День Ради: визнали нелегітимними вибори в Держдуму РФ і схвалили "хмарні" технології у владі

Сьогоднішнє засідання українського парламенту почалося з розгляду блоку питань з інформатизації країни: депутати заклали основу для ідентифікації українців за електронними підписами і зробили крок назустріч "хмарному" уряду. "Сегодня" побувала на засіданні і дізналася, чим ще займалася Верховна Рада.

КІБЕРЗАХИСТ І Е-ПІДПИС. Старт засідання вийшов млявим – майже сотня нардепів, спілкуючись в кулуарах, проігнорувала перші кілька голосувань і включилася в роботу тільки до обіду. Через це закон "Про електронні довірені послуги", який легалізує поняття "цифровий підпис", в першому читанні прийняли тільки з третього разу. Презентуючи документ, заступник міністра юстиції Сергій Пєтухов заявив, що він допоможе розвинути відносини між Україною і ЄС. "Мета закону – врегулювати ринок електронних довірених послуг, забезпечити ефективне транскордонне співробітництво і інтегрувати Україну в світовий інформаційний простір", – зазначив він. Нагадаємо, що цифрові підписи потрібні для повноцінної роботи електронного уряду, яке Кабмін обіцяв запустити до 2017 року. А сама цифровий підпис – це унікальний набір символів, який дозволить визначити людину за допомогою електронних пристроїв. При цьому, якщо законопроект приймуть у другому читанні, то українці зможуть підтвердити свою особистість не тільки цифровим підписом, а й за допомогою мобільного телефону з SIM-картою, "прив'язаною" до абонента. Зазначимо, що подібна технологія вже працює на порталі адмінпослуг у Львові. Там за допомогою мобільного можна отримати в міськраді довідки (про судимість, рішення із землеустрою), записатися на прийом до чиновника, записати дитину в дитячий сад і навіть заплатити "комуналку".

У першому читанні ВР прийняла і законопроект, що дозволяє держорганам використовувати "хмарні" технології зберігання даних в мережі (без додаткових серверів) – тобто законопроекти і закони будуть доступні в інтернеті. Презентуючи цей документ, глава комітету ВР з інформатизації Олександр Данченко поскаржився, що "весь світ "літає в хмарах", і тільки нашим міністерствам це заборонено". Він додав, що державі більше не потрібно буде витрачатися на обладнання для зберігання інформації (наприклад, сервера), але підкреслив, що в "хмарах" будуть зберігатися тільки незасекреченим документи.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Останнім з прийнятих в першому читанні став законопроект про кібербезпеку. Коли документ приймуть за основу, в Україні повинна з'явитися національна система кіберзахисту, яка візьме під контроль важливі об'єкти інфраструктури країни (вокзали, аеропорти, держпідприємства). Згідно із законом, кіберполіція буде відслідковувати інформацію в інтернеті і визначати, звідки вона отримана. Таким чином, в разі кібератак на важливі інфраструктурні об'єкти країни спецоргану вдасться відстежити, хто це зробив.

ДЕРЖДУМА І БЮДЖЕТ. Вже після перерви парламент затвердив постанову про незаконність виборів в окупованому Криму та нелегітимності Держдуми РФ. Нагадаємо, про те, що таке рішення буде розглянуто, ще кілька днів тому заявив спікер ВР Андрій Парубій. Самі вибори пройшли в неділю, і від півострова в головний законодавчий орган РФ має пройти чотири депутати. При цьому раніше визнати законними вибори в АРК відмовилися зовнішньополітичні відомства США, Великобританії, Естонії, Латвії та Литви. Однак нардеп і лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров розповів нам, що потрібно вчитуватися в кожне слово з позиції європейських партнерів. "З одного боку, ми їм вдячні за позицію, але, на жаль, вони всі говорять про незаконність виборів в Криму. Наші партнери не говорять про нелегітимність самих виборів в Держдуму через це. Це напівпозиції", – підкреслив він. При цьому позафракційний депутат Михайло Головко виступив з критикою такої постанови, зазначивши, що воно не буде мати ніяких реальних наслідків для РФ.

А ось в кулуарах щосили обговорювалося питання бюджету країни на 2017 рік, який парламентаріям обіцяють презентувати завтра. За словами члена бюджетного комітету, нардепа від "Батьківщини" Івана Крулько, за держкошторис в нинішньому вигляді голосувати не можна: "Над нею потрібно серйозно попрацювати. Ми плануємо станом на 1 жовтня розробити пропозиції і до 15-го числа їх презентувати. Згідно з бюджетним кодексом, закон повинен бути схвалений до 1 грудня. Сподіваюся, в цей термін ми вкладемося, і якщо парламент прислухається до наших пропозиціям, то бюджет буде набагато краще, ніж зараз". Віце-спікер парламенту Оксана Сироїд підтвердила, що депутати досі вивчають бюджет, і додала, що потрібно розібратися в першу чергу з сектором безпеки, де найбільший видатковий бюджет і засекречені майже всі статті витрат.