З 27 січня по 2 лютого в Україні працює місія Європейського Союзу. В рамках візиту експерти відвідують Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь та інші райони Приазов'я. Чиновники зустрічаються з органами влади в Києві та на місцях, представниками громадянського суспільства, наукових і ділових кіл.
В ході цих зустрічей члени місії Євросоюзу планують оцінити економічну, соціальну і політичну ситуацію в регіоні. І після цього Євросоюз розробить стратегію подальшої підтримки Приазов'я, яка ґрунтуватиметься на чинних програмах ЄС та співробітництві з європейськими фінансовими інститутами.
"Сегодня" поспілкувався з експертами, які очолюють делегацію місії ЄС в Приазов'ї, – виконавчим директором з питань Європи та Центральної Азії в Європейській службі зовнішньої дії Томасом Майер-Хартінгом і керівником Групи підтримки України при Єврокомісії Петером Вагнером. Європейські чиновники розповіли нам про можливості запуску нових соціально-економічних проектів в регіоні, перспективи звільнення українських моряків з російської в'язниці і про сценарії вирішення конфлікту в Керченській протоці.
- Чи є попередній список проектів для України? Будь-яка конкретика – приклади, суми. Як країна або люди зможуть відчути результати?
Петер Вагнер: Ми прямуємо в регіон, щоб визначити деталі того, що можемо зробити. Важливо нагадати, за попередні кілька років на допомогу східним областям України було направлено 280 млн євро. Так ми підтримали схід України в цій ситуації конфлікту. Це була гуманітарна допомога, але останнім часом ЄС надає кошти і на економічний розвиток регіону.
Якщо ж говорити про конкретні проекти, в Маріуполі ми допомагаємо у відновленні мереж водопостачання, каналізації та вуличного освітлення. Схожі проекти реалізуються в Бердянську та Мелітополі. Там, зокрема, йде відновлення каналізації і поліпшення енергоефективності. Тобто, ми підтримуємо регіон не з нуля.
До того ж, треба брати до уваги ті загальноукраїнські проекти, які також впроваджуються в регіоні за підтримки ЄС. У нас є дві програми, які особливо активні в Приазов'ї.
Перша програма – це програма децентралізації "U-LEAD з Європою". Вона спрямована на навчання представників місцевої влади, громадянського суспільства і сприяє місцевому економічному розвитку.
Друга програма називається "Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу". Ще минулого літа Маріуполь потрапив в програму "Прозорі міста" (Маріуполь виборов перше місце в рейтингу 100 найпрозоріших міст України – прим.авт.). Місто хоче стати більш прозорим в таких напрямках, як управління ресурсами і фінансами, а також спілкування з громадянами.
Тому в обох випадках ми підтримуємо запит громадян. Зараз прямуємо в Приазов'я, щоб з'ясувати – що ще ми можемо зробити на основі вже зробленого. І люди обов'язково відчують нашу підтримку, наприклад, через поліпшення послуг, що надаються, розвиток бізнесу і забезпечення економічного зростання в регіоні.
Також в рамках візиту в Приазов'ї ми хочемо уважно вивчити питання економічного розвитку, інфраструктури та стану навколишнього середовища. Це важливо, оскільки, з одного боку, вже багато проектів реалізуються, і ми можемо посилити цю роботу. Але, з іншого боку, треба пам'ятати, що наявні соціальні та економічні проблеми є наслідками не тільки російської агресії. Це довготривалі процеси. І важливо розібратися, яким чином ЄС може підтримати економічний розвиток регіону, зокрема, через підтримку інфраструктурних проектів.
Крім цього, наша місія планує охопити і спеціальні питання. Тому що є соціальні проблеми, які пов'язані з внутрішньо переміщеними особами. Ці люди зараз стикаються з величезною кількістю невирішених питань. І дана ситуація також створює певні соціальні виклики для місцевої громади.
Ми прямуємо в регіон фактично вже сьогодні, 28 січня. Сподіваємося, коли через два з половиною тижні відбудеться нарада міністрів закордонних справ країн-членів ЄС, і на порядку денному там також підніматимуться питання по Україні, наша поїздка створить основу для ухвалення більш конкретних рішень.
- Як може бути вирішена ситуація з Керченською протокою, якщо Україна, згідно з міжнародним законодавством, вважає її водами спільного користування, а Росія – після анексії Криму – своїми внутрішніми водами?
Томас Майер-Хартінг: Погоджуюся з вами, ситуація в Керченській протоці, – це прямий наслідок незаконної анексії Криму. Незаконна анексія Криму є найбільшим порушенням міжнародного права. І Європейський Союз не визнає незаконну анексію Криму.
У той же час зрозуміло, що якою б не була правова інтерпретація нинішньої ситуації, факт залишається фактом – Російська Федерації застосувала насильство. Були захоплені українські судна. Моряки були затримані. Це також незаконно. І Європейський Союз тримає чітку позицію щодо цієї ситуації з самого першого дня.
Це той посил, який Європейський Союз передавав на різних рівнях. Цей посил був зроблений з боку високого представника ЄС із закордонних справ і послом Європейського Союзу в Москві. І ми продовжимо це робити.
Ми знаємо, що Україна зараз бере участь в міжнародному арбітражі в рамках Конвенції ООН "Про міжнародне морське право". І це той шлях, який вже демонстрував свою ефективність в минулому.
- Чи є приклади подібних конфліктів у світі і як вони були вирішені? Які ваші прогнози щодо України?
Т. Х.: Як ви самі сказали, цей випадок в Україні особливий. І є наслідком незаконної анексії Криму. Тут важливо, що Європейський Союз надає підтримку регіону, який страждає від напруги в регіоні. Але є й інші схожі конфлікти, коли допоміг міжнародний арбітраж. Наприклад, ситуації стосувалися Південно-Китайського моря.
- Чи можливі нові санкції проти РФ щодо ситуації в Керченській протоці? В якому форматі вони можуть бути?
Т. Х.: Безумовно, ви знаєте, що рішення про санкції в Європейському Союзі ухвалюється спільно країнами-членами ЄС. І для цього потрібно одноголосне рішення. Звичайно ж, будь-яке таке рішення повинно ухвалюватися Європейською Радою.
Також ви знаєте, що ми вже ухвалили ряд рішень. Всі санкції пов'язані з незаконною анексією Криму. Наприклад, були введені санкції через незаконне будівництво Керченського моста. Оскільки ми не визнаємо незаконну анексію півострова, також не визнаємо минулорічне проведення виборів президента РФ на території Криму. Цей інструмент і надалі буде використовуватися.
- Звільнення наших моряків. Які важелі можна задіяти для їх звільнення?
Т.Х.: Це дуже складне питання. Ми з самого початку займали чітку позицію – українські моряки повинні бути звільнені. На цьому етапі український консул повинен мати доступ до ув'язнених моряків. І моряки також повинні отримувати відповідну медичну допомогу в рамках міжнародного права.
Представництво ЄС і посольства країн-членів ЄС спостерігали за проведенням судового процесу над українськими моряками в Москві. Так, наскільки це було можливо.
Ми це питання будемо продовжувати відслідковувати. Ми будемо наполягати на нашій позиції. Зокрема, вже піднімаємо і продовжимо піднімати це питання в Москві. Будемо це робити і під час наших міжнародних контактів з РФ.
- Які у вас прогнози щодо вирішення цього питання?
Т.Х.: Ми продовжимо наполягати на нашій позиції. Ситуація складна. Ви, напевно, бачили останні заяви, які були зроблені Російською Федерацією з цього приводу. Але ми не відступимо від нашої позиції і будемо на ній наполягати.
- Якою ви бачите участь ЄС в політичному вирішенні Азовського конфлікту? Що ще можна зробити?
Т.Х.: Останнім часом спостерігалося посилення напруги в регіоні. Безумовно, ми завжди підтримували і будемо підтримувати міжнародні зусилля в цій сфері. У загальному контексті ми підтримуємо зусилля ОБСЄ. І 29 січня, коли будемо в регіоні, у нас запланована з ними зустріч. Також підтримуємо зусилля, які докладають деякі країни-члени ЄС в Приазов'ї. І ми будемо підтримувати сам регіон. На нашу думку, це найважливіше, що можна зробити на даному етапі.
П.В.: Я хотів би додати. Дуже важливо, щоб ми надали відповідний сигнал людям. Своїми зусиллями Європейський Союз хоче підтримати незламність українців в цій ситуації. Mи не зможемо з Брюсселя вирішити всі проблеми, які існують в Приазов'ї. Але знаємо, що є багато місцевих ініціатив, які спрямовані на вирішення нинішніх викликів.
Нещодавно я зустрічався з міським головою Бердянська. Тому що місто дуже активно бере участь в "Угоді мерів" (Європейська організація з участю місцевих і регіональних влад – прим.авт.), а також в міжнародній ініціативі "Мери за економічне зростання". Місто вже активно займається вирішенням проблем, які пов'язані з незаконною анексією Криму. Нещодавні події посилили напругу в регіоні. Але ми хочемо підтримати ініціативи громадян в тих секторах, де вони проявляють активність, зокрема, в соціальній сфері та освіті.
Історія питання
Нагадаємо, після анексії Криму Росія ввела в Азовському морі посилений режим перевірок. Від цього страждають великі міста Приазов'я – Маріуполь, Мелітополь, Бердянськ та прилеглі райони. Особливо складною виявилася ситуація після ескалації в Керченській протоці 25 листопада 2018 року. Тоді було затримано 24 українських моряків та їхні судна.
У Європейському Союзі вважають неприйнятним порушення Росією міжнародного права, а також підтримують незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і не визнають незаконну анексію Криму і Севастополя. Тому в грудні лідери ЄС на зустрічі Європейської Ради відзначали, що Росія повинна негайно звільнити всіх незаконно затриманих українських моряків, повернути захоплені кораблі і забезпечити вільний прохід усіх судів через Керченську протоку.
Україна і Євросоюз провели численні переговори з цього питання. І зараз ЄС з міжнародними партнерами активно бере участь в поліпшенні ситуації в Керченській протоці і Азовському морі.
ЄС вже надає значну допомогу регіону Приазов'я. Це відбувається, зокрема, в рамках таких програм: "U-LEAD з Європою" (підтримка децентралізації разом з державами-членами ЄС – Данією, Естонією, Німеччиною, Швецією і Польщею), Антикорупційна ініціатива ЄС (фінансують ЄС та Данія) і Інвестиційна платформа сусідства. Платформа сприяє залученню інвестицій в, наприклад, відновлення водопровідної мережі, очищення стічних вод і вуличне освітлення в Маріуполі. Платформа також підтримує подібні проекти в Мелітополі та Бердянську. Нова програма з підтримки Євросоюзом сходу України – із загальною сумою 50 млн євро – також стосується цього регіону.
Читайте також:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми