Формула Штайнмайєра: чому до неї повернулися зараз і що вона обіцяє Україні

У політичному порядку денному України знову спливла "формула Штайнмайєра" – принцип виконання Мінських угод, запропонований тодішнім міністром закордонних справ Німеччини Франком-Вальтером Штайнмайєром. "Сьогодні" згадали, що це за формула, і з'ясували, чому до неї повернулися зараз і чи допоможе вона принести мир.

Три сценарії

Після того, як в лютому 2015-го представники України, Франції, Німеччини та Росії узгодили "Мінськ-2", стало актуальним питання: в якій послідовності виконувати домовленості. Серед 13 пунктів документа були як політичні питання, так і питання гуманітарного спрямування і безпеки. Наша позиція полягала в тому, що спочатку потрібно домогтися припинення вогню на Донбасі і розвести сили. Після цього можна переходити до політичної частини. Росіяни вимагали зворотного: спочатку вибори на окупованих територіях і закріплення особливого статусу Донбасу в Конституції, а потім вже масштабне перемир'я. "Формула Штайнмайєра" пропонувала компромісний варіант. Припинення вогню, розведення військ, закріплення особливого статусу і проведення місцевих виборів під егідою ОБСЄ – всі ці процеси повинні були відбуватися паралельно.

Хороша основа

Нещодавно голова російського МЗС Сергій Лавров заявив: головною умовою проведення зустрічі "нормандської четвірки" є закріплення "формули Штайнмайєра" на папері. Минулого тижня президент Володимир Зеленський додав: "Ми наполягаємо зараз на тому, щоб ця зустріч ("нормандської четвірки". – Авт.) відбулася саме в вересні. "Формула Штайнмайєра" і всі пункти Мінських угод розглядатимуться". У п'ятницю голова нашого МЗС Вадим Пристайко зауважив: формулу необхідно виконувати, і зараз команда президента обговорює, як це робити. Він додав, що "ідеально було б провести вибори, поки це неможливо, одночасно у всій державі".

Виступив за реанімацію штайнмайєрівського підходу і голова ОБСЄ Мирослав Лайчак, який назвав її "хорошою основою". Щоправда, в суботу Пристайко, виступаючи на брифінгу разом із спецпредставником Держдепу США Куртом Волкером, пояснив, що його не зовсім коректно зрозуміли. Він підкреслив: ніякий особливий статус Донбасу в Конституції закріплений не буде, а попередня його заява стосувалася об'єднання громад та інших питань децентралізації. "Це і є максимальна пропозиція, яку ми робимо", – додав він. Торкнувся він і виборів, зазначивши, що "ми ніколи не погоджувалися на місцеві вибори на умовах бойовиків".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Тягнути час

Політолог Євген Магда каже, що така нагальна реанімація формули пов'язана з тим, що РФ прагне надати їй статус офіційної.

"Фактично це єдине визнання послідовності виконання Мінських домовленостей, яке влаштовує Росію. Але воно не існує на папері – формула тільки озвучувалася. І в цьому відома пікантність, оскільки її потрібно виписати під час зустрічі "четвірки" на рівні президентів. Росія прагне застовпити цю можливість і показати, що вона виступає як послідовна прихильниця закріплення і використання формули. У цій ситуації для нас позитивним сценарієм стане максимальне відкладання зустрічі. Якщо ми збираємося провести її якомога швидше, то занадто висока ймовірність, що Україна стане об'єктом тиску з боку інших учасників. Тому нам потрібно тягнути час, посилювати свої позиції, робити пропозиції, які інші учасники "нормандської четвірки" так чи інакше обговорюватимуть", – підсумував він.

Розпуск ЦВК: вибори на Донбасі чи курс на референдуми

У п'ятницю, 13 вересня, Верховна Рада розпустила Центральну виборчу комісію. Рішення підтримав 341 нардеп з 300 необхідних. Нагадаємо, що цей склад ЦВК затверджений у вересні минулого року і за законом повинен був пропрацювати 7 років. Уже екс-секретар ЦВК Наталія Бернацька зазначила, що це було природне бажання нової влади перезавантажити орган. Спікер ВР Дмитро Разумков пояснив, що на цей крок парламент пішов, оскільки "були деякі питання до окремих членів виборчої комісії". При цьому багато експертів пов'язали рішення з бажанням керівництва країни провести вибори на окупованих територіях. Щоправда, політаналітик Руслан Бортник вважає, що мотиви були дещо іншими:

"Головна причина розпуску – в цьому складі комісії взагалі не були враховані інтереси "Слуги народу". Там немає представників цієї партії. А перед ЦВК ж зараз стоятиме дуже багато завдань. Це і місцеві вибори, які можуть в себе включати і вибори в Донецьку і Луганську, і можливі дострокові вибори парламентські, якщо буде реалізована конституційна реформа (скорочення кількості нардепів з 450 до 300. – Авт.). Нарешті, що найважливіше, це можливі референдуми, через які команда Зеленського збирається вирішувати гострі питання. Але я впевнений, що до кінця жовтня, максимум до кінця осені нас чекає вже новий склад комісії".

Нагадаємо, що за п'ять років жертвами війни на Донбасі стали 14 тисяч осіб.