Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Договір про асоціацію між Україною та ЄС "завис" через відсутність реформ – експерти

31 січня 2015, 08:40

Інна Оносова

Реалізація угоди про зону вільної торгівлі знаходиться на підготовчій стадії, кажуть експерти

Фото: AFP

Фото: AFP

На цьому тижні угоду про асоціацію між Україною та ЄС ратифікувала Ірландія, яка стала чотирнадцятою країною ЄС, що схвалила документ. І хоча вже половина країн Євросоюзу ратифікувала угоду про асоціацію, а Україна зробила це ще восени 2014 року, підходи до торгівлі з європейським ринком істотно не змінилися. За словами експертів, українські бізнесмени в 2015 році продовжують вибудовувати торгові відношення з усіма країнами ЄС на міжособистісних зв'язках.

Реалізація договору та його ратифікація

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що українські чиновники не зробили нічого істотного для просування української продукції в ЄС, хоча самі домовленості з ЄС можна реалізовувати в повній мірі.

"Відповідно до підписаної угоди, країни ЄС планують ратифікувати угоду з Україною до 2016 року. Але зараз ми бачимо, що ратифікація може бути відстрочена. До сьогодні від нас лише були заяви про те, що ми щось робимо, але якщо уважно вивчити прийняті законодавчі акти, то насправді нічого не робиться для модернізації економіки та впровадження асоціацію з ЄС", – говорить Охріменко.

Наприклад, згідно з договором про асоціацію, Україна повинна створити ринок споживачів електроенергії та газу, уточнює він.

"Відповідний закон був прийнятий кілька років тому і, відповідно до нього, ми повинні були створити ринок електроенергії та газу, як в Європі. Але до цих пір в цьому напрямку нічого не було зроблено. Ринок увазі ліквідацію "Нафтогазу", створення приватних компаній, які продаватимуть електроенергію і газ для населення, проведення демонополізації. Поки що для цього нічого не робиться, хоча тут жорстка вимога Євросоюзу", – підкреслює Охріменко.

Також експерт зазначає, що передбачено реальне спрощення податкової бази в Україні, але замість цього український уряд вводить ПДВ-рахунки.

"Згідно з рекомендаціями ЄС, це робити не можна. Складається враження, що ніхто не думає про етапи впровадження договору про асоціацію. Стандарти і технічні вимоги сьогодні вже переведені з англійської на українську і мені взагалі смішно слухати про те, що ще нам потрібні мільйони гривень для того, щоб зробити ці переклади. Та й ряд наших стандартів вже відповідає європейським", – говорить Охріменко.

Щоб договір почав працювати в повній мірі і збільшувалися квоти для експорту української продукції в ЄС, потрібно модернізувати заводи, відзначають експерти. Але для цього необхідно залучати інвестиції, що в нинішній економічній ситуації непросто.

"Реально для повної реалізації договору з ЄС Україна нічого не зроблено. Країна за підсумками 2014 збільшила експорт до Європи зерна і кукурудзи, але це не має відношення до договору про асоціацію з ЄС – просто був хороший урожай кукурудзи, який продала Україна", – зазначив Охріменко.

Реклама

Тенденції 2014 повторяться і в 2015 році

Директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко нагадує, що 1 січня 2016 Україна переходить на режим абсолютно вільної торгівлі з ЄС.

"Цього року зберегтися квотний режим торгівлі між Україною та ЄС. Ми будемо тим часом починати зниження наших тарифів – будемо відкривати свої кордони для європейських товарів на території України. Це не єдиний фактор, який впливатиме на нашу економіку, але він буде чинити серйозний вплив", – говорить Устенко.

Перш за все, українці повинні бути готові до збільшення конкуренції на українському ринку. Адже коли Україна знизить митні збори, то в нашу країну збільшиться потік європейських товарів. А це означає, що українські виробники повинні будуть серйозно задуматися над можливістю підвищення якості продукції.

"Україна перебуває у стані війни і інвестиції не йдуть в країну, а активність місцевого бізнесу та іноземних бізнесменів низька. Тому важливим передумовою повномасштабної ефективної роботи зони вільної торгівлі з ЄС є закінчення військових дій на сході України і повне вирішення конфлікту. Тоді в Україні збільшитися приплив інвестицій з боку ЄС", – підкреслює Устенко.

Зараз для України важливо почати проводити реформи, які дадуть додатковий приплив інвестицій. А передумовою для цього є зупинка військових дій.

В тренді
Волкер назвав питання, в якому Україні не можна йти на компроміси по Донбасу

"В Україні протягом 2014 різко знижувався експорт та імпорт – активність зовнішньої торгівлі різко знижувалася. Якщо подивитися на експорт, то в основному було падіння експортних потоків на територію РФ і Митного союзу з незначним збільшенням поставок на територію ЄС", – нагадує Устенко.

Він припускає, що такий же темп торгівлі буде і в 2015-2016 році, якщо вдасться закінчити військові дії на сході України.

На 2015 рік стоїть завдання перейти на стандарти ЄС в Україні, щоб реалізувати нові технічні норми, регламенти і оновити інвестиції в наше виробництво.

Реклама

"Головне завдання – до 1 січня 2016 року Україна повинна провести реформи і зупинити війну. На європейському ринку сильна конкуренція, там ринок обсягом близько 15 трильйонів доларів. І там є колосальні можливості, але, перш за все, вони стосуються можливостей українських виробників харчової та легкої промисловості. Хоча це вимагає великих інвестицій. На даному етапі бачу вигоди для України пробивати в Європу продукцію легкого машинобудування – прилади, деталі до них. В України є реальні можливості, щоб стати у виробничий ланцюжок в Європі в цій сфері", – говорить Устенко.

Він вважає, що до кінця року ратифікацію угоди про асоціацію завершать. "Я не бачу жодних проблем, пов'язаних з ратифікацією, особливо враховуючи, що переговори велися Брюсселем. Брюссель висловив точку зору всіх країн-учасників, тому я не думаю, що можуть виникнути якісь серйозні проблеми з ратифікацією угоди", – резюмує Устенко.

В цілому експерти відзначають, що цього року, як і торік, основну роль у розвитку торгівлі з ЄС будуть грати особисті стосунки, а не держполітика. Наприклад, представники профільних асоціацій будуть виходити на представників європейських компаній з пропозиціями про торгівлю та співробітництво, як це роблять аграрії та виробники товарів легкої промисловості.

В очікуванні глибокої модернізації

Екс-міністр економіки Володимир Лановий каже, що на даний момент реалізація угоди про зону вільної торгівлі ще на підготовчій стадії і тому ніяких серйозних нововведень в Україні немає.

"На етапі підписання угоди ЄС оголосив про одностороннє зниження до нуля тарифів з ввезення товарів і послуг до країн ЄС. А Україна поки що зі свого боку не змінила торгові умови по відношенню до імпортованих товарів і послуг. Ми не бачимо розробок законодавчого, організаційного характеру, які б слідували з основних пунктів договору про асоціацію. Хоча за деякими напрямками йдуть попереджувальні заходи в органах державної влади, фінансові установи отримують певні консультації від ЄС", – каже Лановий.

Втім, європейські чиновники часто повторюють, що Україна поки не проводить реформ. В угоді про асоціацію зафіксовані певні вимоги до української сторони, яка повинна довести якість своєї продукції до прописаних у ЄС стандартів. Але якість української продукції досі не наближається до вимог країн-членів.

"Державні установи повинні розробляти і запроваджувати нові норми для реалізації угоди з ЄС. Справа в тому, що Україна з ЄС торгує в рамках квот, які встановив ЄС по різних видах продукції. Це більшою мірою стосується сировинних продуктів, промислових і сільськогосподарських, меншою мірою це стосується продуктів глибокої переробки, машин і приладів, які і раніше вивозилися в ЄС. Адже мало українських підприємств роблять машинну продукцію відповідно до вимог ЄС. А щоб разом створювати кораблі, літаки, машини, потрібно виходити на нові договори з європейськими підприємствами, які побачили б комплектуючі вироби і те, які виробництва можна переносити в Україні і постачати необхідними деталями", – підкреслив Лановий.

Він зазначає, що необхідно проводити глибоку модернізацію економіки.

"Потрібна певна ініціатива українських виробників, щоб європейці теж змогли виходити на український ринок і отримати виробничі поставки. Потрібно встановити коопераційні зв'язки і завдяки цьому буде новий етап співробітництва. Зараз ми повинні вийти на певний рівень конкурентоспроможності, щоб не торгувати старими товарами ні в ЄС, ні в США. Тому тут питання не в організаційно-технічних заходах (підписали угоду чи ні, дозволили чи ні), а в глибокій модернізації економіки", – резюмує Лановий.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...