Інтерв'ю з екс-віце-прем'єром Польщі: "Можливо, деяке списання боргів Україні піде на користь МВФ"

У плані трансформації і реформ України часто пов'язують із Польщею. По-перше, це наш найближчий сусід, який, не так давно прагнучи вступити в ЄС, співпрацюючи з МВФ та іншими фінансовими інститутами, повністю розбудовував не тільки економіку, а й модель управління державою в цілому. По-друге, багато польських експертів та реформаторів працюють радниками у прем'єра і президента України, підлаштовуючи свій досвід реформ під українські реалії. Так, наприклад, автор "шокової терапії" польських економічних реформ Лешек Бальцерович з квітня працює в ролі представника президента Петра Порошенка в Кабміні. Але в самій Польщі його нерідко критикують за проведену на початку 90-х "шокову терапію". Так, під час обговорення на третьому Київському міжнародному економічному форумі колишній віце-прем'єр і міністр фінансів Польщі Гжегож Колодко в напівжартівливому тоні зазначив, що даремно українська влада запросила Бальцеровича "радити Україні". Більш того, на думку Колодка, в плані реформування України потрібно робити поправку на те, що світова порядок денний істотно змінилася. Так, в середині 90-х, Польщі списали близько 50% її зовнішніх боргів. Для України ж таких преференцій ніхто не робить – сильно обпікся МВФ з Грецією. До того ж зараз все ускладнюється виборчою кампанією в Німеччині, яка виступає безумовним лідером думки в ЄС. Тим не менш, за словами Колодка, Україні варто спробувати поговорити з МВФ про можливість списання хоча б частини наших боргів, зрозуміло, під чіткі зобов'язання проведення реформ. Про це "Сегодня.ua" поговорив з одним із головних архітекторів польських реформ професором Гжегожем Колодком.

- Як Ви оцінюєте сьогоднішню економічну ситуацію в Україні?

- Ситуація в Україні поліпшується, але повільно через два фактори. Перший – ще недостатньо було зроблено в Україні в плані структурних реформ та інституційного будівництва. Але я також вважаю, що потрібно змінювати менталітет людей на шляху до ринкової економіки. Досі в Україні залишається такий собі мікс негативу: негативна і неправильна частина управління державою і урядом, негативні і неправильні елементи ринкової економіки. Майбутнє має спиратися на комбінацію цих двох чинників: силу невидимої руки ринку і силу видимої руки уряду. Але вона повинна бути чистою, прозорою, не корупційною та добре регульованою – все це ще належить зробити. Є і другий фактор, який робить ситуацію в Україні досить складною і цей фактор не такий успішний, яким би ми його хотіли бачити, – це ситуація, яка перебуває за межами України. Ні ситуація в Євросоюзі або Близькому Заході, ні в Росії на Схід або в Туреччині на Півдні не є сприятливою для української економічної експансії. У довгостроковій перспективі Україна повинна покладатися на експортний зростання. Іншими словами, обсяг вашого експорту має зростати швидше, ніж обсяг продукції, що поставляється на внутрішній ринок. Але для цього потрібен зростаючий попит з боку зарубіжних країн, і це також веде до подальшого повільного розвитку, стагнації або рецесії, або повільного зростання інших країн. Але повертаючись в Україну час від часу, я бачу прогрес. Він не такий швидкий, як очікувалося. Але я б також хотів сказати як технократ і професіонал, він не такий швидкий, як це можливо. Зараз ви не витрачаєте час даремно, як раніше протягом дуже багатьох років. Але ви також не в повній мірі використовуєте дане вам час для необхідних змін.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Знаєте, в Україні МВФ вже став ім'ям прозивним, майже всі реформи і рішення приймаються "в ім'я" чергового траншу.

- Ви знаєте, це нагадує мені ситуацію в Польщі, коли я був першим віце-прем'єром – міністром фінансів. Я був у цьому "взутті" (мається на увазі на цій посаді – Авт.) чотири рази на різних урядах. Але в середині 90-х ми були в схожому становищі, коли дуже багато залежало від "так" або "ні" з боку МВФ. Тому що Польща отримувала кредит на структурну перебудову і експерти Фонду приїжджали до Варшави моніторити прогрес або, що прогресу недостатньо на шляху реформ, інституційного будівництва, приватизації, лібералізації та інше. Але якщо ви читали в деяких моїх статтях і книгах, я не завжди беззастережно погоджувався з МВФ, тому що іноді вони помилялися. Не існує єдиного ліберального підходу, який би слугував основою для Вашингтонського консенсусу (тип макроекономічної політики, який в кінці XX століття був рекомендований керівництвом МВФ і Світового банку до застосування в країнах, що зазнають фінансова та економічна криза – Авт.) і не завжди ґрунтувався на російських реаліях і хорошому знанні проблем, пов'язаних із цим у нашій економіці. Зараз ситуація інша, тому що ви навчилися, ми навчилися, МВФ навчився. І думаю, багато з того, що радить і очікує МВФ, – це правильно й грунтується на тому, чого потребує ваша економіка. Тому я б слідував пропозицій МВФ в якійсь мірі, звичайно, з обговоренням деяких пунктів. Але слід мати на увазі, що в МВФ досі домінує думка лідерів. У вас є МВФ і у вас є рейтингові агентства – Moody's, Standard and Poor's, Fitch і інвестори, спекулянти, хедж фонди, інвестиційні фонди, а також зарубіжні уряду і їх аналітики, які озираються на думку МВФ. Вони не вникають в суть питання, не вивчають ряд статистичних економічних даних, наданих Україною. Вони читають звіти (МВФ – Авт.) і їхня думка – це лише слідувати думку МВФ і рейтингових агентств. Тому, працюйте з МВФ, тому що в довгостроковій перспективі це допоможе. Більш того, ви повинні (працювати з МВФ – Авт.), тому що без МВФ в цей складний для України період ви не зможете отримати міжнародну фінансову допомогу.

- У той же час в Україні дуже багато хто згадує, що свого часу Польщі списали мало е 50% всіх її боргів. Для України таких поблажок ніхто не робить.

- Це може статися або не статися, навіть у випадку з Україною. Це дуже ризикована гра. Дійсно були випадки, коли нам прощали борги, включаючи, в тому числі і, наприклад, Єгипет 25 років тому і Польщу. Я підписав ось цією рукою в вересні 1994 року, 22 роки тому угода з Лондонським клубом (організація приватних кредиторів і приватних банків) і вони списали 50% наших боргів приватним банкам. Без списання цього боргу не вийшло б історії успіху. Але списання цих боргів Польщі грунтувалося на дуже жорстких умовах, узгоджених з МВФ та країнами-кредиторами, починаючи з США, закінчуючи Францією і Німеччиною. І ми йшли цим радам і умов. Іноді їх можна було обговорювати, але вони мали силу настояти і сказати: "Окей, ми скоротимо наступну частину вашого боргу, якщо ви проведете цю і цю реформу тощо". Без сумніву Захід використовував цей процес списання боргів в Польщі як інструмент тиску, щоб швидше відкрити нашу економіку, щоб прискорити приватизацію і денаціоналізацію банківського сектора. І сьогодні я кажу те ж саме, що я говорив тоді, – це не було лише гуманітарним жестом з боку Заходу. Це була найкраща інвестиція, яку вони зробили, тому що це допомогло перетворити Польщу в відкриту, процвітаючу, ринкову економіку, яка створила безліч можливостей для західного капіталу інвестувати в нашу країну для прибутків обох сторін. Тому, економічна, політична та фінансова ситуація тоді були трохи іншими, ніж зараз в випадку з Україною. Але я думаю, без певної реструктуризації, я не говорю зараз про суму і про умови, Україна не зможе зробити це (реформи – Авт.) так, як ми б хотіли це бачити. Але це проблема не тільки у відносинах з Україною – це було б занадто просто. Багато країн в світі мають схожі проблеми. І я думаю, ще більший "головний біль" для міжнародних інвесторів і багатих країн, і МВФ, але більше для Єврокомісії, – не Україна, а Греція. Греція набагато менша країна, ніж Україна. Але проблема BREXIT не вирішена – її просто "кинули під килим", і вона повернеться до порядку денного швидше швидше, ніж пізніше. І жодне питання тут не обходиться без Німеччини, яка є основним політичним і економічним гравцем. І, на жаль, вибори в Німеччині в наступному році і в цій важкій атмосфері складно прийти до пропозиції списати частину боргів України або Греції перед виборами в Німеччині. Тому я скажу вам те ж, що б сказав Греції, – якщо ви можете розраховувати – розраховуйте тільки на себе. Але, можливо, деякий списання боргів Україні піде на користь МВФ, якщо все на Заході будуть переконані, що Україна має бачення (не на ілюзіях) стратегії довгострокового розвитку і сильного управління для здійснення всіх реформ та інституційних змін.

Проф. Гжегож В. Колодко – інтелектуальний і політичний діяч, головний архітектор польських реформ. Віце-прем'єр і міністр фінансів Польщі в 1994-1997 роках і 2002-2003 роках відповідно. Член Європейської академії наук і мистецтв. Засновник і Директор Трансформації, Інтеграції та Глобалізації Економічних Досліджень, TIGER (www.tiger.edu.pl) в Університеті Козьмінського. Автор наукових праць і численних книг, виданих на 26 мовах. Найбільш цитований польський економіст в світі. Марафонець і мандрівник, який побував більш ніж в 160 країнах.