Рік президентства Порошенко: тисячі жертв на Донбасі і зарплати, як у Замбії

Воістину правий був Петро Порошенко, коли вийшов з передвиборним гаслом "Жити по-новому". Ми дійсно зажили по-новому. Тільки у кожного своє нове життя. Хтось став із нової влади багатшими і чекає чергового переділу власності, щоб увійти в топ списки багатіїв з рекордною швидкістю, якій позаздрив би сам Сашко Янукович, ну а хтось тихо освоює нові схеми роботи у бюджетної кишені. Велика частина українців теж смакують новий спосіб життя. Але у більшій частині він з присмаком полину – гіркий. Люди вчаться виживати в нових умовах, коли ціни катастрофічно зросли, тарифи на комунальні послуги підняли в кілька разів, а доходи або втрачені зовсім або впали до мінімуму. Ми розібрали по блоках, що конкретно змінилося в житті українців за рік президентства Петра Порошенка.

Віхи війни на Донбасі: тисячі жертв, хитке перемир'я та волонтери-герої

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Фото AFP

У квітні минулого року в Україну прийшла війна. Частина сходу країни виявилася окупованою проросійськи налаштованими бойовиками, які за рік погіршили і без того не блискучий стан Донбасу до критичного мінімуму і гуманітарної катастрофи.

Найстрашніше – людські втрати. Як повідомили в управлінні Верховного комісара ООН з прав людини, за 13 місяців збройного протистояння на сході України загинули 6243 людини і 15 615 були поранені. Причому, вважають в управлінні, це офіційно зафіксовані жертви, реальна їх кількість може бути значно вищою. Крім того, Збройні сили України втратили, за даними Генштабу, більш 1680 осіб.

З виборами президента багато українців пов'язували насамперед надії на швидке завершення конфлікту і досягнення довгоочікуваного миру. "Антитерористична операція не може і не буде тривати 2-3 місяці. Вона повинна і буде тривати годинник", – заявив Петро Порошенко на наступний же день після виборів. Однак ставши президентом, про "години" він вже не говорив. Так, у червні на запитання журналістів про темпи проведення військової операції президент відповів, що спочатку необхідно провести розвідку, добре озброїти бійців і зробити все, щоб уникнути жертв серед мирного населення. Зараз хоч хиткого, але все-таки перемир'я, допомогло досягти підписання мирних домовленостей в Мінську.

При цьому забезпечення українських бійців де в чому лягло на плечі волонтерів, які своїми силами збирали кошти і доставляли на передову каски, бронежилети, прилади нічного бачення, ремонтували техніку, а також допомагали пораненим в госпіталях. Це дозволило швидше постачати найнеобхіднішим вже воюючу армію, оснащення якої на початку ведення бойових дій залишало бажати кращого.

Для мирного населення Донбасу за рік ситуація серйозно погіршилася. Фінансування окупованих міст з держбюджету України спочатку знизилося, а потім взагалі закінчилося. До кінця літа була відключена банківська система, восени – пенсійна, і до зими країна з жахом спостерігала, як юрби пенсіонерів та вимушених переселенців доводять своє право на життя. Взимку ситуація ускладнилася ще більше через введення пропускної системи на лінії розмежування окупованих і підконтрольних Україні територій. У сукупності всі ці заходи погіршили гуманітарну ситуацію настільки, що численні міжнародні спостерігачі вже не соромлячись говорять про катастрофу.

Вижити кільком мільйонам мирних громадян України, волею долі опинилися на окупованих бойовиками територіях, допомагають також волонтери та благодійники – окремі люди та організації. Так, Гуманітарний штаб Ріната Ахметова взяв на себе турботу про старих, інвалідів і маленьких дітей, щомісяця видаючи їм продуктові набори. У травні кількість виданих наборів перевищила 3 мільйони, причому їх отримали нужденні по обидві сторони лінії розмежування на Донбасі. Допомога Ріната Ахметова була високо оцінена на міжнародному рівні. Так, в одному з останніх інтерв'ю посол США в Україні Джеффрі Пайєтт відзначив особистий внесок бізнесмена у надання допомоги мирним жителям. "Щодо пана Ахметова, я б виділив похвально його унікальну роль у поставках гуманітарної допомоги жертвам військових дій на Донбасі. Він витратив чимало власного капіталу на те, щоб полегшити ситуацію людей, які стали жертвами російської агресії. Я б хотів, щоб кожен український бізнесмен робив щось подібне", – заявив Джеффрі Пайєтт.

Зарплати на рівні Бангладеш, Гани та Замбії

За рік реальна купівельна спроможність українців, за підрахунками експертів, впала приблизно на 25%. Зростання середньої номінальної зарплати, яка в березні поточного року склала 3 863 грн порівняно з 3430 грн у травні 2014 р, було з лишком перекрито підвищенням цін.

Крім того, реальні зарплати багатьом українцям затримують, і заборгованість зростає: тільки з початку року вона збільшилася на 22,5%. При цьому майже чверть боргу (24,9%) утворена державними підприємствами.

Заборгованість у виплаті заробітної плати, млн грн | Create infographics

Ще гірше йдуть справи з соціальними виплатами. При нинішніх цінах Україна продовжує жити з соціальними стандартами кінця 2013 року: 1 218 грн – прожитковий мінімум для працездатних осіб та мінзарплата, 949 грн – мінімальна пенсія.

Таблиця опублікована в матеріалі "Борис Колесников: Тільки цифри. Середня заробітна плата по регіонах України"

У перерахунку на долари з урахуванням девальвації гривні мінімальна зарплата впала до $43. Це один з найгірших показників у світі – Україна відстала навіть від Бангладеш, Гани та Замбії ($46,6).

За рік правління Порошенко індексація не проводилася ні разу і, судячи з заяв уряду, найближчим часом проводитися не буде – в Бюджеті-2015 підвищення соцстандартів заплановане аж на грудень. Незважаючи на хвилю обговорень, що піднялася, і туманні обіцянки, глава Мінфіну Наталія Яресько запевнила – грошей на це у країни немає.

Наймасштабніше зростання цін за багато років

Під час президентства Порошенко українська гривня пережила рекордну девальвацію. В день виборів – 25 травня 2014 – долар за курсом НБУ коштував 11,71 грн. Вже восени курс піднявся до 15 грн/дол, а після Нового року нацвалюта пішла в піке – максимальний курс долара зафіксований в лютому на рівні 30,1 грн/дол. З настанням весни на валютному ринку стало спокійніше, однак у порівнянні з минулим травнем гривня все одно девальвувала майже вдвічі – до 21-23 грн/дол.

У Верховній Раді неодноразово піднімалося питання про зміщення з посади голови НБУ Валерії Гонтарєвої, але лише на словах – незважаючи на всі звинувачення в непрофесіоналізмі, депутати так і не прийняли рішення про її відставку. Нагадаємо, Гонтарева очолила Нацбанк з ініціативи Порошенка і стала першою в українській історії жінкою на чолі НБУ. Вона була знайома з Порошенком ще з початку "нульових", коли майбутній президент займався розвитком банку "Мрія" (2006 р проданий російському ВТБ). А в бутність інвестбанкіром Гонтарева, за даними ЗМІ, займалася структуруванням угод для розвитку бізнесу Roshen в Росії.

ЦІНИ. Через обвал економіки і небувалої девальвації в країні стрімко росли ціни, українці змушені заощаджувати буквально на всьому. Споживча інфляція за станом на квітень 2015 склала в річному вимірі 60,9%. Країна не переживала таких потрясінь з 1996 року. Трохи перебільшуючи, можна стверджувати, що якби українець у квітні 2015 купив стільки ж продуктів, як у квітні 2014, то для цього йому треба було б на 60,9% більше грошей.

Найсильніше зросли ціни на імпортні товари. Техніка та електроніка, наприклад, стала дорожче в два-три рази; та ж ситуація спостерігається і з продуктами іноземних виробників. Не оминуло подорожчання і вітчизняні товари – крім різко виросли витрат виробників на імпортну сировину та обладнання, піднялися ціни і на бензин. А-98 коштує вже майже 28 грн, а літр А-95 продають по 21-23 грн. Для порівняння, рік тому за літр "п'ятого" просили в середньому 15 грн.

Всі витрати, природно, лягають на плечі покупців. Особливо шокують українців ціни на овочі та фрукти – за рік ціни зросли в півтора-два рази. Моркву в травні цього року продають по 22 грн/кг, буряк – по 12 грн, а яблука і зовсім по 34 грн. Для порівняння, минулого року "вітаміни" коштували значно дешевше:

ТАРИФИ. Помітно вдарили по кишенях українців і платіжки за "комуналку". Перше підвищення при Порошенко відбулося в липні 2014 року – електроенергія тоді подорожчала на 10% -40% залежно від обсягів споживання. Наступне, вже більш масштабне, підвищення відбулося 1 квітня 2015 року. Мінімальний тариф на електроенергію для населення в квітні виріс на 19%. В цілому, нові ціни на "світло" будуть підвищуватися ще чотири рази, і до квітня 2017-го вони виростуть 3,5 рази.

Крім того, українцям з електроплитами скасували всі пільги, хоча раніше тариф для них був нижче на 25%, а норма пільгового споживання – вище, наприклад для користувачів електроплит не 150 кВт-год, як для власниківгазплит, а 250. Тепер за мінімальною ціною (36,6 коп/кВт-год) можна спалити всього 100 кВт-год.

З квітня в Україні діють і нові тарифи на газ. У отопсезон (з 1 жовтня по 30 квітня) люди, які використовують газ для опалення і мають лічильники (таких – більше 90%), платять за перші 200 куб. м/міс. по 3,6 грн/куб. м, а за кожен 201-й "куб" і більше – по 7,19 грн. Компенсації для споживачів з газовими водонагрівачами теж скасували.

З 1 травня подорожчала і холодна вода – тарифи підняли на 4-20% залежно від водоканалу.

Нові кредити

При Порошенко "кредитна" тема стала чи не ключовою у економічній риториці влади. Україна активно домовляється про нові позики, в той час як за старими боргами платити вже нічим. Зовнішній держборг, що доріс $42,5 млрд, хронічно випереджає валютні резерви – за станом на 1 квітня він перекривався ними лише на 23,4%. Загальний обсяг держборгу становить і зовсім близько $70 млрд. Тільки цього року країна повинна витратити на обслуговування держборгу близько 90 млрд грн, а на всі платежі за зовнішніми та внутрішніми боргами в найближчі 4 роки потрібно близько $47 млрд.

Плани на нові позики, тим не менш, грандіозні: крім кредиту в $17,5 млрд від МВФ, Україна має намір залучити кошти Світового банку, ЄБРР, ЄІБ і МФП – всього більше $30 млрд.

На такому тлі неминуче порушується питання дефолту. Мінфін вже рік запевняє українців, що боятися нічого. Однак старі кредитори вимагають виплат, на які грошей просто немає. За словами прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, всі взяті торік кредити пішли на погашення вже існуючих заборгованостей.

Влада тепер вимагає списати частину зовнішнього боргу, ще по частині – відстрочити виплати. Кредиторів такі умови не влаштовують, а тому переговори про реструктуризацію зайшли в глухий кут.

Через гостру нестачу часу (МВФ вимагає домовленостей вже до червня) уряд пішов ва-банк. Верховна Рада 19 травня ухвалила закон, що дає уряду право ввести мораторій на виплату зовнішнього боргу, по суті – оголосити технічний дефолт. Розрахунок зроблений на те, що кредитори почують "останнє попередження" і стануть більш поступливими.

Експерти впевнені, що Порошенко швидко підпише цей закон, оскільки тягнути вже нікуди. На їхню думку, шанси домовитися з кредиторами залишаються, і дефолту можна уникнути, але прийнятий закон ставить хрест на необхідних Україні інвестиціях. Крім того, на думку президента Украналітцентру Олександра Охріменка, якщо буде оголошений дефолт, може виникнути паніка на валютному ринку, а гривня знову обвалиться до 30 грн/дол.

Обіцянки реформ

Масштабних реформ, проведення яких Петро Порошенко обіцяв ще під час своєї виборчої кампанії, українці поки так і не відчули. А обіцяв Порошенко багато – зміни повинні були перетворити країну буквально в усіх напрямках, починаючи від децентралізації влади, яка б за європейським зразком дала більше повноважень на місця, і до нового виборчого законодавства.

У своїй передвиборчій програмі навесні цього року майбутній глава держави пообіцяв, що докладе "всі зусилля в рамках своїх конституційних повноважень, щоб до кінця 2014 року відбулися дострокові парламентські вибори виключно на пропорційній основі за відкритими списками".

Парламентські вибори, що відбулися 26 жовтня, не тільки пройшли за старою, пропорційно-мажоритарною системою, а й стали одним з найскандальніших голосувань в історії України. Причинами послужило тиск, в тому числі з боку озброєних людей, на ряді дільниць, а також масштабні звинувачення у фальсифікації при обробці голосів.

Необхідні зміни до законодавства так і не були прийняті парламентом. І незважаючи на те, що через півроку в країні будуть місцеві вибори, нового виборчого законодавства як і раніше немає. У Раді створено робочу групу з підготовки змін до закону про вибори, але не існує поки навіть проекту цих змін. "Введення відкритих списків – питання як і раніше дискутоване. Є думка, що якщо ввести їх зараз, перед осінніми місцевими виборами, то ні виборчі комісії, ні самі виборці не виявляться готовими до них", – каже нам джерело, близьке до керівництва Верховної Ради.

Ще одна ключова реформаторська обіцянка Порошенко – конституційна реформа і масштабна децентралізація – поки також не виконано. Проект змін до Конституції вносився Порошенко минулого літа, але далі руху не пішла – документ був розкритикований Венеціанською комісією. У березні президент підписав указ про створення конституційної комісії, яку очолив спікер ВР Володимир Гройсман. "Зараз цей документ підготовлений на 70%... Відбувається професійна дискусія конституціоналістів. Попереду будемо мати політичну дискусію", – говорить Гройсман.

Ключовий аспект – чи буде нова Конституція прийнята до осінніх місцевих виборів, щоб вони пройшли вже повністю за новим законодавством. Інакше, за словами заступника голови фракції БПП Миколи Томенка, все це не має сенсу. Часу залишається обмаль: зміни до Конституції у першому читанні повинні бути прийняті до кінця поточної сесії, в липні, щоб не пізніше вересня пройти друге.

"Польща провела всі, підкреслюю, всі реформи за 16 місяців. Минуло 15 місяців нової влади – жодної реформи", – нарікає в бесіді з "Сегодня.ua" віце-прем'єр Опозиційного уряду Борис Колесников. За його словами, саме децентралізація, а також системна боротьба з корупцією – це ті першочергові реформи, які було необхідно провести в першу чергу, проте зроблено цього не було.

Питання Криму і втрата трильйона гривень

Фото crimea-media.ru

За рік президентства Петро Порошенко неодноразово говорив про те, що Крим повернеться до складу України. Правда, якщо він раніше тактовно замовчував про терміни, то в одному з останніх виступів визнав – на швидке вирішення кримського питання розраховувати не потрібно.

"Не буду сьогодні говорити, що це буде відбуватися швидко і просто. Але це відбудеться обов'язково, ми разом збудуємо новий Крим, в якому будуть забезпечені права та інтереси корінного народу Криму і всіх жителів півострова, незалежно від їх етнічного, мовного та релігійного походження" , – заявив Порошенко.

Ну а поки політики в Києві говорили про повернення Криму, самопроголошена влада півострова активно ділили і "націоналізували" майно України. Як підрахували в українському уряді, анексія Криму завдала країні величезних матеріальних збитків. За підрахунками Міністерства юстиції, йдеться про суму понад 1 трлн гривень. З найбільш цінних об'єктів можна назвати міжнародний дитячий центр "Артек", виноробний комплекс з віковою історією "Масандра" і "Чорноморнафтогаз" разом з усім багатомільйонним обладнанням. До слова, разом з останнім кримським "владі" дісталися вже закачані в сховища 2 млрд. кубометрів газу. Тепер газ з надр півострова продовжують качати, але вже під триколором. Позбулася України і солідної військової інфраструктури. Згідно з даними, які оприлюднив військовий експерт Дмитро Тимчук, вартість матеріальних активів ВМС України, які залишилися в Криму і Севастополі, склали майже 1,5 млрд гривень. У Криму залишилися: 11 бойових кораблів і катерів; 6 суден і катерів забезпечення; 2363 одиниці автомобільної, бронетанкової та спецтехніки; 6 берегових протикорабельних комплексів", – повідомив Тимчук. Як пояснив Сегодня.ua спікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов, у тому числі Росія залишила собі новітні бойові кораблі: корвети "Тернопіль" та  "Луцьк", протиракетні кораблі "Придніпров'я" і "Прилуки".

"Залишилися підводний човен "Запоріжжя", великий десантний корабель "Костянтин Ольшанський", корабель управління "Славутич", на борту якого знаходилася спеціалізована апаратура з моніторингу та розвідки. Росіяни зробили все, щоб його не повертати. Крім того, залишилася вся інфраструктура – бази, склади, потужні об'єкти оборонно-промислового комплексу, а також науково-дослідний центр вертолітної авіації в Приморському. Залишилася різного роду артилерійська зброя і боєприпаси, бойові машини піхоти і БТР-80. Їх нам так і не повернули. Залишилася основна частина авіації, яка дислокувалася на аеродромі "Бельбек" і частина літаків з авіаційної бригади в Саках. Обсяги збитків колосальні", – розповів Селезньов.

Розстріл людей на Майдані: жодного з гучних обвинувачених не покарали

Фото В. Лазебник

"Ніколи більше українська влада не повинна стріляти в українських людей. Ми повинні створити перший прецедент. Нас ніщо не зупинить. Ми перемогли Януковича. Переможемо бандитів. Ми побудуємо нову країну, заради якої народ вийшов на Майдан", – заявив Петро Порошенко в червні минулого року.

Хід розслідування справи Майдану неодноразово ставав предметом критики – говорити про завершення розслідування підстав немає.

24 квітня Печерський районний суд м.Києва обрав трьом екс-беркутівцям, підозрюваним у вбивствах на Майдані, запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. Також ході розслідування було встановлено причетність співробітників батальйону міліції особливого призначення "Беркут" ГУ МВС України в Харківській області до розстрілу учасників мирної ходи до Верховної Ради 18 лютого.

Проте жоден з гучних обвинувачених в причетності до розстрілу Небесної сотні покараний так і не був.

При цьому, як зазначав раніше нардеп від "Народного фронту", радник голови МВС Арсена Авакова Антон Геращенко, повністю розкриті вбивства активіста Майдану Юрія Вербицького і побиття іншого активіста Ігоря Луценка. Злочинці затримані, справи знаходяться в судах, але організатори цих злочинів переховуються в Росії. Геращенко зазначив, що значні перешкоди в розслідуванні злочинів, скоєних під час Майдану, створюює російська влада, оскільки в РФ ховаються багато злочинців.

Справи проти колишньої влади: екс-чиновники і їхні гроші – за кордоном

Віктор Янукович під час прес-конференції в Ростові-на-Дону. Фото ИТАР-ТАСС

Незважаючи на войовничі гасла проти колишньої влади, за рік президентства Петра Порошенка жоден з вищих керівників країни часів Януковича, як і сам колишній президент, не з'явився перед судом. Більшість з них, за повідомленнями ЗМІ, спокійно поїхали в Росію. В Україні розслідується 2,5 тисячі кримінальних проваджень, в яких фігурують Віктор Янукович і люди з його колишньої команди. Але, незважаючи на рік розслідування і тонни документів, за гратами жоден з представників колишньої влади не опинився. Найбільш серйозні статті, нагадаємо, загрожують Віктору Януковичу: його підозрюють в створенні організованого злочинного угруповання та узурпації влади. Ще в березні минулого року ГПУ відкрила відносно нього провадження у організації особливо тяжких злочинів – перевищення влади та службових повноважень міліцією, масових вбивств громадян. Крім того, йшлося про незаконне заволодіння державним майном в особливо великих розмірах та легалізації відмивання коштів. З 18 найвищих чинів 14-ти оголошено підозру у розкраданні держмайна. Ряду колишніх чиновників взагалі не оголошено жодних підозр, серед них – Сергій Клюєв, Олена Лукаш та Дмитро Табачник.

12 високопоставлених чиновників на сьогоднішній день знаходяться в розшуку Інтерполу, але деякі не були оголошені в розшук, оскільки в Інтерполі визнали, що їх переслідують за політичними мотивами. Зокрема, це стосується Андрія Клюєва.

Питання повернення грошей, в розкраданні яких підозрюють колишніх чиновників, так і завис у повітрі. Більше року тому ЄС ввів санкції, заблокувавши активи 14 представників колишньої влади: Віктора Януковича, його синів, Віталія Захарченка, Віктора Пшонки, Артема Пшонки, Олени Лукаш, Андрія Клюєва, Сергія Клюєва, Миколи Азарова, Сергія Курченко, Дмитра Табачника, Раїси Богатирьової, Сергія Арбузова, Олександра Клименка, Едуарда Ставицького, Віктора Ратушняка, Юрія Іванющенка. Обмежувальні заходи триватимуть до 6 березня 2016 року. За розрахунками ГПУ, озвученими в лютому 2015 року, в країнах Євросоюзу, США та Швейцарії заблоковані більше 104 млн доларів, 122 млн швейцарських франків і 22 млн євро колишніх українських високопосадовців. У банках України заарештовані вклади та цінні папери на суму понад 6 млрд грн і 2 млрд доларів США.
Влада сподівається, що цього року вдасться повернути до бюджету 1,5 млрд гривень, але жодної корупційної справи до суду поки не довели.

Гучні відставки: Шкіряк та троє іноземців

Після поїздки в Непал Зорян Шкіряк позбувся посади в ДСНС

Під саму річницю президентства Порошенко Кабмін стрясла серія гучних скандалів у зв'язку з відходом іноземців. Перший заступник міністра економічного розвитку Айвараса Абромавічуса гарвардський випускник Саша Боровик, його ж радниця, фахівець з електронного уряду Яника Мірило, грузинський юрист Джаба Ебаноідзе пішли зі своїх постів, також звинувативши уряд у відсутності реформ.

Як кажуть наші джерела, наступним кандидатом на виліт може стати ще один експат – міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі.

Незважаючи на те, що на грузинського фахівця покладалися великі надії, фактично жодної реформи в його відомстві проведено не було, а корупція зберігається, відзначає глава антикорупційного комітету Єгор Соболєв.

Але найгучнішим скандалом епохи Порошенко стала сумнозвісна історія з рятувальною операцією в Непалі, яку очолював в.о. глави ДСНС Зорян Шкіряк. Фігурантом скандалу став як сам Шкіряк, який взяв у поїздку свою подругу Катерину Храмову, так і операція, яка тривала тиждень – людей, які опинилися в біді, не могли вивезти через поломку літака. Операція абсолютно не була підготовлена, але команду летіти в Непал, навіть не маючи чіткого плану, давав особисто Порошенко, розповідали журналісти, які стали свідками операції.

Скандальні ситуації виникали також навколо Генпрокуратури – відставки Віталія Яреми, який не справлявся зі своїми обов'язками, вимагали неодноразово. "Є ситуації, коли люди не справляються зі своїми обов'язками. Ми бачили, припустимо, з тієї ж Генпрокуратури. Спочатку Махніцький (але це призначення було ще до Порошенка), явно не впорався, а потім Ярема, його пропонував президент. Теж Ярема не впорався", – зазначає політолог Олексій Гарань.

Відстрочка безвізового режиму з ЄС

Саміт у Ризі. Європа чекає виконання вимог для лібералізації візового режиму. Фото AFP

Зближення з Європою – одне з гасел, під якими Петро Порошенко йшов у президенти, поки обмежилося лише підписанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Фактично документ був підготовлений ще до вступу Порошенка на пост глави держави, так що новообраному президентові залишалося лише його підписати, що він і зробив 27 червня 2014. Політичну частину, нагадаємо, ще до президентських виборів підписав прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.

Зона вільної торгівлі, яка дає можливість українським виробникам вийти на європейський ринок і обумовлена в економічній частині документа, на сьогодні повною мірою не діє. Вона повинна запрацювати лише з наступного року.

Питання скасування віз на сьогодні також не вирішене, хоча в своїй інавгураційній промові Порошенко обіцяв безвізовий режим з 1 січня 2015 року. "Ми завершили вже перший етап безвізового режиму і дуже швидко завершимо другий, щоб з 1 січня 2015 року українські громадяни мали можливість без віз подорожувати по Європі", – сказав Порошенко в зверненні до українців 7 червня.

Але суттєвої лібералізації візового режиму не відбулося навіть після Ризького саміту Східного партнерства, на який сподівалася українська влада. За фактом же багато українців заявляють про те, що отримати візу до Європи під час конфлікту на Донбасі стало ще складніше.

Нагадаємо, ще до саміту Єврокомісія опублікувала звіт, в якому зазначено, що Україна не виконала повною мірою всіх вимог ЄС. Послаблення у візовому режимі можливі лише в наступному році, і то – якщо ми будемо відповідати всім критеріям. Як розповів Петро Порошенко, вимоги Європи – забезпечення безпеки ідентифікаційних документів, введення ідентифікаційних карток, ефективна реалізація системи інтегрованого управління кордонами, при якій прикордонники повинні мати дані про всіх осіб або вантажі, включаючи дані Інтерполу. Час є до наступного засідання Єврокомісії з цього питання, тобто до 15 грудня 2015 року. Тоді рішення щодо послаблення візового режиму можливе в 2016 році.

У підсумкову Декларацію Ризького саміту також не ввійшло згадка європерспективи України, хоча наша дипломатія сподівалася на включення цього рядка в текст документа.

Торги за Roshen і плани про приватизацію держактивів

Фото www.roshen.com

Продаж головного активу – кондитерської корпорації Roshen була одним з найбільш гучних обіцянок Петра Порошенка ще під час передвиборної гонки. Позбутися від своїх бізнес-турбот і сконцентруватися на управлінні країною він обіцяв ще до виборів, 4 квітня 2014 року. "Якщо мене оберуть, я продам концерн Roshen. Як Президент України, я хочу і буду піклуватися виключно про добробут країни", – сказав тоді Порошенко. 25 травня минулого року він привселюдно заявив, що для кондитерської корпорації, що входить в першу 20-ку світового рейтингу Candy Industry Top 100, почнуть шукати нового власника. "Що стосується мого бізнесу, то відразу ж після цього (інавгурації) буде складено контракт з інвестиційною компанією щодо пошуку покупців", – сказав Петро Порошенко "Інтерфаксу".

І контракт з інвестиційною компанією дійсно був укладений – наприкінці серпня 2014 стало відомо, що пошуком нового господаря для "солодкого бізнесу" президента займеться Rothschild, очолювана спадкоємцем засновника знаменитої династії банкірів бароном Девідом де Ротшильдом.

Але гучне ім'я банкіра так і залишилося єдиним резонансною заявою в темі продажу головного активу Порошенко. Кондитерська корпорація за рік після виборів президента так і не змінила власника. До складу Roshen, нагадаємо, входять кілька українських фабрик – Київська, дві виробничі площадки у Вінниці та Кременчуцька, дві виробничі площадки Липецької кондитерської фабрики в Росії, Клайпедська кондитерська фабрика (Литва), Bonbonetti Choco Kft (Угорщина) і масломолочний комбінат "Бершадьмолоко".

У грудні минулого року президент заявляв, що до роботи кондитерського гіганта по суті відносини вже не має. "Були передані в трастове управління всі права. Я сьогодні юридично або будь-яким іншим способом позбавлений впливу на Roshen", – сказав Порошенко на підсумковій прес-конференції 29 грудня 2104.

Якщо на великі бізнес-активи не знайдеться іншого покупця, президент пообіцяв передати компанію нинішнім керівникам. "В умовах війни інвестиції не заходять, продати нічого неможливо", – пояснювався Порошенко. "Доповіли, що були 4 покупці. Але вимагають закінчення війни. Якщо ситуація не зміниться, я буду змушений продати Roshen менеджменту", – сказав президент.

За наступні кілька місяців ситуація не змінилася. У березні Порошенко знову повернувся до цього питання, заявивши, що графік президента не дозволяє "торгуватися, як на базарі" за продаж підприємств. А 8 травня стало відомо, що реальний претендент на покупку Roshen – всього один, це компанія Nestle (Швейцарія). Але про ціну продавцю і покупцю домовитися не вдалося: Порошенко нібито хоче 3 мільярди доларів, швейцарська компанія готова заплатити 1 мільярд. Причина такої ситуації на ринку – прозора, добре її розуміє і сам Порошенко. На запитання кореспондента ВВС про те, чому не продав бізнес, президент відповів: "На жаль, через те, що у нас йде війна, і немає покупців для бізнесу".

При цьому продавати державні активи влада не соромиться. Нещодавно були затверджені списки підприємств на приватизацію, в які в цілому входять 329 об'єктів. У їх числі і такі великі, як Одеський припортовий завод і Центренерго. Як не дивно, для них покупців влада має намір знайти, незважаючи на війну, падіння економіки і складну ситуацію з інвесторами. Хоча ще в лютому 2015 року міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус говорив: "Моя точка зору, що через військову ситуацію в країні нічого продавати в даний момент не треба".