Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Експерт пояснив, чи стане закон про прослуховування інструментом розправи над неугодними

8 жовтня, 05:45

Рада з легкістю ухвалила законопроект 1009, каже Володимир Рудниченко

/ Фото: Pixabay

Реклама

Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства (№1009), яким Верховна Рада надає НАБУ і ДБР право на прослушку нардепів, не стане інструментом розправи над неугодними і опозицією.

Про це молодший партнер АО Juscutum, радник міністра юстиції України Володимир Рудниченко розповів у коментарі сайту "Сьогодні".

"Так склалося, що законопроект 1009 став відомий не через довершення питання про зняття депутатської недоторканності, а через те, що став каталізатором "монобільшості" – документом, який вперше з моменту початку роботи ВРУ, похитнув єдність президентської політичної сили", – каже експерт.

Він нагадав, що у вересні парламент ухвалив, а президент підписав зміни до Конституції, завдяки яким вже з нового 2020 року народні депутати можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані і заарештовані як і всі інші громадяни України – без згоди Верховної Ради.

"Президент пішов далі і запропонував зміни до Кримінального процесуального кодексу України (законопроект 1009), початковий зміст якого можна умовно поділити на три блоки: питання пов'язані зі зняттям недоторканності з народних депутатів; скасування "правок Лозового"; інші процесуальні зміни", – продовжує юрист.

На його думку, спровокували розкол більшості не "правки Лозового" і не процесуальні нюанси.

"Спочатку (в тексті для першого і другого читання) пропонувалося виключити із закону "Про статус народних депутатів" та Кримінального процесуального кодексу норми, якими заборонялося проведення обшуків, затримань, прослуховування телефонів і доступ до кореспонденції, що в цілому відповідає ідеї зняття недоторканності. В іншому варіанті – її зняття залишилося б церемоніальним актом, більше того, що проведення зазначених дій на сьогоднішній день пов'язане з дозволом Верховної Ради на притягнення депутата до кримінальної відповідальності, який з нового року не потрібний", – зауважив Володимир Рудниченко.

Він звернув увагу на цікавий момент: норму, що дублює необхідність викладеного дозволу (ч. 2 ст. 482 Кримінального процесуального кодексу України) одночасно з виключенням її "сестри" з Конституції, не виключили. І судячи з текстів законопроектів (включаючи 1 009) – не збираються.

"Та повернемося ж до 19 вересня – "монобільшість" під загрозою розпаду, законопроект 1009 не проходить, голова ВРУ – знімає його з розгляду. Після – запевнення, що депутатів ввели в оману і т.п., і що вони готові підтримати законопроект. Та тільки от одне "але" – після повторного другого читання в сесійній залі закон з’являється без норм, пов'язаних із забезпеченням зняття депутатської недоторканності. І, звичайно, з легкістю приймається парламентом", – говорить юрист.

"Залишається питання: як скоро ми побачимо повторну спробу привести законодавство у режим відповідно до Конституції (в частині скасування недоторканності)? Або як скоро правоохоронці перестануть звертати увагу на заборони кодексів і законів на користь можливості затримати депутата в порядку Конституції? ", – підсумував Володимир Рудниченко.

Нагадаємо, в Раді пояснили провал законопроекту про дозвіл на "прослушку", заявивши, що це була "спецоперація".

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...