилися: якщо раніше головним було протистояння влади і радикалів, які влаштували блокування залізниць, то тепер на перший план вийшов конфлікт між українською владою і сепаратистськими "республіками".

Переломним виявилося рішення Ради нацбезпеки і оборони, що зібралася в середу, яким була оголошена державна блокада всіх транспортних шляхів на Донбасі. За словами президента Петра Порошенка, суть блокади, оголошеної РНБО, докорінно відрізняється від тієї, яку вели радикали. "Ми говоримо: поверніть підприємства українським власникам незалежно від того, державна це форма власності чи ні... Забезпечте перший і другий пункти Мінських угод – припинення вогню і відведення важкої техніки і артилерії, і ми знімаємо обмежувальні заходи з переміщення вантажів через лінію зіткнення", – заявив Президент.

САНКЦІЇ І СТАБІЛЬНІСТЬ. Ще одне питання, за яким збиралася РНБО, – санкції проти "дочок" російських банків, які визнали паспорта "ДНР/ЛНР". Сама РНБО приймати їх не стала, передоручивши все Нацбанку. Відомство Валерії Гонтаревої відреагувало швидко, склавши список пропозицій, які лунають грізно, але поки що не несуть реальної загрози для існування "Сбербанку" та інших дочірніх банків в Україні. На думку експертів, заборони на розподіл прибутку і капіталу не дуже актуальні через відсутність прибутку, а заборона повернення міжбанківських кредитів – через їх відсутність. Дійсно актуальною може бути заборона на виведення капіталу, але тільки в тому випадку, якщо російські банки захочуть закрити свої дочірні структури. Гонтареву можна зрозуміти – у неї своє завдання, яке полягає в забезпеченні стабільності гривні. Знищення відразу декількох банків з топ-списку – це загроза національній валюті. І тому НБУ пропонує санкції, які не порушать стабільність.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ДОЛАРИ – МАЙЖЕ ВІЛЬНО. Днями Нацбанк продемонстрував результати цієї стабільності, зробивши, мабуть, вирішальний крок до лібералізації валютного ринку. Регулятор заявив, що ліміт гривень, на які можна купувати долари, буде підвищено відразу з 12 до 150 тисяч. Можливість купити відразу п'ять з гаком тисяч доларів, та ще й без 2%-вого податку, фактично залишає без роботи чорний ринок, де суми понад п'ять тисяч становили лише невелику частину. Безумовно, навіть після цієї відміни тіньовий ринок залишиться, але на ньому відбуватимуться здебільшого ті обміни, які відбувалися б навіть при відсутності обмежень. Просто не всі хочуть світити великі суми.

Чи означає лібералізація валютного ринку остаточну стабілізацію гривні? І так, і ні. Так, тому що Нацбанку нарешті вдалося впоратися з ажіотажем, який виник після націоналізації "ПриватБанку" (готівковий курс спустився до 27 гривень і навіть трохи нижче). Ні, тому що спокій на валютному ринку обумовлено не довірою населення до гривні, а відсутністю накопичень для покупки доларів. Але, в будь-якому випадку, повернення до цивілізованого валютного ринку – це позитив, який в перспективі дасть свої результати.

ЗГАДАЛИ ПРО МОВУ. На відміну від РНБО і Нацбанку, парламент на цьому тижні в черговий раз продемонстрував, що він існує не в тій реальності, в якій живе інша країна. У середу він взагалі пропрацював всього вісім хвилин, а потім весь день коаліція і "Самопоміч" з'ясовували, хто привів до сесійної зали нацгвардійців і чи мала право віце-спікер Сироїд закривати засідання.

До цього депутати активно обговорювали президентську ініціативу про позбавлення українського громадянства тих, хто має паспорт ще якої-небудь країни, але так ні до чого і не прийшли. А вчора взагалі вирішили, що найактуальніша тема в країні – це україномовні квоти на телебаченні.

Ухвалений вчора в першому читанні закон Княжицького-Сюмар скасовує норми закону Ківалова-Колесніченка, який надавав телеканалам право самим вирішувати, що і якою мовою показувати. Новий закон зобов'яже їх 75% мовлення вести українською мовою, а фільми, зняті після 1991 року, взагалі не можна буде показувати ні на одній мові, крім державної.

Цікаво, що виняток робиться для однієї мови – кримськотатарської, якою можна показувати все без обмежень. І такий виняток напевно призведе до міжнародних скандалів, оскільки ділить національні меншини на привілейовані і пригноблені.

ЄВРОБАЧЕННЯ: РОСІЙСЬКЕ ПИТАННЯ. Ще один скандал в гуманітарній сфері розгорівся навколо Євробачення. У понеділок Росія назвала свою представницю на цей конкурс – Юлію Самойлову. Тут же стало відомо, що співачка 2015-го побувала в анексованому Криму, і від СБУ зажадали заборони на в'їзд для неї.

Однак заборона на в'їзд учаснику Євробачення сама по собі стане скандалом, а тут все ускладнюється тим, що Самойлова прикута до інвалідного крісла. І подібна заборона сильно вдарить по міжнародному іміджу країни. Тому СБУ взяла паузу на "вивчення питання" і, швидше за все, просто спустить його на гальмах.

МЕМОРАНДУМ І РЕАЛЬНІСТЬ. Минулого тижня був опублікований меморандум, підписаний урядом та МВФ. Щоправда, опублікований не офіційно, але текст ніхто не спростував. І в ньому записано все те, про що вже говорилося: пенсійна реформа, ринок землі та монетизація субсидій.

Ухвалення багатьох з прописаних норм неминуче призведе до зростання протестних настроїв в суспільстві. Тому поки що незрозуміло, як і які частини меморандуму збираються реалізовувати.

БЕЗВІЗ: ТЕРМІНИ НАЗВАНІ. Нарешті, на тижні були чітко позначені терміни, коли Україна отримає безвізовий режим з Європою. Ще минулого четверга профільний комітет Європарламенту ухвалив рішення про схвалення рішення щодо України, після чого стало відомо, що сам Європарламент голосуватиме з нашого питання 5 або 6 квітня. І залишиться тільки одне, остаточне голосування – Ради ЄС, яке відбудеться в травні. А сам безвіз обіцяють в червні.