Завтра виповнюється рік, як українці своїм вибором прибрали зі статусу Петра Порошенка приставку "кандидат". З того моменту всі його обіцянки перестали бути передвиборними, і за кожну президент повинен буде відзвітувати перед виборцями.
14-річний президент. Посаду зайняв у листопаді минулого року. Про найвищу посаду в своєму навчальному закладі не просто мріяв – планомірно йшов до мети. Зараз він – незаперечний авторитет серед ліцеїстів.
Підйом о сьомій ранку, відбій – о другій годині ночі. Графік – як у справжнього президента. Навіть звертаються до юного глави виключно офіційно.
Читайте також: ТОП-10 невиконаних обіцянок Петра Порошенка
"Мене називають пан президент, на виборах називали містер президент, зараз: вітаю вас, пане президенте, чи просто Олександр. Олександр Костянтинович. Я кажу: ну не треба, просто Саша", – говорить Олександр Саюн, президент ліцею.
Просто Сашком, безтурботним хлопцем, президенту з 9-Б тепер вже точно не бути, принаймні, у своєму ліцеї – не те, щоб статус не дозволяє, вантаж обов'язків тисне. Зі своїми виборцями, за сумісництвом однокласниками та однокласниками, на зв'язку постійно.
"У мене навіть є свій прийом. Вони можуть розповісти, які вони хочуть втілити в ліцеї проекти. Я їх вислуховую – і у нас ведеться розмова з вчителями, адміністрацією. І ми втілюємо їх у життя", – додав хлопець.
Під час агітації на виборах він обіцяв своїм виборцям, що вони будуть допомагати українським бійцям, більше проводити свят у школі, виводити ліцей на новий рівень, і головне – створять власну поліцію. Цю обіцянку поки що не виконано.
"Потрібно дуже багато всього розробити: форму, статут, правила. Від реалізації цієї ідеї я не відмовився. Я сказав у своїй передвиборній промові: я написав – я це зроблю", – зазначив Олександр.
Промови президента Порошенка, вимовлені 25 травня – після оголошення результатів виборів і 7 червня – під час інавгурації – розібрані на цитати. Після закінчення року, можна порівнювати: що було обіцяно і що реально зроблено?
Головне, чого чекали від новообраного президента – мир. Він обіцяв.
"АТО не може і не буде тривати 2-3 місяці. Воно має і триватиме години", – сказав Порошенко.
Потім був Іловайськ, парад полонених у Донецьку, Дебальцевому, втрата нових територій.
"Ніхто з керівництва не передбачав можливості прямого російського вторгнення, яке відбулося в кінці серпня – на початку вересня. І в підсумку, саме це призвело і до втрати багатьох життів, і до втрати контролю України над частиною територій. Це, мабуть, найбільша невдача першого року президентства", – сказав Володимир Горбач, політолог.
Читайте також: Що пообіцяли українцям у наступному році Порошенко, Яценюк і Гонтарєва
При цьому навіть опоненти гаранта визнають: президентський стаж Порошенка потрібно зараховувати рік за п'ять. У такому стані державу ніхто з його попередників не приймав. Президент помітно посивів, іноді просто по-людськи не стримує емоцій.
"Ми, фактично, зі стану клінічної смерті за цей рік вибралися до стану людини, яка перебуває у глибокій комі. Але, вона вже трошки смикає пальцем, вона вже щось чує, іноді відкриває очі. І це головне досягнення – ми вижили. Вижили, в тому числі, і завдяки зусиллям президента", – зазначив Сергій Висоцький, народний депутат, фракція "Народний фронт".
Соратники президента, члени парламентської фракції, головним досягненням Порошенка вважають закриття проекту так званої "Новоросії".
"Дуже символічно, що саме за кілька днів до річниці президентства Порошенка ми почули заяви деяких російських політиків про закінчення проекту "Новоросія". Фактично, Порошенко з українським народом знищили цю ганебну злочинну ідею створення Новоросії – розколу країни на дві частини", – зазначив Іван Винник, народний депутат.
У досягнення Петру Порошенку записують реанімацію армії, маючи на увазі, швидше за все, її чисельність, а не якість і озброєння. Замість 184 тисяч солдатів за Україну готові воювати сьогодні 250 тисяч.
Теми Криму аналітики намагаються не торкатися: не час. Позиція держави та її голови на світовому рівні незмінна: Крим – це Україна.
"Росія окупувала Крим, який був, є і буде українським", – заявив Порошенко.
Болюча тема – кадрова політика Порошенка. Підбір соратників при п'ятому президентові не змінився. Ющенко шанував у владі "любих друзів", Янукович все робив для блага так званої "сім'ї". При Порошенку країною почали керувати куми.
Петру Порошенку закидають призначення батька своєї хрещениці, Юрія Стеця на посаду міністра інформаційної політики. І занадто багато чого вирішувала особиста лояльність. Призначення спеціаліста з охорони Гелетея міністром оборони коштувала країні чималих втрат у війні. А утримування Віталія Яреми на посаді генпрокурора – відсутністю результату в розслідуванні резонансних злочинів, у тому числі розстрілу Майдану.
Багато питань у громадськості і з приводу посадженого у крісло глави Нацкомісії з енергетики і комунальних послугів 24-річного Дмитра Вовка, який до того працював у кондитерській корпорації, що належить президентові. Прес-служба компанії при цьому оприлюднила інформацію, згідно з якою Дмитро Вовк був звільнений за незадовільну роботу.
Продаж кондитерського бізнесу, до речі, була однією з обіцянок президента відразу після перемоги на виборах.
За фактом не перестав бути власністю глави держави і кондитерський бізнес. Його продажем займається найстаріший у Європі банківський дім Ротшильда. Керуючий банківським будинком Джованні Сальветті пояснює небажання інвесторів вкладати гроші в Україну, а значить, і купувати шоколадний бізнес Порошенка, просто: "Приватизація в Україні схожа на покупку квартири в палаючому будинку". А продавати за безцінь справу свого життя президент, схоже, не готовий.
Очок у рейтингу гаранта це явно не додає.
А ось підписання Асоціації з ЄС на іміджі відбилося позитивно. Ось тільки називати терміни введення безвізового режиму з Євросоюзом, президент поквапився.
"Ми вже завершили перший етап, і дуже скоро закінчимо другий. Щоб з 1 січня 2015 Українці мали можливість без віз подорожувати по Європі", – обіцяв президент.
Тепер називають січень 2016 року. Чи вийде? Ніяк не зрозуміє Євросоюз: чому ж у нас так натужно і практично безрезультатно йде боротьба з корупцією. Адже президент обіцяв. І, в першу чергу, українцям.
"Перше, що нам потрібно зробити – знищити корупцію. Нам потрібен загальнонаціональний антикорупційний пакт між владою і народом. Суть його проста: чиновники не беруть, а люди не дають", – пояснював тоді президент.
У підсумку – створили Антикорупційне бюро, довго і прозоро обирали його голову. Одним з претендентів був навіть Михайло Саакашвілі. На цьому поки все. І що таке корупція в нашій країні – добре знають навіть діти.
"Підходив учень, давав 100 доларів: на, візьми, це тобі привіт. Я так стояв, взагалі вперше в житті у мене таке було, щоб мені давали хабар. Я, звісно, його не взяв і пішов до директора. Ми поговорили з цією людиною – вона більше такого не робить", – каже Олександр Саюн.
Президент ліцею у майбутньому не проти стати президентом України. І свої перспективи на виборах оцінює розсудливо.
"Є, хто мене любить, є – хто боїться. Є – хто зовсім не любить... Я знаю, що всім догодити не можна", – додав хлопець.
Президент ліцею вважає, що головне бути чесним і по-справжньому любити свою країну. Решта – другорядне.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События недели" на каналі "Україна".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми