Два роки Раді: головні досягнення та провали

Сьогодні виповнюється два роки з того моменту, як нинішнє скликання Верховної Ради вперше зібралося в залі пленарних засідань. За половину відведеного законом 4-річного терміну нинішні нардепи встигли зареєструвати рекордну кількість законопроектів, вирішити питання судової реформи, але й стати одним з найбільш нехлюйських парламентів України.

ЦИФРИ РАДИ. За минулі два роки у нардепів було 127 днів пленарних засідань. Як відзначають аналітики Комітету виборців України, це найменший показник серед останніх скликань. Наприклад, парламентарі VII скликання провели за два роки 196 пленарних днів, а VI скликання — 132.

При цьому нинішня Рада — чемпіон із зареєстрованих законопроектів: за словами аналітика КВУ Олексія Кошеля, їх загальна кількість перевищила 5 тисяч! "Але навіть якби парламент працював цілодобово, розглянути їх було б неможливо", — зазначив Кошель. Всього ж нардепи голосували 6,5 тисяч разів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Зазначимо, що у VIII скликання ВР є і ще один рекорд — це парламент, в якому найбільше жінок-нардепів (50 осіб). По цьому показнику лідирують БПП, у якого в складі 16 панянок, і Народний фронт (12).

ПРОГУЛИ І КОАЛІЦІЯ. Незважаючи на велику кількість законопроектів, у залі працюють нардепи неохоче — серед системних недоліків парламенту експерти найбільше говорять про погану дисципліну.

"Найсумніше — це прогули засідань. Зараз пропуски стали масовим явищем, а п'ятниця, коли абсолютна більшість нардепів прогулює, — чорним днем українського парламентаризму", — говорить політексперт Володимир Фесенко. Так, можна згадати ситуацію, яка сталася 3 червня (п'ятниця) цього року, коли під час виступу нардеп від "Самопомочі" Єгор Соболєв закликав усіх присутніх вийти до трибуни. Тоді у президії ВР зібралося... 18 осіб. Цю акцію було вирішено повторити через два тижні, однак результат виявився практично той же — всього 25 осіб досиділи до кінця робочої п'ятниці.

Експерти також вважають серйозною перешкодою для роботи парламенту відсутність міцної коаліції. Нагадаємо, вже в лютому 2015 року з коаліції п'яти фракцій вийшли спочатку радикали, потім "Батьківщина" і, нарешті, "Самопоміч". Експерти вважають, що прогресу в цьому питанні не варто чекати найближчим часом.

УСПІХИ. Однак політолог Руслан Бортник зазначає, що, незважаючи на проблему з більшістю, нардепам все таки вдалося проголосувати за судову реформу. Нагадаємо, за новими правилами у представників судового корпусу залишається виключно функціональна недоторканність. Тобто за кримінальні та інші правопорушення сьогодні судді вже несуть відповідальність. "Крім того, я можу згадати створення низки антикорупційних органів (НАБУ, НАПК, САП. — Авт.), а також запуск е-декларацій. Це однозначно плюси, незважаючи на те, що все це було зроблено в значній мірі під тиском наших західних партнерів", — говорить Бортник, який до успіхів ВР також зараховує і пакет з 30 законів військового спрямування, серед яких була нова оборонна стратегія країни.

Скандали: запускали дрон і билися

Два роки роботи восьмого парламенту не обійшлися без неабиякої частки скандалів. Найбільш нешкідливим виявився запуск нардепом від "Батьківщини" Ігорем Луценком дрона в залі пленарних засідань. А ось серед найгучніших — постійні бійки народних депутатів. Так, резонанс викликав випадок, коли представник "Народного фронту" Андрій Тетерук вдарив нардепа від "Батьківщини" Олександру Кужель пляшкою по голові. Крім того, в кінці вересня цього року, після ефіру на одному з телеканалів, у бійці зійшлися позафракційний Володимир Парасюк і депутат від "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул. А подією, яку найбільше обговорювали, став конфлікт між екс-прем'єром Арсенієм Яценюком і нардепом від БПП Олегом Барною, який намагався буквально винести лідера "Народного фронту" на руках з-за трибуни ВР.

Ще один скандал спалахнув навколо е-декларацій. Після прийняття держкошторису на поточний рік у ній знайшли поправку, згідно з якою ця норма впроваджувалася лише з 2017 року. Пізніше помилку виправили, проте негатив був викликаний і всередині країни, і серед наших європартнерів.