Експерти: Закони про декомунізацію потрібно доопрацювати

У депутатському та експертному середовищі не вщухають суперечки про пакет декомунізаційних законів, які президент може підписати до 15 травня. Документи ВР ухвалила 9 квітня на Чистий четвер після виступу під куполом президента Польщі Броніслава Коморовського, який говорив, що Варшава пройшла цей шлях 24 роки тому. Як писала "Сегодня", головні проблеми закону про декомунізацію — неоднозначне ставлення громадян до цього питання і витратність. Перейменування вулиць і міст, демонтаж пам'ятників та символіки влетить у копієчку. Додається і роздробленість суспільства: багато хто вважає, що історію не можна знищувати. Останнє слово — за президентом.

НОВІ ЗАКОНИ. Щодо двох підготовлених до підпису законів у експертів зауважень немає. Мова йде про визнання 8 травня Днем пам'яті і примирення і 9 травня — Днем Перемоги над нацизмом у Другій світовій. Фактично пам'ятні дні Україна відзначила у вихідні. Тепер же президент повинен закріпити це на законодавчому рівні. Також у експертів немає зауважень щодо закону про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років.

ГРОШІ. Найбільш скандальний закон про засудження комуністичного та нацистського режимів і заборону пропаганди їхньої символіки. Один з авторів документа, нардеп від "Радикальної партії Андрій Лозовий, сподівається, що до 15 травня президент таки поставить підпис: "Інакше це буде ганьба, особливо в умовах війни з РФ — спадкоємицею радянської ідеології, яка нищила нашу культуру". Однак не всі українці згодні з ним. Одні вважають, що в комунізмі далеко не все погано і деякі моменти важливо зберегти і сьогодні. Інші впевнені, що зараз це просто не найголовніше питання у країні, яка потерпає від кризи і війни. За словами джерела в оточенні президента, Порошенко ще не прийняв рішення: "Закони підняли галас у суспільстві". На запитання про те, де взяти грошей, законодавці розводять руками. Перейменувати потрібно буде 25 міст, більш ніж 1500 вулиць. За попередніми оцінками, знадобиться до 5 млрд грн.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

СПОРИ. Каменем спотикання стала норма закону про тюремне ув'язнення на термін 3-5 років за "виготовлення, розповсюдження і публічне використання символіки комуністичного та нацистського режимів". Багато країн ЄС, які приймали аналогічні закони, незабаром замінювали норму про кримінальне переслідування адмінпокаранням, штрафами. Юристи нагадують, що не можна на законодавчому рівні заборонити комуністичну ідеологію як таку — це суперечить Конституції. Адже, за словами юриста Станіслава Батрина, наша Конституція і Керівні принципи заборони та розпуску політичних партій (документ Венеціанської комісії) гарантують свободу ідеології. У нашому випадку Мін'юст продовжує судовий процес щодо заборони діяльності КПУ. За словами нардепа від НФ і радника міністра юстиції Ігоря Алексєєва, в законі про декомунізацію не йдеться про заборону ідеології. І якщо у встановлені законом строки (а це півроку) КПУ змінить назву, символіку та статут, то її ніхто не зачепить.

ЄВРОДОСВІД. Експерти радять президенту повернути закон про заборону комуністичної символіки на доопрацювання у ВР. "Наприклад, ЄСПЛ прийняв кілька рішень, які схожі з українською ситуацією. Це рішення щодо Молдови, де заборонили комуністичну символіку. Після цього Конституційний суд Молдови скасував рішення парламенту про заборону символіки та постанову про зняття з реєстрації їхньої компартії. Схожа ситуація була в Угорщині: там після 7-річного суду парламент скасував постанову про заборону: серп і молот, зірка і т. д", — сказав директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

Замість термінів потрібні штрафи

У Польщі, у схожому антикомуністичному законі, також була норма про кримінальне покарання за публічну пропаганду фашистської або тоталітарної символіки. Але її оскаржили в Конституційному суді: суд послався на рішення ЄСПЛ щодо Угорщини та Молдови і в 2011 році визнав положення закону про кримінальне покарання неконституційним. Тому, за словами експерта Віталія Кулика, нам варто перейняти досвід інших країн, де в схожих законах тюремні терміни від 3 до 5 років замінили високими адмінштрафами. Так, у різних країнах ЄС за використання комуністичної символіки можуть оштрафувати на 100-300 євро, а в окремих випадках, за рішенням суду — і на 1000 євро.