Зробити стартовою
26,34
29,34
РУС

Чи є життя після Банкової: про політичне майбутнє Петра Порошенка

Глава держави пообіцяв не здаватися і перемагати на парламентських виборах

Петро Порошенко
Петро Порошенко. Фото: president.gov.ua

Протягом місяця з гаком – максимум до 3 червня – президент України Петро Порошенко складе свої повноваження. Петро Олексійович піде з Банкової, але не з політики, про що він сам недвозначно оголосив своїм прихильникам. У перспективах подальшої політичної кар'єри п'ятого президента України розбирався сайт "Сьогодні".


"Я піду з офісу, але не піду з політики". Виступ Петра Порошенка після оприлюднення екзит-полів 21 квітня.
 

"Президент" – це назавжди

Україна – дійсно демократична держава, збудована в кращих західних традиціях. Один із доказів тому – шанобливе і навіть шанобливе ставлення суспільства і політичних еліт до колишніх керівників держави. Зрозуміло, як в Україні, так і на Заході не до всіх екс-президентів ставлення однакове. Президент, достроково пішов з посади після "Уотергейту" і обвинувачений в корупції, як і президент, достроково втратив крісла в результаті Революції Гідності, не сприйматиметься суспільством точно так же, як глава країни, який переміг в "холодній війні" або сконструював держава фактично з "нуля".

Загалом же кожному керівнику дається за його заслугами – за принципом "історія все розставить по своїх місцях". А ось чого немає на Заході, як і в Україні, – суто політичних переслідувань колишніх лідерів держави. Якими б складними не були відносини Леоніда Кравчука і Леоніда Кучми, Кучми і Ющенка, Ющенко і Януковича в період керівництва державою одним з них – черговий виборчий цикл закривав скриню взаємних претензій, звинувачень, образ.

Більш того, як показала українська практика, чинні лідери держави не гребують при необхідності звертатися до своїх попередників за порадою і допомогою, розраховуючи на їх досвід, зв'язки, авторитет. Яскравий приклад – робота Леоніда Кучми протягом декількох останніх років в Тристоронній групі в Мінську. По суті, звання "президент України" – довічне. Що, в свою чергу, накладає на його володарів певні довічні зобов'язання.

Куди йдуть президенти

Леонід Кравчук. Перший президент України першим же і подав приклад того, як після відходу з Банкової можна продовжити успішну політичну кар'єру. Передавши президентські повноваження 19 липня 1994 року своєму опонентові Леоніду Кучмі, Кравчук вже в жовтні того ж року був обраний на довиборах в мажоритарному окрузі Тернопільської області народним депутатом України. Після цього Леонід Макарович ще двічі – 1998-го і 2002 років – ставав депутатом за списками СДПУ (о), причому очолюючи або входячи до першої п'ятірки списку. У парламенті певний час він також очолював партійну фракцію. Крім політичної діяльності, Леонід Кравчук займався і громадською. Зокрема, будучи почесним президентом Фонду "Перспективна Україна".

Леонід Кучма. Після відходу з посади зосередився на громадській діяльності. Заснував і очолив благодійну організацію "Президентський фонд "Україна". Написав кілька книг ("Україна – не Росія", "Після Майдану", "Зламане десятиліття" і т.д.) Після початку агресії Росії проти України брав діяльну участь в спробах залагодити ситуацію на Донбасі. З червня 2014-го по жовтень 2018 представляв Україну в Тристоронній контактній групі на переговорах в Мінську. З чуток, що завзято циркулюють останнім часом в політикумі, Леонід Кучма розглядається серед українських еліт як одна з компромісних фігур на пост прем'єр-міністра після осінніх парламентських виборів.

Віктор Ющенко. Після поразки на виборах відійшов від політики. Заснував "Інститут президента Віктора Ющенка "Стратегічні". Дружина Ющенка Катерина очолює наглядову раду благодійного фонду "Україна 3000". Віктор Ющенко, як і Леонід Кравчук з Леонідом Кучмою, брав участь у спробах врегулювати протистояння на перших етапах Революції Гідності.

Віктор Янукович. Після перемоги Революції Гідності втік до Росії. Єдиний з українських президентів не стоїть на позиціях захисту інтересів України як незалежної демократичної держави. Закликав Володимира Путіна застосувати збройні сили Російської Федерації на території суверенної України. У січні 2019 засуджений Оболонським райсудом Києва до 13 років позбавлення волі за державну зраду. У квітні 2019-го висловив намір повернутися до України.

"Ніколи не здаватися"

Цими словами Вінстона Черчілля Петро Порошенко у своїй промові 21 квітня – відразу після оголошення результатів екзит-полів – висловив свої наміри на майбутнє.

"Уже наступного місяця я покину пост глави держави. Так вирішили більшість українців, і я приймаю це рішення. Я піду з офісу. Але хочу твердо підкреслити: я не йду з політики. Я залишаюся в політиці і боротимуся за Україну", – сказав Петро Порошенко, звертаючись до прихильників.

Вже наступного дня президент конкретизував свої подальші кроки.

"Ми об'єднуємося для того, щоб забезпечити наші спільні перемоги вже в найближчому майбутньому. Спільно ми йдемо перемагати на парламентських виборах. Спільно ми повернемося на вулицю Банкову після наступних президентських виборів", – сказав Петро Порошенко, виступаючи перед прихильниками, які прийшли подякувати йому до Адміністрації президента.

Про те, що глава держави після відходу з поста зосередиться на парламентських виборах, йшлося і на зустрічі президента з фракцією. Причому тут глава держави був ще конкретніше. Заявивши парламентаріям, що список БПП на осінні вибори формуватиметься через праймеріз. Як пояснив пізніше один із соратників президента, ноу-хау необхідно не для того, щоб відсіяти "зайвих", а щоб до списку потрапили дійсно кращі. Ті, хто своїм авторитетом і популярністю серед народу тягнутиме блок, а не перебувати в ньому як марний, з електоральної точки зору, тягар.

"Я не знаю, вийде це чи ні, – прокоментувала сайту "Сьогодні" політолог Олеся Яхно. – Але загалом підхід з праймеріз правильний. Порошенко рухається у напрямку до створення справжньої партії західного європейського зразка – відкритої і з точки зору соціальних ліфтів, і з точки зору фінансування, і з точки зору ідеології".

Пройти до парламенту? Складно, але можна

Експерти вже сьогодні бачать як можливості для впевненого заходу Порошенко до парламенту, так і ймовірні підводні камені на цьому шляху. Так, серед переваг у політичної сили Петра Порошенка – серйозний електоральний заділ.

"Партійний рейтинг БПП десь на рівні 12%, самого Порошенка – на рівні 16%, як показали результати першого туру президентських виборів, – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Володимир Фесенко. – Великий плюс і переваги також в тому, що Порошенко дуже сильно мобілізував свій електорат. Думаю, у Петра Олексійовича є шанси, щоб зберегти ядро ​​електорату. Але зробити це буде непросто".

За словами Володимира Фесенка, на частину електорату БПП (і Порошенка) вже сьогодні претендує ціла низка політичних сил. Зокрема, прем'єр Володимир Гройсман, який вже заявив, що піде на вибори з власною партією. "Народний фронт", чиї представники не брали участі в президентських виборах і чиї прихильники, зважаючи на ідеологічну близькість, підтримали Петра Порошенка. Також, зазначив політолог, "відкусити" частину електорату Порошенка спробують нові ідеологічно близькі до Порошенка політсили і політики, такі як Святослав Вакарчук чи Ігор Смешко.

"Але до парламенту політична сила Петра Порошенка з дуже високою ймовірністю пройде. Падіння рейтингу можливо, але 8-10% на парламентських виборах вони точно отримає", – зазначає Володимир Фесенко.

Такої ж думки дотримується і політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. На його думку, дійсно багато чого залежатиме від того, хто виграє конкуренцію на патріотичному фланзі.

"Конкуренція між патріотичними силами буде гострою. Навіть зараз опоненти Порошенка, які представляють цей фланг, критикують, як і раніше, Порошенка, а не Зеленського. Тому що електорально вони близькі, вони конкуренти і борються за одне електоральне поле", – зазначив Олексій Гарань.

Незважаючи на велику конкуренцію, за його словами, партії Петра Порошенка було б логічно і раніше позиціонуватися як правоцентристській силі. А ось серед плюсів, які сьогодні не очевидні, але можуть проявитися до осені, політолог назвав можливе певне розчарування електорату новим президентом.

"Питання, наскільки люди будуть розчаровані в курсі Зеленського. Якщо Зеленський почне робити помилки, Порошенко отримає хороший козир. Може сказати: ось бачите, я ж вас попереджав", – зазначив Олексій Гарань.

На думку Олесі Яхно, не виключено, що наступний парламент буде змушений стати центром ініціатив з реформ.

 "Думаю, центр ініціатив реформ піде до табору опозиції. Він перебудується на рівень парламенту. І мені б хотілося, щоб партія Порошенка підійшла до виборів як антипопулістський проект. Вийде це чи ні – подивимося", – сказала експерт.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Чи є життя після Банкової: про політичне майбутнє Петра Порошенка". Інші Політика дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Віталій Рябошапка

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь