Розрив "ракетного" договору між Росією і США – наразі відкрите питання, а наслідки такого рішення – вельми неоднозначні. Про це в коментарі сайту "Сегодня" заявив політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
На думку експерта, слова Дональда Трампа про вихід США з Договору про ракети середньої і малої дальності (РСМД) з Росією – це не порожні заяви, а обгрунтована реакція Вашингтона на порушення Москвою умов договору, тому ризик розриву дуже великий.
"Проблема пов'язана з тим, що Росія останніми роками стала де-факто порушувати цей договір. До речі, розміщення ядерної і ракетної зброї в Криму теж можна трактувати як порушення договору. Щоправда, росіяни кажуть, що і американці через розміщення системи ПРО в Центральній Європі теж виходять за рамки договору. Але все ж критики більше на адресу Росії. В американців є формальний привід. Крім того, зараз ці розмови пов'язані з виборами до Конгресу. Трамп демонструє свою силу і показує, що не грає на боці Путіна, а активно протистоїть Росії", – говорить Фесенко.
При цьому експерт вважає, що договір краще зберегти, адже він вбереже світ від однієї з небезпек ядерної війни. Тим більше, в такому розриві не зацікавлена жодна зі сторін, адже загроза ядерної війни – це загроза взаємного знищення.
"Чим ближче ракети, тим більше ризиків. Краще договір цей зберегти або модернізувати. Але це наразі відкрите питання. Я боюся, що в нинішній ситуації, при Трампі і Путіні, збереження договору малоймовірно. Ці два президенти люблять демонструвати силу. У кращому випадку, я вважаю, може збережеться ситуація, коли договір зберігається, але де-факто порушується. В гіршому – американці вийдуть з договору і нав'яжуть Росії гонку озброєння", – додає політолог.
Водночас політолог вважає, що у розриву договору є і можливі плюси.
"Це загрожує тим, що почнеться новий виток гонки озброєння, що призведе до зростання військового напруги. Завжди краще, коли озброєння обмежується і контролюється. Але при цьому військові експерти давно вважають, що взаємна загроза – найкраща гарантія стримування від війни. Плюс гонка озброєння економічно вимотуватиме Росію, як свого часу вимотала СРСР", – вважає Фесенко.
При цьому про роль України в цьому процесі говорити не варто. За словами експерта, після можливого розриву договору на території України не буде ні російських, ні американських ракет. Якщо, звісно ж, не брати ситуацію в окупованому Криму.
"Про розміщення ракет на нашій території наразі не йдеться. Тільки після вступу до НАТО, а про це теж наразі не йдеться", – пояснює політолог.
А ось неоднозначне ставлення Європи до цього питання експерт пов'язує з особистими інтересами та уподобаннями кожної з країн.".
"Британія завжди була близьким союзником США, найближчим з європейських країн, тому вона і підтримує Америку. Плюс вона виступає проти Росії у зв'язку з отруєння родини Скрипалів. А німці займають гнучкішу позицію. Вони побоюються, що Європа знову стане ареною гонки озброєнь. А своєї ядерної зброї у них немає. Вони не хочуть бути заручниками протистояння", – підсумовує експерт.
Нагадаємо, напередодні президент США Дональд Трамп заявив про намір вийти з Договору про ракети середньої і малої дальності через його недотримання з боку РФ.
Ще 2014 року США звинуватили Росію в односторонньому порушенні Договору про РСМД, коли вона проводила випробування забороненої крилатої ракети, а вже 2017-го розмістила в Калінінградській області оперативно-тактичні ракетні комплекси "Іскандер-М". Їх дальність польоту перевищує дозволені Договором про РСМД 500 км.
2017 року виповнилося рівно 30 років відтоді, як 8 грудня 1987-го генсек ЦК КПРС Михайло Горбачов і президент США Рональд Рейган домовилися не виробляти, не випробовувати та не розгортати балістичні та крилаті ракети наземного базування середньої (від 1000 до 5500 км) і малої (від 500 до 1000 км) дальності. У підсумку, до 1991 року Росія і США ліквідували близько 2700 ракет.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми