Зробити стартовою
26,34
29,34
РУС

Німеччина – "газовий диктатор", а Україна в програші: що потрібно знати про "Північний потік-2"

Європарламент нарешті схаменувся, що газопровід в обхід України ставить Європу в залежність від Росії

12 грудня Європарламент прийняв резолюцію проти "Північного потоку-2". Як повідомила прес-служба Європарламенту, депутати назвали проект з будівництва газопроводу "Північний потік-2" "політичним, який несе загрозу європейській енергетичній безпеці". Резолюцію підтримали 433 парламентарія, 105 висловилися проти, 30 – утрималися. При цьому в документі йдеться, що Європарламент вважає роль України ключовою в європейській мережі енергозабезпечення.

Що собою являє цей проект і в якій стадії реалізації він знаходиться на даний момент – читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня".

  Америка проти

"Північний потік-2" – магістральний газопровід, що споруджується з Росії до Німеччини, довжиною понад 1200 км, прокладений по дну Балтійського моря. Запустити його в експлуатацію планується 1 січня 2020 року. "Північний потік-2" призначений для транзиту газу з РФ до Західної Європи в обхід Східної, зокрема – в обхід існуючої української газотранспортної системи (ГТС). Перший дозвіл на будівництво проекту "Північний потік-2" видала Німеччина в кінці січня 2018 року.

Передбачається, що пропускна здатність газопроводу складе 55 млрд кубометрів газу на рік. Вартість проекту оцінюється майже в 10 млрд євро. Партнерами по проекту виступили компанії "Газпром", Engie, OMV, Shell, BASF і Uniper.

Крім Росії і Німеччини, в будівництві нового газопроводу зацікавлені Нідерланди, Великобританія, Австрія, Франція, Чехія, Фінляндія, Швейцарія, Мальта, Словаччина і Норвегія. Противники проекту – Польща, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Угорщина, Данія, США і, звичайно ж, Україна, яка нарівні з Польщею залишиться без транзитних платежів за поставку російського газу в Європу, коли "Північний потік-2" буде побудований.

Італія і Греція на всіх засіданнях Ради Євросоюзу витримували стабільний нейтралітет з цього питання.

Різко негативна позиція США пояснюється не стільки економічними мотивами, скільки політичними. (Нагадаємо, що Америка також поставляє в Європу газ.). На думку Держдепартаменту, новий газопровід поставить Європу в енергетичну залежність від Росії, яка при нагоді легко зможе шантажувати країни-учасники проекту. Найбільше під ударом виявляється України: і в США, і в Польщі вважають, що за допомогою "Північного потоку-2" Росія отримає важелі, за допомогою яких отримає можливість дестабілізувати ситуацію в нашій країні.

Крім того, Держдеп наполягає на тому, що трубопровід зручно використовувати для збору шпигунської інформації, а екологи стверджують, що "Північний потік-2" може зруйнувати екосистему Балтійського моря.

США не тільки категорично проти будівництва "Північного потоку – 2", але ще і запевняють Україну в своїй підтримці. Так, заступник Державного секретаря США з питань енергетичних ресурсів Френсіс Феннон підтвердив позицію США про неприйнятність спорудження газопроводу "Північний потік-2" і підкреслив важливість відносин між Україною та США в сфері енергетичної безпеки.

"Хочу висловити непохитну підтримку України з боку США і категоричний спротив проекту" Північний потік-2 ". Хочу наголосити на необхідності підтримки надійного транзиту газу через Україну. Ми всі єдині в США в частині підтримки України", – сказав Феннон 24 липня 2018 року на зустрічі з президентом України Порошенком.

Позиція США дратує Німеччину, Австрію, Нідерланди та Бельгію – чотири країни, які отримають найбільшу вигоду від будівництва газопроводу. Про це розповіла заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль. Вона пояснила: цим чотирьом країнам не подобається, що США можуть використовувати такий важіль впливу, як введення санкцій проти компаній, залучених до будівництва газопроводу.

"І вони вважають, що це шантаж, і цей шантаж пов'язаний не тільки з санкціями по" Північному потоку ", але ще і з іншими торговими заходами і цією торговельною війною, яку зараз розпочато Сполученими Штатами (про введення Сполученими Штатами мит на ввезення продукції зі сталі та алюмінію з країн ЄС. – Ред.) ", – сказала Зеркаль.

Також Зеркаль зазначила, що рівень комунікації між Україною та США в питанні побудови газопроводу "Північний потік – 2" "дратує німецьких партнерів.

"І вони вже сильно намагаються навіть це від нас приховати, що вони роздратовані нашою комунікацією зі Сполученими Штатами", – сказала заступник міністра.

  Що виграють Росія і Німеччина

Вигоди Росії очевидні – як політичні, так і економічні. Хоча Кремль, звичайно ж, заперечує політичну вигоду.

"Всі ті ділові проекти, які ми реалізуємо з Європою, включаючи, скажімо, і" Північний потік – 2 ", носять виключно комерційний, економічно обґрунтований характер, в них немає політичного підґрунтя і будь-якого подвійного дна", – заявив президент РФ Володимир Путін.

По-перше, РФ позбавляється від транзитних посередників і продає газ в Європу безпосередньо. По-друге, на думку російської сторони, існуюча ГТС України настільки зношена, що її капітальний ремонт потягне на суму, яка трохи менша від вартості нового газопроводу – від 6 до 9 млрд. доларів. (Нагадаємо, що будівництво "Північного потоку-2" оцінюється в 10 млрд. євро.) Крім того, РФ побоюється катастроф на українській ГТС в результаті бойових дій або диверсій – що звучить особливо цинічно на тлі безперервних обстрілів української території на Донбасі і недавньої Азовської кризи.

Що стосується політичних дивідендів, то, уклавши вигідне партнерство з Німеччиною, Росія фактично розколола Європу на два табори, які виступають "за" і "проти" будівництва газопроводу, так що Кремль, як завжди, лукавить.

Про вигоди Німеччини (і її ключового союзника в цьому проекті Австрії) і говорити нічого: позбувшись країн-транзитерів, Німеччина буде диктувати свою цінову політику в ЄС, до того ж, для Німеччини вартість газу знизиться. Заради цього Німеччина та Австрія готові пожертвувати Україною і позмагатися силами з Америкою.

Є навіть думка, що Німеччині цей проект набагато вигідніший, ніж Росії. Про це розповів в інтерв'ю сайту "Сегодня" російський опозиціонер Ілля Пономарьов.

"На мій погляд, світова спільнота і Україна з різних причин невірно ідентифікують бенефіціара" Північного потоку – 2 ". Існує точка зору, що це російський проект, який потрібен РФ, і що вона для його реалізації корумпує німецькі еліти. З моєї точки зору, ситуація строго зворотна: цей проект потрібен, перш за все, Німеччині! Росія на ньому нічого не заробляє, скоріше, навпаки, втрачає гроші ", – упевнений Пономарьов.

До речі, думку про економічну невигідність "Північного потоку – 2" для РФ підтверджує "секретний звіт" Сбербанку по "Газпрому", який був "злитий" у червні 2018 року в російські ЗМІ. Згідно з цим звітом, Росія не зможе відмовитися від транзиту через Україну: паралельно запуску нового газопроводу РФ збереже транзит газу через нашу країну.

"Цей проект не буде повністю усувати потребу українського транзиту, якщо тільки європейський експорт газу не знизиться приблизно на 20% в порівнянні з рівнем минулого року", – зазначено в документі.

Крім того, за оцінками експертів, будівництво нового газопроводу не означає миттєвої відмови Росії від послуг української ГТС. Таку думку висловив німецький експерт Роланд Гетц в інтерв'ю Deutsche Welle.

"1 січня 2020 року газопровід ще не буде повністю в робочому стані. Так що" Газпрому "доведеться і надалі широко використовувати українську газотранспортну систему – до 2021 року, можливо до 2022-го або навіть до 2023-го", – переконаний експерт.

  Що втрачає Україна

У разі запуску нового газопроводу Україна виявляється в найбільш невигідному становищі. Глава НАК "Нафтогаз" Андрій Коболєв оцінив економічні втрати нашої країни в разі запуску в експлуатацію газопроводу в обхід України в суму 3 млрд доларів на рік. Для порівняння: еквівалентну суму – близько 80 млрд грн, Україна щорічно витрачає на субсидії.

У проблемах через "Північний потік – 2" є частина провини України – визнав постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба. Він вказав на дві критичні позиції для України в разі запуску "Північного потоку-2".

"Перша критична позиція – це наша ГТС." Помирає "вся інфраструктура, і тоді треба все перебудовувати. Крім того, ми втрачаємо реальні гроші. Це колосальні збитки", – зазначив Кулеба.

Другий критичний момент – втрата політичного важеля.

"Тому в певних політичних колах існує думка, що в такому випадку Путіну буде легше воювати в Україні. Адже у Європи буде менше інтересу втручатися в цю війну, і захищати нас, тому що труби немає. Без сумніву, тут є частина нашої провини. Не можна жити 26 років і думати, що все буде завжди добре, а потім дивуватися ", – вважає Кулеба.

І Європу, і Америку серйозно протверезила Азовська криза, що показала на весь світ неприкриту агресію Росії по відношенню до України. 28 листопада стало відомо, що у відповідь на агресію Росії США обговорять з Євросоюзом закриття "Північного потоку – 2".

"Одна з речей, які, я думаю, ви побачите в найближчі дні і тижні, – це додаткові обговорення, які уряд США вестиме з європейськими союзниками. Ми хотіли б бачити, що наші європейські союзники роблять більше, щоб допомогти Україні", – заявила офіційний представник Державного департаменту США Хізер Нойерт.

Однією з тем консультацій з країнами ЄС цілком очікувано опинився газопровід "Північний потік – 2".

"Північний потік" проходить через кілька цих країн. І, я думаю, Європа повинна запитати себе: чи є "Північний потік" чимось, що вони хочуть продовжувати? Тому що він допомагає російському уряду. Чи це та підтримка, яку вони (країни ЄС. – Ред.) хочуть надати російському уряду? "- заявила Нойерт.

Нойерт також підкреслила, що США дотримуються "сильної позиції на підтримку України".

А 12 грудня Палата представників Конгресу США прийняла резолюцію, в якій виступила проти завершення будівництва російського газопроводу "Північний потік-2". У резолюції міститься заклик до урядів європейських держав відмовитися від "Північного потоку-2".

Залишається питання, наскільки серйозною є резолюція проти "Північного потоку-2", яку 13 грудня ухвалив Європарламент. Виконавчий директор "Економічного дискусійного клубу", економіст Олег Пендзин вважає, що вона є в більшій мірі декларативною, чим матиме якісь економічні наслідки для РФ.

"Резолюція Європарламенту є, скоріше, політичною дією. На сьогоднішній момент поки що вона не має ніяких правових / юридичних наслідків. Треба пам’ятати, що санкції вводяться не Європарламентом. Якби це було, скажімо, рішення когось із єврокомісарів або, принаймні, якимось чином було реалізовано в рішеннях німецького уряду, тоді можна було б говорити про якийсь сенс такого кроку. Але поки це тільки заява чисто політичного спрямування, як і резолюція Конгресу США. Поки адміністрація президента Штатів Трампа не введе, а міністерство фінансів США не видасть відповідних документів на санкції проти компаній, які здійснюють забезпечення будівництва "Північного потоку-2", до сьогодні це не більше, ніж політичні заяви. Вони потрібні, вони важливі, вони висловлюють позиції і коментарі (проукраїнських, – Авт.) політиків, але поки такий крок – чисто політичний захід, який не матиме ніякого економічного наслідку. Принаймні, якщо залишиться на тій стадії, на якій перебуває зараз ", – пояснив експерт у коментарі сайту "Сегодня".

  Будівництво газопроводу йде повним ходом

Перші труби "Північного потоку-2" лягли на дно Балтійського моря 5 вересня 2008 року в територіальних водах Фінляндії – Німеччина і Фінляндія стали першими європейськими країнами, які дали дозвіл на будівництво. Одне з найбільших у світі трубоукладальних суден Solitaire і група допоміжних кораблів працювали цілодобово і без вихідних. 12-метрові труби вагою 24 т кожна зварювалися на борту судна, після чого газопровід опускався на морське дно.

Цікаво, що будівництво почалося, незважаючи на загрозу санкцій з боку США і навіть без остаточного узгодження проекту з усіма країнами-учасниками. Зокрема, з Данією, з якою на момент початку будівництва тривали переговори. До честі данського уряду, країна відмовилася брати участь в проекті і заборонила роботи на своїй території, так що трубопровід доведеться пускати в обхід Данії.

Як повідомила прес-служба компанії-оператора газопроводу Nord Stream 2 AG, станом на 6 листопада побудовано більше 200 кілометрів морської частини трубопроводу. У Грайфсвальдській затоці в Німеччині роботи закінчені повністю, триває укладання в територіальних водах Німеччини і в Фінляндії. Всього на даний момент задіяно 20 трубоукладальних суден. Незважаючи на жорсткий графік, всі роботи ведуться в точній відповідності з прописаними термінами.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Німеччина – "газовий диктатор", а Україна в програші: що потрібно знати про "Північний потік-2"". Інші Політика дивіться в блоці "Останні новини"

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь