Корчинський Олександр
Катерина Степаненко
редактор Це закінчення великого інтерв'ю. Початок можна прочитати тут: Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів: "Стати суддею без конкурсу тепер неможливо"
- Сергію Юрійовичу, розкажіть, чим сьогодні займається очолювана вами Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС)?
- Ми проводимо передбачену перехідними положеннями Конституції процедуру, звану кваліфікаційним оцінюванням всього суддівського корпусу, тобто нині працюючих суддів (крім тих, хто вже це пройшов, наприклад, судді ВС. – Авт.) – 5500 осіб. Це теж тест і практичне завдання. Потім – співбесіда, висновок ОСД, після чого отримуємо підсумковий бал. Якщо суддя цей бал набрав, він продовжує працювати на своєму місці, але зарплата у нього підвищується в 3-4 рази! Якщо бал не набраний, такий суддя має бути звільнений. Рішення, за нашою рекомендацією, як завжди, прийматиме Вища рада правосуддя. Зараз на тиждень такий іспит у нас здають приблизно 220-240 діючих суддів. 15 березня перша група суддів в кількості 990 осіб завершила складати іспити. А до цього вони вже здали психологічні тести. На 23 березня призначено перші співбесіди. І вони теж транслюватимуться в ефірі. Таку ж процедуру відразу почне проходити друга група з майже двох тисяч суддів.
- Так, очевидно, роботи у вас чимало. А хто нею займається? Розкажіть про саму ВККС, коли вона сформована, скільки співробітників і інші подробиці.
- Сама Комісія створена 2010 року. Але попередній склад був повністю звільнений відповідно до закону, прийнятого після Революції Гідності 2014 року. І 9 місяців Комісія не працювала, що, звісно, негативно позначилося на судовій системі. Раніше існувала процедура дисциплінарного розгляду справ (зараз вона перейшла до Вищої ради правосуддя), був просто колапс, накопичилося понад 11 тисяч скарг! На конкурсі було сформовано та 9 грудня 2014 року почав працювати наш склад комісії, що складається з 10 суддів і 6 адвокатів або вчених, які мають досвід в обох областях права. Відразу ж я виявив деякі просто дивовижні речі. Наприклад, список суддівських вакансій виявився... закритим! Навіть для мене! Тобто я попросив у працівника, який відає цією ділянкою роботи, такий список, а мені кажуть: так навіщо вам? Я відповідаю, мовляв, як же, я та інші члени Комісії хочемо ознайомитися, як інакше? Не потрібно, кажуть, ось дійде справа до певної процедури, тоді і подивитеся... Словом, довелося зібрати Комісію, і ми прийняли рішення: відтепер такий список завжди доступний не тільки нам, але і всім бажаючим, він є у нас на сайті. Щопонеділка він оновлюється.
Стосовно складу ВККС, то у нас один колега рік хворів і звільнився. Але днями на З'їзді суддів обрали 16-го члена Комісії. Молодшому з нас за віком 40 років, старшому – 69 років. Законом віковий ценз не передбачений. Всі співбесіди ми самі проводимо, або колегіально, всі 16 осіб, або в палатах (по 8 осіб) або в колегіях по 3-4 члени Комісії. Психологічне тестування, як уже говорив, здійснює італійська компанія. Інші тестування та іспити проводить наш секретаріат. Всього, включаючи помічників-інспекторів (у кожного з 16 членів ВККС їх по троє), крім членів Комісії, в складі ВККС 220 осіб. Можу сказати, що такого обсягу роботи жоден аналогічний колегіальний державний орган в інших країнах не проводить.
- Повторю: так, робите багато. Але, може, погано? Як оцінюють роботу ВККС авторитетні міжнародні організації? А українські громадські?
- Наприклад, Рада Європи наш конкурс у Верховному суді сильно похвалила. Євросоюз похвалив стримано і звернув увагу на моменти, які, на їх погляд, потрібно допрацьовувати. Посольство США, на мій погляд, сприйняло прохолодно, але і дуже не критикувало. Різні точки зору... Коли до нас приїжджають судді з Європи, вони нас рішуче хвалять. Українські громадські організації – буває, сильно критикують.
Окремо скажу про Громадську раду доброчесності (ГРД), яка передбачена законом для сприяння роботі Комісії. Вона створюється громадськими організаціями, які, зокрема, повинні мати досвід в боротьбі з корупцією та захисті прав людини, а також в отриманні міжнародних грантів і реалізації проектів на ці гроші. У наших відносинах з ГРД були різні періоди. На жаль, часто в різних ситуаціях у нас різне розуміння того, що відбувається. Однак ми орієнтуємося на міжнародні стандарти – і наша позиція підкріплена компетентними звітами щодо конкурсу міжнародних експертів USAID, Ради Європи, GRECO.
Комісія. Члени ВККС голосують за одне зі своїх рішень. Фото: прес-служба ВККС
- Як ви співпрацюєте з уже створеними антикорупційними і правоохоронними установами?
- ВККС, хоч сама і не є таким органом, проте, думаю, вже чимало зробила для боротьби з системною корупцією в судах. Можу навести чисто побутовий приклад. У перші півроку роботи нашої Комісії до нас судді нерідко приїжджали на ненормально дорогих автомобілях, в такому ж одязі, з шалено дорогими годинниками, коштовностями і так далі. А зараз нічого цього немає! Тобто, може, у когось із суддів і є такі речі, але до нас в них вже не приїжджають, бо у нас виникають запитання...
Як тільки дізналися про створення НАБУ, я зателефонував його директору, і ми зустрілися. Результатом стало підписання меморандуму про співпрацю. Напевно, Комісія була однією з перших в країні, хто домовився з НАБУ про таку співпрацю. Вони нам дають матеріали щодо суддів (список осіб, які цікавлять нас, ми надаємо), про їхнє майно, майнові права, поїздки за кордон тощо. Наприклад, ось щодо тієї першої тисячі суддів, яка зараз проходить кваліфікаційне оцінювання, на кожного є такі матеріали (це не означає, що негативні). І якщо за 4 роки, наприклад, було 48 поїздок за кордон, то можна задати питання про джерела фінансування (це реальна історія). Або 5 квартир у мами-прибиральниці... Може, на ці запитання є проста логічна відповідь, але її треба обов'язково дати! Ми першими почали ставити суддям такі запитання, до нас їх ніхто і ніколи не ставив. Причому, повторю, такі запитання і відповіді транслюються в інтернеті, їх можуть бачити всі бажаючі.
Також ми уклали подібний меморандум з НАПК і співпрацюємо з ними. Але ж вони націлені на запобігання корупції, тобто придивляються до скоєння самого протиправного факту. Наприклад, вони займаються проблемою конфлікту інтересів. Скажімо, у судді в підпорядкуванні як співробітник дружина. І він виписав їй премію, причому більшу, ніж іншим співробітникам... Або суддя, бачачи в списках тих, хто прийде на процес, припустимо, друга або родича, не зробив певних юридичних дій (аж до заяви про відвід)... Те ж, до речі, стосується і самих членів Комісії – в процесі проведення конкурсів та співбесід ми це розглядаємо (якщо є заява) і вирішуємо, є конфлікт інтересів чи ні. Якщо є, такий член ВККС не бере участі в процедурі. Наведу приклад. Є у нас член Комісії, чиї два сини здавали тест. Він написав відведення в певних процедурах, щоб виключити підозри у впливі. Ми відведення задовольнили. За результатами тесту один син здав, іншої ні. Тож все справедливо: вивчив – здав. Можу також додати, що 19 співробітників Комісії також здавали тести (цілком підготовлені хлопці), але пройшли, на жаль, далеко не всі...
Крім антикорупційних органів, ми співпрацюємо і з ГПУ, і з СБУ щодо низки серйозних питань, про які зараз не можу говорити, самі розумієте, в країні війна.
- Часто, кажучи про судову реформу, згадують так званих одіозних суддів, які приймали рішення проти Майдану, Автомайдану тощо. Ваша комісія їх долю розглядала з революційних позицій чи так, як усіх інших?
- Згідно із законом, ми не можемо розглядати суддю, якого журналісти або громадськість якось називають, за іншою процедурою, ніж будь-якого іншого суддю. Головний розгляд починається на співбесіді. Ми такого судді задаємо питання з урахуванням інформації, яка у нас є. Потім приймаємо рішення, і часто воно для судді неприємне. Але іноді у нас точка зору з громадськістю не збігається. Тоді приймаємо позитивне для судді рішення.
Наведу приклад, який ілюструє нашу об'єктивність. 2015 року ми провели так зване первинне кваліфікаційне оцінювання для більш як 350 суддів. Ми запросили всіх суддів чотирьох апеляційних судів Києва і деяких суддів з регіонів. Приблизно 12% закінчили цю процедуру негативно – не склали іспит. Тоді їх не звільняли, а направили на перепідготовку до Школи суддів. Ще близько 15% просто до нас не прибули, інші пройшли процедуру. Тривала вона з лютого по початок червня. Начебто нічого особливого... Але потім, з початку червня по кінець вересня, з судової системи за власним бажанням звільнилися 1500 осіб! Можливо, в тому числі і тому, що передбачали такі іспити для себе. Або не захотіли відповідати в прямому ефірі на запитання про своє майно. Підкреслю: не ми звільнили, а судді пішли самі. Система себе чистила... Напевно, це добре, з одного боку. Але, з іншого боку, з'явилася гостра проблема кадрового голоду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
- Яка ця проблема для судової системи в цифрах?
- У нас є такий термін: вакансії, готові до заміщення. Таких 1800. Гострота ще в тому, що нестача суддів нерівномірна. Є суди, де взагалі немає суддів! У багатьох райцентрах в судах залишилося по одному судді. А якщо він захворів або у відпустку пішов? Все, суд зупинився... Була у нас історія з судом в Яремче, де взагалі не залишилося суддів, хоча це курортне місто. Ми туди направили у відрядження суддю з Луганської області Андрія Іванова, так зараз жителі його буквально на руках носять, просять залишити там на постійну роботу.
В Апеляційному суді Запорізької області залишилося 26% від суддівського складу. А адже в апеляції для створення колегії потрібен не один суддя, а три. І треба скласти ці колегії в певному графіку... Ось і виникає питання: чи треба далі добивати судову систему чи варто вже подивитися на проблему інакше? До речі, реорганізація судів, розпочата 29 грудня, покликана вирішити проблему нестачі суддів в місцевих судах. Суди укрупнюватимуться: два-три райони об'єднають в один зі штатом в 9-12 суддів. Переведення суддів до цих судів відбуватиметься після проходження ним кваліфікаційного оцінювання.
Кваліфоцінювання. Іспит для діючих суддів з усієї країни. Фото: прес-служба ВККС
- Ми вже говорили про обсяги роботи ВККС. Як ця праця оплачується? Можете озвучити зарплати членів Комісії та її співробітників?
- Звісно. Відразу скажу, що у нас, членів Комісії, зараз зарплата одна з найбільших в держструктурах по країні. Але коли ми сюди прийшли три роки тому, вона становила 5600 гривень, що було набагато менше, ніж я міг заробити, як адвокат. Коли ухвалювалися зміни до закону про судоустрій і статус суддів, було прийнято рішення прирівняти нашу зарплату до зарплат членів нового ВС. І зараз вона становить, після сплати податків, приблизно 180 тисяч гривень на місяць. Це великі гроші, але ми і працюємо багато, по 14-18 годин на добу. Наприклад, оголошувати результати конкурсу до Верховного суду я закінчив о 23 годині 23 хвилини... А днями член Комісії Анастасія Зарицька в ожеледь, йдучи на роботу, зламала руку. Колега Павло Луцюк відвіз її до лікарні, щоб накласти гіпс. Відразу після цього обидва повернулися на роботу, оскільки цього дня були засідання в наших процедурах, які не можна було перенести... Наша зарплата зафіксована законом, ми не платимо собі якихось премій. Персоналу платимо. Зарплата у персоналу, включаючи премії, залежить від багатьох факторів, в середньому становить від 15 до 40 тисяч гривень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
- Є на вас і колег політичний чи інший тиск? Чи пропонували хабарі?
- Немає навіть сліду інформації про хабарі, наприклад, при проведенні конкурсу до Верховного суду. Скажу також, що всередині конкурсних процедур у нас були впроваджені якісь "червоні прапорці", які б стали спрацьовувати при найменших підозрах, але і цього не сталося.
Втім, коли був добір нових суддів, був приклад, причому особисто зі мною. Одна дама зайшла до кабінету і намагалася поговорити про гроші... Вона була негайно вигнана. Наступного дня я написав заяву до НАБУ. Це було у вересні і, підкреслю, всього один випадок!
- А крім цього випадку, були ще за час вашої роботи в ВККС надзвичайні ситуації для вас особисто? Що запам'яталося?
- Найнапруженіший момент, як мені бачиться, був, коли ми проводили конкурс до Верховного суду і запускали до зали 654 претендента. Для нас це був перший досвід такого великого заходу. Причому заходив, я б сказав, цвіт української юриспруденції! Дійсно видатні юристи і ті, хто так про себе думав... Тоді у мене було сильне занепокоєння щодо безпеки заходу. Уявіть собі, що, скажімо, надходить дзвінок про мінування зали. А у нас тест анонімний, якщо всі вийдуть із зали і знову зайдуть, то цей критерій пропадає. Треба весь захід проводити знову.
Коли пізніше проводили тести для більш як 4000 осіб, у нас вже був певний досвід. Але хвилювання все ж були. Одна дама прийшла на 9-му місяці вагітності... Інша – з півторамісячною дитиною, яку вона годувала грудьми. Чоловік її чекав поза залою з дитиною, до якого вона кілька разів за день виходила для годування... 10 разів до зали заходила бригада швидкої (машина під будівлею чергувала), тому що комусь ставало зле... Тобто були невеликі кризи, але проблеми оперативно вирішувалися спеціально навченими нашими співробітниками, інші їм не заважали. Це все досягається тренуваннями, на спеціальних заняттях і на місці проведення заходу. Він відбувається за один день, а персонал тренується кілька місяців.
Табличка. Поруч з кабінетом. Фото: прес-служба ВККС
- Як зазвичай, наприкінці інтерв'ю – про особисте. Розкажіть про себе, про захоплення. Може, ви мисливець або рибалка?
- Коли я сюди прийшов, мені негайно стали пропонувати поїхати на полювання, риболовлю і так далі. Але я на полювання і риболовлю не ходжу. Всі питання вирішуються тут, колегіально. Однак хобі у мене є. Я серйозно відвідую оперу, роблю це давно, вважаю нашу українську оперу мистецтвом хорошого європейського рівня. До речі, захоплення хорошою музикою мені одного разу допомогло в робочій ситуації. Якось ми, члени Комісії, зрозуміли, що коли виходимо із зали, де присутні, наприклад, судді, і заходимо до дорадчої кімнати, щоб винести якесь рішення, то там можемо голосно дискутувати, підвищуючи голос... Тому, коли ми виходимо до дорадчої кімнати, в залі починає неголосно звучати класична музика. І тим, хто сидів у залі приємно, і глядачам в YouTube...
Улюблений оперний композитор для мене – італієць Верді. Він самий великий! А для тих, хто хоче тільки долучитися до опери, я б радив починати з двох прекрасних українських творів. Це "Наталка Полтавка" і "Запорожець за Дунаєм". Що важливо, в українській опері і співають, і танцюють, і кажуть. І смішно...
Також серйозно вивчаю живопис. Я не такий великий фахівець, але мені це цікаво. Ось в цій будівлі ВККС на всіх шести поверхах представлені картини талановитих українських художників. Кожні два місяці ми цю експозицію міняємо. Підкреслю, що виставки абсолютно не комерційні, тут нічого не продається.
Книг читаю багато, причому одночасно. Я і на співбесідах часто запитую суддів, мовляв, яку книгу ви нещодавно читали? Знаючи цю мою звичку, деякі судді навіть приносять з собою книгу і кажуть: ось я її зараз читаю! Щоправда, бувають курйози. Під час конкурсу до Верховного суду запитав одного кандидата: що читаєте? Відповідає: "Десять кроків до щастя"...
Якщо говорити про мої уподобання в літературі, то вони, звісно, з віком змінюються. Кілька років я, наприклад, збирав різні джерела про людей (і читав їхні твори), яких я умовно називаю "Юристи-невдахи в світовій літературі". Це письменники, причому видатні, які свого часу хотіли (або батьки змушували) стати юристами. Наприклад, Лев Толстой. Він півтора курсу відучився на юридичному факультеті, потім втік на Кавказ... У повному зібранні творів в першому томі є навіть його якась курсова робота студентських часів. В цьому умовному "списку" мене особливо цікавили люди, які в своїй творчості описували юристів і їх процедури. Насамперед, це два таких літературних гіганти, як Діккенс і Бальзак. Франц Кафка закінчив юридичний факультет Карлового університету... Марк Алданов (Ландау) – випускник одразу двох факультетів київського Університету імені Святого Володимира: хімічного і юридичного. Коли він втік від російської революції на Захід, там став, між іншим, відомішим письменником російського зарубіжжя, ніж навіть Володимир Набоков!
Самого Набокова, хоча він не в цьому списку, неймовірно люблю, багато знаю про нього. Наприклад, що він не тільки знаменитий письменник, але також відомий ентомолог. Простіше кажучи, любив збирати і серйозно вивчав жуків і метеликів... Практично напам'ять знаю творчість Фазіля Іскандера. З наших сучасних письменників – блискуча Оксана Забужко, яка була моєю однокурсницею, тільки вчилася на іншому факультеті.
Книги читаю в електронному вигляді, а паперові лежать в різних місцях квартири. Наприклад, в центрі – книга про пригоди Швейка. Я можу її відкрити з будь-якої сторінки, не добираючи, і читати. Майже напам'ять знаю твори братів Стругацьких. У житті часом застосовую їх знаменитий вислів: "Люди, які бажають дивного".
А зараз читаю низку книг з розряду ділової літератури. Треба сказати, що, коли зупинили імпорт багатьох книг з Росії, у нас почали видавати українською мовою просто блискучу, екстра-класу ділову літературу. Читаючи її, багато в політиці і економіці починаєш глибше розуміти ...
- Вас охороняють? Може, самі озброєні? Хто вас возить і на яких машинах їздите?
- У мене немає охорони. І зброї не ношу. Маршрути руху звичні. В нашій Комісії службових автомобілів немає. Ті члени Комісії та співробітники, у яких є своя машина, їздять на ній. В тому числі і я. У нас в родині два автомобілі Lexus, які я купив під час перебування адвокатом і задовго до нинішньої посади. Один зовсім старий – випуску 2001 року. Дочка зі шкільних років до нього звикла, забороняє продавати. Іноді я на ньому їжджу за місто. Хоча минулого року на дачі був... дві години! Другим користуюся щодня. Він 2008 року випуску, мене влаштовує, іншого купувати не збираюся. Втім, на Петрівку за книгами я все одно їжджу тільки на метро.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми