П'ять років президентства Порошенка: що вдалося зробити

Не тільки "мова, армія, віра", але ще безвіз, Асоціація з ЄС, енергонезалежність і санкції проти Росії

У неділю, 21 квітня, після оголошення екзит-полів, президент України Петро Порошенко виголосив емоційну промову, в якій привітав кандидата в президенти Володимира Зеленського з високим результатом у другому турі виборів президента. А крім того, подякував своїй команді – і пообіцяв, що залишиться на варті досягнень останніх п'яти років. У числі цих досягнень Порошенко назвав потужну міжнародну коаліцію, введення санкцій проти РФ, енергоефективність, реформу сільської медицини і т.д.

Читайте про головні здобутки Порошенка на президентській посаді в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".

Безвізовий режим з ЄС

10 червня 2017 року президент України Петро Порошенко запустив символічний "таймер безвізу", який відрахував останні 12 годин до набуття чинності безвізового режиму з Євросоюзом.

Реклама

"Це буде остаточне "прощавай" Російській імперії і слова "Вack in the USSR" ми чутимемо, тільки слухаючи Beatles, і ніколи більше не повернемося до Радянського Союзу, тому що ми – горда і вільна нація, повертаємося до сім'ї європейських народів", – сказав Порошенко.

А в ніч на неділю, 11 червня 2017 року, офіційно набув чинності безвізовий режим між Україною і Європейським Союзом.

Так, з цього дня всі громадяни України при наявності біометричного паспорта отримали можливість відвідувати 30 країн Європи без віз і перебувати там до 90 днів протягом 180 днів. Йдеться про всі країни-члени Євросоюзу, крім Великої Британії та Ірландії, а також про чотири держави-асоційованих учасників Шенгенської угоди: Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія і Швейцарія.

Першими запустили безвіз для України Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Болгарія, Греція і Кіпр. Вже з півночі за київським часом українці змогли в'їжджати до цих держав без віз. Останньою країною на європейському континенті, яка запустила безвіз з Україною, стала Португалія – ​​о другій годині ночі.

Сайт "Сьогодні" радив першим мандрівникам до Європу, щоб уникнути непорозумінь на кордоні, звертати увагу на різницю в часі з деякими країнами ЄС.

Це був довгий шлях: для отримання "безвізу" Україна виконала 144 критерії плану дій візової лібералізації, в тому числі в сфері безпеки документів (включаючи впровадження біометричних паспортів, що відповідають найвищим міжнародним стандартам), у сфері контролю за кордоном, в сфері боротьби з корупцією (створені ключові органи: Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство з протидії корупції, Національне агентство з повернення активів, отриманих незаконним шляхом), а також з боротьби з організованою злочинністю і відмиванням коштів, у сфері громадського порядку і безпеки, зовнішніх відносин та основних прав людини.

Через місяць безвізового режиму стали відомі цифри, скільки українців з'їздили до ЄС і кому відмовили. Як написав у Facebook речник Держприкордонслужби Олег Слободян, за даними на 11 липня 2017 року майже 100 тисяч українців скористалися перевагою поїздок без оформлення віз.

"Уже 95 461 громадянин України скористався правом безперешкодного в'їзду до країн ЄС і всього 50 відмов", – написав Слободян.

Він підкреслив, що більшість відмов пов'язані з непідтвердженням мети поїздки. Тому Слободян порадив ретельніше готуватися до подорожі.

Реклама

Асоціація з Євросоюзом

Не буде перебільшенням сказати, що саме асоціація з ЄС запустила в Україні процеси оновлення суспільства і політичної еліти. Переговори про укладення Угоди про асоціацію велися між Україною і Європейським Союзом ще з 2007 року. Текст нового документа був остаточно узгоджений ще в листопаді 2011 року, але його підписання кілька разів відкладалося через те, що Євросоюз раз по раз висував українському керівництву низку попередніх умов.

Точкою відліку "життя по-новому" можна вважати листопад 2013 року, коли за кілька днів до Вільнюського саміту "Східного партнерства", де планувалося провести підписання Угоди про асоціацію, президент Віктор Янукович різко звернув цей процес. У столиці України спалахнули масові протести, і подальше, як то кажуть – вже історія.

Сам Янукович в суді пояснив, чому зупинив процес підписання Угоди про асоціацію з ЄС, в такий спосіб. "Я розумів, що несу відповідальність перед народом, і підписання Угоди про асоціацію з ЄС в частині всеосяжної зони вільної торгівлі безпосередньо впливало на наші національні інтереси", – заявив президент-втікач.

Як би там не було, але процес уже було не зупинити: економічну частину угоди Україна підписала 27 червня 2014 року. Однак довгий час документ залишався ратифікованим – зокрема, через позицію Нідерландів. Так, в квітні 2016 року там відбувся консультативний референдум, на якому понад 60% тих, хто голосував, виступили проти затвердження Угоди. Тільки до кінця 2016 року було розроблено компромісний документ, в якому містилися додаткові умови для ратифікації документа Нідерландами.

Угода не повинна була передбачати автоматичного членства України в ЄС, надання нам гарантій безпеки, права на участь в оборонних союзах і права на працевлаштування українців в Європі. В результаті 11 липня 2017 року ЄС остаточно ратифікував Угоду, яка набула чинності з 1 вересня того ж року. При бажанні, можна ознайомитися з повним текстом документа.

27 червня 2018 року, до чотирирічної річниці Угоди про асоціацію з ЄС, Порошенко озвучив досягнення України за цей період. За словами президента, ця угода – це шлях до міцної демократії, економічного процвітання і поверненню до європейської сім'ї.

Реклама

"Наше завдання – довести цю справу до кінця, забезпечити повноправне членство України в Європейському Союзі. Мене радує, що вже сьогодні Угода про асоціацію і поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі з ЄС працюють успішно і ефективно. З року в рік ми фіксуємо зростання практично на третину експорту українських товарів і послуг до Європейського Союзу. Вже на сьогодні частка ринку ЄС для торгівлі України досягла 42%. Це новий ринок, нові умови, нові вимоги, але і нові найширші можливості для нашого розвитку, нашого бізнесу", – пояснив Порошенко.

Рекордний обсяг золотовалютних резервів

Економіка – не пряма сфера компетенції президента, однак вона також вимагає дипломатичних зусиль і серйозної роботи із зарубіжними партнерами, країнами-союзниками і міжнародними фінансовими організаціями. Станом на 1 лютого 2019 року обсяг валютних резервів України (ЗВР) завмер на рекордному рівні, становлячи 20,82 млрд доларів еквіваленті. Про це свідчать попередні дані Національного банку України (НБУ). Таким чином, за попередніми підрахунками регулятора, резерви залишилися на рівні початку 2019 року, тобто на максимумі за останні п'ять років.

"Станом на 1 лютого 2019 року обсяг міжнародних резервів залишається на рівні п'ятирічного максимуму і покриває 3,4 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов'язань України і поточних операцій уряду і Національного банку", – відзначили в НБУ.

І ця динаміка продовжує зберігатися: в березні ЗВР зросли на 2,1% і станом на 1 квітня становили 20,63 млрд доларів. Такі попередні дані 4 квітня опублікувала прес-служба Національного банку України (НБУ).

Регулятор також перерахував фактори, які забезпечили поповнення резервів:

  • отримання коштів від позики під гарантії Світового банку на суму 512 млн євро;
  • надходження від розміщення урядом облігацій в іноземній валюті, в тому числі єврооблігацій (357,1 млн доларів) і облігацій внутрішньої державної позики в іноземній валюті (159,8 млн доларів і 5,4 млн євро);
  • сприятлива ситуація на валютному ринку – чиста купівля валюти Нацбанком на міжбанку забезпечила поповнення резервів на 612,2 млн доларів;
  • збільшення вартості фінансових інструментів (зміна ринкової вартості, курсу гривні до іноземних валют) на суму 8,6 млн доларів (в еквіваленті).

В НБУ додали, що в березні з резервів на платежі з обслуговування та погашення державного і гарантованого державою боргу в іноземній валюті направлено 866,5 млн доларів (в еквіваленті).

Автокефалія Української православної церкви

У квітні 2018 року президент Петро Порошенко звернувся до Вселенського патріарха Константинопольської православної церкви Варфоломія з проханням про надання автокефалії (незалежності) Української православної церкви. В Константинополі пішли назустріч, але виставили зустрічну умову: спершу має відбутися об'єднання діючих в Україні православних церков.

На той момент православні українці були прихожанами трьох основних православних церков, серед яких тільки одна церква визнавалася православним світом за межами України – це Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП).

Разом зі Вселенським патріархом. Фото: AFP

Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП), створена 1992 року силами Філарета – колишнього митрополита Російської православної церкви (РПЦ), не вважалася канонічною. Це означає, що вона не визнана Вселенським патріархом в центрі всесвітнього православ'я, Константинополі.

Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ), створена після революції 1917 року, заборонена 1944 року і відроджена в перші роки Незалежності, також не перебувала в канонічному спілкуванні з зарубіжними православними церквами.

15 грудня 2018 року в Софії Київській відбувся Об'єднавчий собор, на якому було ухвалено історичне рішення про об'єднання всіх церков в Україні в Єдину автокефальну помісну церкву. Главою об'єднаної церкви (церкви, до якої увійшли УПЦ КП, УАПЦ та частина парафій УПЦ МП) був обраний Епіфаній, митрополит Переяславський і Білоцерківський від Київського патріархату, який був фактично "правицею" Філарета – патріаршим намісником.

А вже 5 і 6 січня 2019 року в резиденції Вселенського патріарха на Фанарі відбулася історична подія – надання Українській православній церкві томосу про автокефалію. Предстоятель Православної церкви України Епіфаній отримав з рук Вселенського патріарха Варфоломія сувій з томосом і патріарший посох.

"Відкривається нова ера в історії світового православ'я. Молимося за мир і єднання. Адже в єдності сила нашого народу. Єдність – це те, що забезпечить нам перемогу!" – написав на своїй сторінці в Facebook президент України Петро Порошенко.

Вселенський патріарх Варфоломій поставив свій підпис під найважливішим церковним документом у присутності глави української держави Петра Порошенка, спікера Верховної Ради Андрія Парубія та українського духовенства 5 січня 2019 року.

Сама урочиста церемонія вручення томосу для Православної церкви України почалася вранці наступного дня, 6 січня, на Фанарі в храмі Святого Георгія. Процедура передачі почалася урочистим спільним богослужінням – причому під час літургії разом з божественними піснями і гімнами на грецькій мові звучали церковні піснеспіви українською мовою.

А 3 лютого, на день свого 40-річчя, митрополит Епіфаній став предстоятелем Православної церкви України. Церемонія входження на престол предстоятеля Православної церкви України, митрополита Київського і всієї України Епіфанія відбулася в Соборі Святої Софії в Києві.

Енергетична незалежність

За 5 років країна зробила рішучий крок до енергетичної незалежності. Україна, з року в рік знижуючи споживання природного газу, наразі використовує в рази менше блакитного палива, ніж була зобов'язана купувати у Росії за контрактом з "Газпромом".

"Знаєте, скільки Україна використовувала газу 2017 року? 14 млрд кубометрів. А скільки газу 2018 року? 10,5 млрд куб м... І це наш рішучий крок до підвищення енергоефективності, до забезпечення енергонезалежності держави", – заявив Порошенко 14 лютого, нагадавши, що "Нафтогаз" купував у РФ по 52 млрд "кубів" газу щорічно.

Президент зазначив, що Україна "вистояла" без російського газу. Як відомо, країна відмовилася від прямої закупівлі газу у російського "Газпрому" ще наприкінці листопада 2015 року. Таким чином, Україна не закуповує російський газ безпосередньо вже понад 1100 днів. Паливо закуповується виключно на західному кордоні України.

При цьому Порошенко зазначив, що через п'ять років, тобто до 2024 року, Україна повинна досягти повної енергетичної незалежності.

"Україна повинна обходитися без закупівель імпортного газу – за рахунок нарощування власного видобутку, за рахунок енергозбереження і за рахунок енергетичної незалежності для забезпечення цього. Ставимо завдання в найближчі п'ять років забезпечити енергетичну незалежність держави", – заявив президент.

Реформа Збройних сил

Весна 2014 року – точка відліку нової української армії. Коли 11 березня 2014 року виконуючий обов'язки міністра оборони України Ігор Тенюх рапортував про те, що Збройні сили України приведені в повну бойову готовність, він констатував також і невтішну правду про стан справ у ЗСУ: ситуація складна.

"Ми привели всі Збройні сили в ступінь повної готовності. Всі Збройні сили зайняли полігони відповідно до плану навчань, як на східному, так і на південному напрямку, але результат невтішний", – сказав він, виступаючи в парламенті у вівторок в Києві.

За словами Тенюха, загальна чисельність Сухопутних військ України – 41 тисяч осіб, з них в постійній готовності повинні перебувати 20 тисяч, але за фактом в стані готовності перебували всього 6 тисяч.

Він зазначив, що ситуація надзвичайно складна, і уряд, а також Генштаб і Міноборони роблять все можливе, щоб вирішити це питання. Також Тенюх повідомив про те, що необхідно в найкоротші терміни "створити групу, яка може бути готова до тих чи інших дій як в південному напрямку, так і на східному".

Одними з перших на захист української держави 2014 року встали бійці Національної гвардії України. Це Нацгвардія брала участь в боях за Слов'янськ в квітні 2014-го і в боях за Маріуполь – в травні, прийнявши на себе перший вогонь війни на Донбасі. За п'ять років війни Нацгвардія втратила на Донбасі понад 200 осіб загиблими, а понад 800 отримали поранення.

Вже через рік, 23 березня 2015-го, Порошенко заявив, що Збройні сили та інші українські силові підрозділи держави значно посилили свій потенціал порівняно з роком раніше.

"Можу сказати, щона сьогодні наша армія точно входить до п'ятірки найсильніших на континенті", – заявив він, виступаючи в Національній академії оборони.

Президент нагадав, що рік тому Збройні сили України були в жалюгідному стані: військові частини були недоукомплектовані, а матеріальне забезпечення військових залишало бажати кращого. На початку агресії Росії в Україні, в березні 2014 року, були готові до виконання завдань всього лише 8 батальйонно-тактичних, 9 ротно-тактичних груп і 4 загони спецпризначення.

"Стан Збройних сил характеризувалося фактичної розбалансованістю в системі управління, напівзруйнованої, архаїчної системою матеріально-технічного забезпечення, вкрай низьким рівнем укомплектованості особовим складом", – зазначив Порошенко.

За його словами, мізерні витрати Міноборони розкрадалися, а те, що залишалося після розкрадання, не забезпечувало навіть мінімальних потреб Збройних сил.

Разом з тим, зазначив Порошенко, навіть в таких умовах українські військові змогли зупинити просування бойовиків на Донбасі і звільнили від них низку міст сходу, зокрема Маріуполь, Слов'янськ і Краматорськ.

"Україна вижила, Україна продемонструвала, що до цього не демонструвала жодна країна світу", – заявив президент.

А ще через три роки, в лютому 2018 року, міністр оборони України Степан Полторак в інтерв'ю "Голосу Америки" констатував, що в країні з'явилася професійна армія. Він зазначив, що раніше чисельність Збройних сил України становила 146 тисяч осіб, а зараз – 255 тисяч.

Фото: РНБО

"Сьогодні у нас практично створена професійна армія. Тільки за останні два роки ми підписали контракти з 130 тисячами військовослужбовців – це люди, які вже воювали, які мотивовані, досвідчені, які пройшли підготовку, в тому числі від наших партнерів – США, Канади, Великої Британії. У нас таку підготовку за стандартами Альянсу пройшло вже понад 10 батальйонів, підготовлено близько 2 тисяч інструкторів", – сказав Полторак.

Активну участь в реформуванні української армії взяли країни Заходу. У липні 2017 військовий експерт Сергій Згурець в інтерв'ю сайту "Сьогодні" назвав країни, які допомагають Україні. Причому йшлося не тільки про озброєння, а й про комплекси зв'язки, сировинну базу, а також про потужності для виготовлення боєприпасів.

"Це американці, коли ми говоримо про зв'язок і радари. Туреччина – зв'язок, деяке обладнання для використання боєприпасів, елементна база, сировинна база. Польща і обмежено Болгарія, коли говоримо про боєприпаси і компонентні елементи. Країни Балтії – поставки боєприпасів. Канада – від стрілецької зброї до створення боєприпасних потужностей в Україні. Це весь перелік країн, на які може спиратися Україна", – зазначив Згурець.

Також в країні активно створюється власна зброя. Так, наприклад, зовсім нещодавно, 9 квітня 2019 року, стало відомо, що створені ракети з дальністю польоту в тисячу кілометрів.

"Ми почали найважливіші випробування крилатих ракет... У нас з'явилася ракета, яка успішно пройшла випробування, яка здатна стріляти більш ніж на тисячу кілометрів і здатна нести бойове навантаження в 150 кг, високоточна і це все створено українськими фахівцями. ЗСУ зараз вчаться їх застосовувати. Ми отримали можливість знищувати будь-який корабель в радіусі 300 км, який наважиться наблизитися і атакувати нас і цю ракету не витримає корабель малого і середнього класу. Це різке збільшення обороноздатності", – заявив Петро Порошенко і нагадав, що раніше Україна відмовилася від крилатих ракет, здатних нести ядерні боєголовки.

Також глава держав нагадав про нещодавні випробування нових ракет комплексу "Вільха-М" і зазначив, що на сьогодні реактивні системи залпового вогню "Смерч" і "Ураган" літають на більш ніж на 65-70 км, "а зараз будуть на 130 км і високоточно".

Міжнародна коаліція і санкції проти Росії

Нарешті, Порошенку вдалося на президентському посту об'єднати Америку, країни Євросоюзу, держави Великої сімки і низку інших країн-партнерів США і ЄС на підтримку України проти російської агресії. На думку журналістів "Голосу Америки", санкції, введені проти Російської Федерації у відповідь на окупацію Криму і вторгнення на Донбас, спричинили поточну фінансову кризу в РФ.

21 січня 2015 року тодішній президент Барак Обама заявляє, що США відстоюватимуть суверенітет України за допомогою санкцій проти РФ.

"Ми відстоюємо принципи, які свідчать, що великі країни не мають права залякувати малі, і протистоїмо російській агресії, відстоюємо демократію в Україні, заохочуючи до цього союзників по НАТО", – сказав він у зверненні до нації.

За його словами, таким чином, Вашингтон "демонструє міць і силу американської дипломатії".

17 березня 2014 Сенатом був введений перший обмежувальний список високопоставлених російських і українських політиків, яким заборонявся в'їзд на територію США, а їхні фінанси і майно, розміщене на американській території, було заблоковано. Всього до списку потрапили 11 осіб, включаючи президента-втікача України Віктора Януковича і політичну верхівку Криму – тодішнього спікера кримського парламенту Володимира Константинова і самопроголошеного "главу" Криму Сергія Аксьонова.

29 березня 2014-го список розширюється до 21 персони, включаючи депутата Держдуми Володимира Жириновського. Через рік, 11 березня 2015 року, список санкцій було розширено ще на 14 персон, включаючи одіозного російського філософа, теоретика так званої "Російської весни" Олександра Дугіна.

Слідом за США аналогічні санкції вводить Канада. Крім того, канадський прем'єр-міністр Стівен Харпер заявив, що Канада припиняє військову співпрацю з РФ. Надалі Канада дублюватиме всі американські санкції відносно Росії.

20 грудня 2014 року США і Канада ввели пакет санкцій проти Криму і Севастополя з метою повної фінансової та економічної блокади півострова. Весь експорт послуг, технологій і товарів потрапив під заборону, відтепер американським інвесторам було заборонено вести в Криму будь-яку діяльність.

Далі під санкції потрапила ціла низка оборонних підприємств і банків, а крім того, санкції поширилися на "ДНР" і "ЛНР". Наступними роками було прийнято близько десятка заходів санкцій, які поширювалися на російські оборонні компанії, банки, кіностудії – до вересня 2016-го в списку була вже 81 компанія.

Також під санкції потрапили деякі депутати Держдуми Росії, бізнесмени, високопосадовці, керівники відомств, силовики, топ-менеджери найбільших компаній, були вислані 35 дипломатів. Мало того: 12 грудня 2015 року Сенат США ухвалив закон про санкції проти Росії, який дозволяє вводити президенту країни нові санкції з метою тиску на Росію.

Читайте також:

Реклама на segodnya.ua Реклама
Всі новини
Останні новини
Показати ще
Реклама на segodnya.ua Реклама
ЗСУ: головне
Докладніше
Хроніка обстрілів
Більше про це
Війна в Україні з космосу
Більше новин
Українці за кордоном
Дізнатись!
Діпломатичний фронт
Більше новин
Save Life
Поради лікаря
Допомога під час війни
Більше новин
"Разом нас багато"
Нас не подолати
Наші гроші
Більше новин
Life новини
Більше новин
Всі новини
Останні новини
Показати ще
Герої не вмирають!

Позивний “Депутат”... Сергій Компанієць - старшина роти 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. Воював на передовій з 2014 року. Хлопці називали 47-річного старшину батьком, бо він допомагав і вчив кожного. Загинув у бою під Ізюмом, прикриваючи побратимів. Його 16-річний син пішов вчитись у військовий коледж…

Історія героя
статистика
Курс криптовалюти сьогодні

Валюта

Ціна, usd

Bitcoin (BTC)

63638.42

Bitcoin Cash (BCH)

363.11

Binance Coin (BNB)

508.88

Dogecoin (DOGE)

0.13

Ethereum Classic (ETC)

27.98

Litecoin (LTC)

78.66

ЗАПРАВКИ
Паливо сьогодні
95+
95
ДП
ГАЗ
51,59
50,44
51,84
27,57
53,40
51,40
52,40
27,39
54,50
52,50
52,00
27,71
55,09
53,49
55,09
28,69
55,25
53,71
53,85
27,85
58,99
56,99
56,99
28,97
58,99
56,99
56,99
28,98
59,49
55,81
55,88
28,38
59,99
57,99
57,99
28,98
-
49,51
49,31
26,89
Наша економіка
5 головних цифр
1
Споживча інфляція Споживча інфляція
18%
2
Облікова ставка Облікова ставка
25%
3
Офіційний курс євро Офіційний курс євро
29,7 грн
4
Офіційний курс долара Офіційний курс долара
29,25 грн
5
Міжнародні резерви Міжнародні резерви
$22,8 млрд
Знати більше💡
Вони нас підтримали
легенди спорту

ВЕЙН ГРЕЦЬКІ. Ми всі згодні, що це безглузда війна. Ми всі бажаємо всім в Україні всього найкращого та молимося за них.

ПЕЛЕ. Я надсилаю свою солідарність народу України. Я молюся і прошу Бога, щоб запанували мир, свобода та любов

ДОМІНІК ГАШЕК. Кожен дорослий у Європі добре знає, що Путін – божевільний убивця, і що Росія веде наступальну війну проти вільної країни та її народу.

ПАОЛО МАЛЬДІНІ. Ніхто не очікував побачити війну на європейській землі, ми хочемо бути на боці народу України.

КЛАУДІО ТАФФАРЕЛ. Дорогі друзі, українці! Наразі весь світ стежить, хвилюється та обурений тим, що відбувається в Україні. Бажаю, щоб на вашу землю якнайшвидше повернувся мир.

1 /2
Валюта
Курс гривні сьогодні

Валюта

Ціна (грн)

Долар США ($)

38.97

Євро (€)

42.45

"Ми з України"
Наш плейлист

PROBASS ∆ HARDI

"Доброго вечора"

PROBASS ∆ HARDI

Макс Барських

"Буде весна"

Макс Барських

Олександр Пономарьов

"Україна переможе"

Олександр Пономарьов

Антитіла

"Топити за своє"

Антитіла

ТНМК и Kozak System

"Мамо"

ТНМК и Kozak System
Співаймо разом!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти