Зробити стартовою
26,19
29,84
РУС

Гройсман піде у відставку? Не факт!

Заява про відставку прем'єр-міністра ще не означає, що вона буде прийнята

Фото: Кабинет министров Украины

У Верховній Раді зареєстрована заява прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана про відставку. Швидше за все, в один із днів наступному пленарному тижні, який відбудеться з 28 по 31 травня, відставка буде прийнята. Хоча можуть бути несподіванки. У будь-якому випадку уряд продовжить працювати, поки в парламенті не створять нову коаліцію і не оберуть нового прем'єра.

Як йдуть прем'єри

Схоже, добровільний відхід прем'єр-міністрів у відставку знову входить в моду. "Знову" – тому що на зорі незалежності України вже був період, коли прем'єр-міністри йшли зі своєї посади згідно з поданими заявами. Так, "в зв'язку з відходом на пенсію" пішов у відставку в 1992 році перший прем'єр України Вітольд Фокін. Трьома роками пізніше цей фінт повторив прем'єр Віталій Масол. За власним бажанням – "у зв'язку з хворобою" – був звільнений свого часу і Павло Лазаренко. Зрозуміло, насправді ці відставки мали політичне підґрунтя. Але формулювання дозволяло зберегти "другим особам держави" обличчя.

У більшості ж випадків в умовах президентсько-парламентської республіки президенти не особливо церемонилися з політичним іміджем прем'єрів: керівників Кабміну відправляли у відставку або президентським указом, або за допомогою парламенту, який висловлював недовіру уряду. Власне, тоді було не важливо, з допомогою яких механізмів президент вирішить позбутися прем'єра. Припустимо, Валерія Пустовойтенка у 1999 році "пішли" з посади досить по-єзуїтському: прем'єр склав повноваження (згідно з Конституцією) після переобрання Леоніда Кучми президентом. Після чого парламент "провалив" повторне призначення Пустовойтенка. Як би там не було, до конституційної реформи для звільнення прем'єра були потрібні, по суті, лише бажання президента, листок паперу і ручка під рукою.

Зі зміною Конституції президенти втратили можливість звільняти прем'єрів – це право повністю перейшло до парламенту. З одного боку, це зміцнило позиції прем'єрів: відтепер їх звільнення розчерком пера стало неможливим. З іншого – тепер доля урядів залежала від політичних розкладів у Верховній Раді. Власне, низка парламентських криз періоду Ющенко і стала причиною змін урядів. Прем'єри змінювалися зі зміною і переформатуванням коаліцій в парламенті або з обранням нової Верховної Ради. Однак по своїй волі у відставку ні Єхануров, ні Янукович, ні Тимошенко не йшли.

Добровільна відставка – ознака демократії

Першим прем'єром, що подав у відставку добровільно, став Арсеній Яценюк. Причому зробив він це двічі. У липні 2014 го на тлі парламентської кризи і розпаду коаліції Яценюк заявив, що самоусувається від виконання обов'язків прем'єра і подає у відставку (ситуація, погодьтеся, дуже нагадує нинішню). В результаті 31 липня Верховна Рада відмовилася затверджувати подану прем'єром заяву – рішення підтримали лише 16 народних депутатів. І Яценюк залишився на посаді. Цікаво, що трохи більше тижня, до голосування в ВР, обов'язки прем'єра виконував перший віце-прем'єр – Володимир Гройсман.

Друга добровільна відставка Арсенія Яценюка датується квітнем 2016 року. На цей раз парламент підтримав відставку.

Таким чином, заява про відставку, подана прем'єром Гройсманом, – третя за рахунком спроба добровільного відходу з цієї посади за останні п'ять років.

До речі, в розвинених демократичних країнах Заходу догляд урядів у відставку "за власним бажанням" – звичайна справа. Як правило, прохання про відставку має політичні мотиви. Іноді такі заяви є способом отримати вотум довіри парламенту як по конкретному питанню, так і в цілому по діяльності уряду.

Що каже закон

Як читач, напевно, вже зрозумів, заява про відставку, подану прем'єр-міністром України, зовсім не гарантує факту відставки. Конституція передбачає, що "дозвіл" на відставку повинна ще дати Верховна Рада. На розгляд заяви прем'єра парламенту відводиться десять днів після реєстрації документа в парламенті. Оскільки заяву Володимира Гройсмана зареєстровано 23 травня, кінцевий термін його розгляду – 2 липня. А по суті, парламент зобов'язаний дати відповідь на пленарному тижні, який пройде з 28 по 31 травня.

У разі підтримки заяви прем'єра у відставку йде весь уряд. При цьому як прем'єр-міністр, так і члени Кабміну зобов'язані виконувати повноваження в повному обсязі до тих пір, поки коаліція не обере нового прем'єр-міністра і новий уряд. Який при цьому статус буде у такого уряду і міністрів – "уряд у відставці", "виконуючий обов'язки" або ж Кабмін буде називатися як і раніше, без будь-яких приставок – юристам сказати важко. Прецедентів роботи уряду в такому статусі в історії ще не було (у квітні 2016- го на місце Яценюка в день його відставки був призначений Гройсман). А законодавство цей момент не уточнює.

Відставка не гарантована

Не виключений варіант, що парламент наступного тижня просто відмовиться або не зможе задовольнити заяву. Тоді уряд Володимира Гройсмана продовжить свою роботу в звичному статус – як це сталося у липні 2014 го з урядом Арсенія Яценюка.

Так чи прийме парламент відставку Гройсмана? На даний момент оцінити, наскільки ймовірним є те або інше рішення Верховної Ради, досить важко.

Так, народний депутат, член фракції Блок Петра Порошенка Олександр Бригинець розповів сайту "Сьогодні", що засідання фракції з цього питання ще не було. Але брати на себе політичну відповідальність в поточній ситуації представники найбільшої парламентської фракції особливого бажання не виявляють.

"Підхід більшості депутатів, як мені здається, такий завжди: ми готові проголосувати за відставку кого завгодно, скажіть тільки, кого призначити на його місце. А призначити на місце Гройсмана може тільки коаліція. Якої, на даний момент, немає. Якщо буде створена нова коаліція, яка буде призначати нового прем'єра, значить, у них будуть голоси зняти нинішнього. Якщо буде відтворена попередня коаліція, відповідно, вона також зможе прийняти рішення щодо уряду", – зазначив народний депутат.

У той же час в БПП не зовсім згодні з мотивацією Гройсмана.

"Якби Гройсман послався на те, що з 17 травня не існує коаліції, а тому він подає у відставку, це було б мотивованим кроком. А коли він говорить, що президент сказав, і тому він йде – це неправильно. Президенти у нас багато чого говорили. А спроби ламати парламент далеко не завжди увінчувалися успіхом", – зазначив Бригинець.

Ще один представник БПП – Олександр Черненко – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні", що остаточне рішення фракція прийме після зустрічі з Гройсманом.

"Потрібно вислухати прем'єра. Зрозуміти, чим мотивовано рішення, які його подальші плани і так далі".

Друга за чисельністю фракція – "Народний фронт" – скоріше за все, підтримає відставку прем'єра.

"Ми обговорювали це питання на фракції. І вважаємо, що, коли президент прямим текстом вимагає від уряду піти у відставку, потрібно дати таку можливість. Не тому, що ми погано ставимося до уряду Гройсмана. А тому, що, якщо президент хоче взяти всю відповідальність за те, що відбувається в країні, – потрібно дати йому "зелене світло". Нехай формує коаліцію, призначає нового прем'єра. У президента, якщо він так легко ініціює не тільки парламентську, а й урядову кризу, напевно, є якийсь хитрий план. Заважати йому в його реалізації я вважаю аморальним", – сказав в коментарі сайту "Сьогодні" народний депутат ("Народний фронт") Дмитро Тимчук.

За відставку уряду буде голосувати і Опоблок.

"Ми будемо голосувати за відставку, більш того, ми її вимагаємо. Але крім того, ми вважаємо, що відставка повинна бути не за принципом "я образився", а за результатами роботи уряду, – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" народний депутат Юрій Павленко. – Тому ми вимагаємо перед розглядом питання звіту уряду".

При цьому Юрій Павленко зазначив, що, навіть якщо прем'єр відмовиться звітувати перед парламентом, фракція все одно підтримає його відставку.

У фракції "Самопомочі" не бачать особливої різниці, буде задоволено заяву про відставку чи ні.

"Ця відставка не матиме жодних юридичних наслідків. Навіть якщо парламент її прийме, уряд продовжить виконувати обов'язки до призначення нового уряду. Тому рішення Верховної Ради практично нічого не змінить, – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" народний депутат Тарас Пастух. – Президент зробив політичну заяву, щоб його виборці бачили його рішучість. Прем'єр зробив заяву у відповідь – щоб вся країна бачила, що він не тримається за крісло. Але де-факто все залишаються на своїх місцях до призначення нового уряду".

Нагадаємо, Володимир Гройсман розповів "Сьогодні", що на дострокових парламентських виборах очолить власну партію, яка не буде об'єднуватися з іншими.


Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Гройсман піде у відставку? Не факт!". Інші Політика дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Віталій Рябошапка

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь