Ще в жовтні в статті "Росія пролетіла повз ПАРЄ: як українська делегація перемогла Москву в Страсбурзі" сайт "Сьогодні" докладно описав, як Києву вдалося обійти Кремль та не допустити повернення росіян до роботи в Парламентській асамблеї Ради Європи (РЄ). Тоді, нагадаємо, їхні лобісти хотіли змінити правила процедури щодо застосування санкцій до національних делегацій в ПАРЄ, а, простіше кажучи, гарантувати, що вони не будуть застосовані щодо Росії, щоб вона відновила сплату внесків до бюджету РЄ. Ідею просували спочатку через італійського депутата Мікеле Ніколетті – ініціатора створення і очільника ad-hoc комітету, який і напрацьовував зміни в правила процедури.
Сам Мікеле Ніколетті з тріском пролетів на парламентських виборах в Італії, проте про його ідеї, які минулого року активно просував навіть генсек РЄ Турбйорн Ягланд, посилаючись на скрутне фінансове становище організації, не забули. Напередодні весняної сесії ПАРЄ з`явилась схожа доповідь, тільки вже авторства нідерландського парламентаря Тіні Кокса, основна мета якої змінити процедури застосування санкцій. За словами члена Парламентської асамблеї Ради Європи, нардепа від НФ Георгія Логвинського, відкритими лобістами такої ідеї виступають представники, власне, Нідерландів, а також Німеччини і Швейцарії. Основний аргумент зняття санкцій з Росії такий самий, як і півроку тому, – відновлення Росією її внесків до бюджету РЄ. Бо, мовляв, без 32 млн євро, які станом на сьогоднішній день недоплатила Москва, Рада Європи перебуває у вкрай скрутному становищі.
Все ж, станом на вечір вівторка, українській делегації вдалось "збити" бажання відвертих російських лобістів протягнути зміни процедури застосування санкцій поправками до відповідної доповіді Тіні Кокса. Проте, за словами постійного представника України при Раді Європи Дмитра Кулеби, це ще далеко не остання спроба повернути росіян до роботи в ПАРЄ. Нагадаємо, що після анексії Криму і початку війни на Донбасі Москву позбавили права голосу, участі в спостережних місіях та керівних структурах ПАРЄ. З січня 2015-го в знак протесту російська делегація перестала приїжджати до Страсбурга, а з 2017 року – платити щорічні членські внески до бюджету РЄ.
В інтерв`ю сайту "Сьогодні" Дмитро Кулеба розповів, чому доповідь Тіні Кокса – це чистий шантаж, які поправки до цього документу українській делегації вдалось проштовхнути, і чи можуть російську делегацію взагалі виключити з Ради Європи.
- Восени минулого року епопея з намаганнями "друзів" Росії повернути її делегацію до роботи в Парламентській асамблеї Ради Європи з тріском провалилися. Тоді дискусії теж точилися саме навколо внесків росіян, мовляв Рада Європа просто не виживе без цих грошей. І от зараз ситуація знову повторюється.
- Я переконаний, що це є шантаж. Шантаж тим, що, якщо ми не підемо на поступки, то вратимо Росію. На західно-європейських політиків такі аргументи мають дуже серйозні впливи, бо вони дуже бояться, що Росія добровільно вийде з Ради Європи, якщо остання не виконає забаганки Росії.
- Минулого разу приводом для зняття санкцій з Росії була доповідь італійського депутата Мікеле Ніколетті, цього разу – нідерландського Тіні Кокса.
- Це не те, щоби привід. Просто з року в рік тривають спроби щось ухвалити. Минулого разу ми мали доповідь Петри Де Суттер (Бельгія – Авт.), до цього ми мали доповідь за результатами діяльності ad hoc комітету під головуванням Ніколетті. Тобто, у них на столі постійно знаходяться якісь документи, які вони намагаються ухвалити, щоб створити умови для повернення росіян. Цього разу там є дуже довгий документ про майбутнє ПАРЄ і Ради Європи. Але ключові положення, заради яких все це закрутилося, стосуються ідеї про те, що Асамблея в цьому документі має визнати, що вона готова реформувати власний механізм санкцій і поділитися цими повноваженнями з Комітетом міністрів, де засідають посли держав-членів.
Тобто, якщо зараз ПАРЄ може сама застосовувати санкції, то в разі запровадження нового механізму, самостійно вона не зможе їх застосовувати без згоди Комітету міністрів. А це, по суті, призведе до того, що практично застосувати санкції буде взагалі неможливо, бо політичні комбінації в Комітеті міністрів дуже складні і завжди можна створити "коаліцію", щоб заблокувати рішення щодо застосування санкцій. В цьому і полягає підступність ідеї, яка просувається. Формально вони всі розказують, що йдеться про зміцнення санкційного механізму, а насправді йдеться про те, що механізм красиво буде існувати на папері, проте практично його застосувати буде неможливо. Більше того, неможливо застосовувати не лише щодо Росії, а й взагалі щодо будь-якої держави-члена Ради Європи. Саме в цьому і полягають ключові положення документу, заради яких і заварилася вся ця каша. Ну і характерно при цьому, що пан Кокс є одним з найбільш відверто проросійських членів ПАРЄ. Саме йому, чомусь, довірили це просувати.
- Ще у понеділок Володимир Ар’єв повідомляв, що у політичному комітеті змінили текст доповіді і Росія програє. Його ж слова вчора фактично підтвердили Борислав Береза і Олена Сотник. За їх словами, комітет підтримав ключову правку української делегації про те, що "будь-які нові механізми по санкціям будуть лише додатковими". Тобто, це перемога?
- Думаю, що доповідь буде ухвалена. Зазвичай асамблея підтримує правки, які пройшли комітет. Суть правки Олени Сотник полягає в тому, що новий механізм застосування санкцій не скасовує наявні повноваження ПАРЄ. Тобто це таке компромісне формулювання. Наші опоненти хочуть новий механізм – вони його отримують. Ми хочемо, щоб повноваження ПАРЄ застосовувати санкції були збережені, і вони зберігаються. Але я знаю, яку лобістську роботу вже розгорнули російські лобісти, щоб спробувати "зламати" цю правку і відхилити її в залі. Тому боротьба буде продовжуватися до останньої секунди. Проте, в якому б вигляді ця доповідь сьогодні не була ухвалена, треба розуміти, що це лише черговий бій. Марно сподіватися, що це остання спроба росіян реформувати ПАРЄ під себе. Кожен наступний такий бій буде не менш запеклим, тому це ще не кінець історії.
- Який розклад сил "за" та "проти" цієї доповіді?
- Наразі мені важко оцінити у відсотках скільки за кого. Завтрашні дебати все покажуть. Взагалі-то, депутати не дуже хочуть позбавляти себе тих повноважень, які вони мають, і ділитися ними з урядом. Всім добре відомо, що зазвичай парламент контролює уряд і має останнє слово. Зараз намагаються все зробити навпаки і депутатам це дуже не подобається. Але на позицію депутатів намагаються впливати за допомогою аргументу, мовляв, ми втратимо Росію. А втрачати Росію і допускати її виходу з Ради Європи тут не хочуть – це факт. Готові критикувати, дискутувати, політично тиснути, але втрачати їх тут не хочуть. Хоча я переконаний, що Росія з Ради Європи не вийде. Опоненти України, граючи довкола цього аргументу, просто використовують тактику залякування виходом Росії. І проводиться ця робота дуже активно, проте проводиться і контрробота. Ми і наші партнери пояснюють: якщо ця реформа буде проведена, то це підважить демократичні процеси в Раді Європи загалом, а також нівелює статус ПАРЄ, перетворивши її на говорильню. Тобто, якщо зараз ПАРЄ – це реальний інструмент впливу на держави, то після цієї "реформи" вона перетвориться просто на говорильню. Тому наразі йде отака боротьба наративів.
- Зі слів генсека Ради Європи виглядає так, що 32 млн євро – це питання виживання організації. Проте, якщо поділити цю суму на всі 46 країн-членів РЄ, виходить майже по 700 тис євро. До прикладу, минулого року Україна добровільно внесла до бюджету РЄ $400 тис.
- Рада Європа була створена, щоб захищати певні принципи і цінності, а не бігати в пошуку грошей і ставати на коліна перед тими, хто може дати додаткові гроші. Навіть деяким колегам, які щиро підтримують повернення Росії, які щиро бояться, що Росія вийде з Ради Європи, їм при цьому соромно згадувати аргумент про гроші, бо вони розуміють, наскільки це цинічно і лицемірно. Проте це улюблений аргумент генсека Турбйорна Ягланда, який каже, що без російських грошей ніяк.
- Судячи з дописів членів української делегації у Facebook, ключові для нас правки в доповідь Тіні Кокса вдалося внести. Проте, як Ви вже сказали, це не останній бій. До чого ще може вдатися Російська Федерація?
- Попереду процедурні бої. Наступний, який для громадськості пройде непоміченим, відбудеться в Комітеті міністрів на рівні послів щодо того, яку позицію мають зайняти міністри стосовно цієї санкційної реформи. Бо не можна реформувати санкційний механізм без згоди Комітету міністрів. Проте оскільки засідання відповідного Комітету відбувається конфіденційно, розказати про те, що саме там буде обговорюватися, я не зможу. А наступний бій – це 17 травня – це міністерське засідання Ради Європи, де зберуться міністри, які мають формалізувати позицію, яку підготують посли. І саме там буде наступний бій, тому що ми вже бачимо системні зусилля імітувати консенсус урядів щодо санкційної реформи, якого немає. І будь-хто, хто буде стверджувати, що Комітет міністрів одностайно підтримує цю реформу санкційного механізму – це маніпулятор, бо думки в Комітеті міністрів дуже різні.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми