Історичний безвіз, інтернет-обрізання і пенсійний компроміс: підсумки тижня

На тижні ми зрозуміли, наскільки Україна залежна від інтернету. Ми пережили чимало непопулярних рішень, але жодне з них не викликало такого резонансу, як прийняття РНБО рішення про заборону доступу до соцмереж "ВКонтакте" і "Одноклассники". Перспектива позбутися віртуального життя для десятків мільйонів осіб виявилася важливішою від реальних і уявних проблем національної безпеки.

НІ КОНТАКТУ? У рішення РНБО про введення санкцій проти російських сайтів і соцмереж були підстави. Їх, власне, і забороняли не тому, що соцмережі, а тому що російські. Однак повністю ефект від заборони, мабуть, прорахований не був. Держдеп (а разом з ним – МЗС Німеччини, Рада Європи, "Репортери без кордонів" і Human Rights Watch) побачили у забороні соцмереж загрозу для свободи слова. Підлітки і дорослі занепокоїлися іншим. Для перших "ВКонтакте" – це, насамперед, халявна музика, фільми та ігри. Для других "Одноклассники" – це можливість спілкуватися з друзями дитинства, які роз'їхалися по різних країнах. Тепер влада стоїть перед складним вибором: або скасувати заборону, втратити обличчя і нарватися на критику радикальної частини суспільства, або наполягати на своєму, незважаючи на критику світової спільноти, а також отримати в активні противники десятки мільйонів пасивних до цього українців.

БЕЗВІЗ. Заборона соцмереж відсунула на другий план підписання рішення про надання безвізового режиму Україні. А шкода – адже це, хоч і формальне, але завершення процесу, що тривав вісім років. Втім, для багатьох питання безвізу вже перейшов з розряду законодавчого до практичного. Ще до підпису десятки тисяч українців "вивели з ладу" всі електронні реєстри черг на отримання біометричних паспортів, а там, де ці черги живі, ажіотаж нагадує ситуацію з отриманням "Юлиної тисячі" або зовсім перебудовні часи.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Ті ж, хто повірив в безвіз раніше, ніж за нього проголосував Європарламент, і отримали біометричні паспорти взимку без всяких черг, тепер чекають 11 червня. Вже на офіційному рівні підтверджено, що через 20 днів шенгенська віза – вперше для наших громадян – перестане бути обов'язковою умовою перетину кордону в західному напрямку. Момент дійсно історичний.

Про це якраз і говорив президент України, який зібрав традиційну прес-конференцію відразу після голосування в Європарламенті щодо нашого безвізу. Петро Порошенко розповідав про те, який прорив зробила країна і як вона порвала зі своєю приналежністю до російського і радянського минулого. Але до початку прес-конференції після рішення Європарламенту пройшло вже три дні, і за цей час безвіз перемістився з перших шпальт в середину газети. В результаті президента питали зовсім про інше. Про те, хто замінить Валерію Гонтареву на чолі Нацбанку, про розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета, про дороги, про Євробачення і про Мінські угоди. Прес-конференція показала, що "спочивати на безвізі" владі не дадуть. І це потрібно прийняти як даність – з'їздивши до Європи за біопаспортом, ми все одно повертаємося до України, де потрібно зробити життя не гірше.

РЕФОРМОЮ ПО ПЕНСІЯХ. Цими питаннями займається уряд. Він зараз теж стоїть перед складною дилемою: з одного боку, перед необхідністю продовження співпраці з МВФ, з іншого, – вимогою фонду про непопулярні реформи. Спробою "поєднати їжака і вужа" став затверджений в середу в Кабміні і схвалений фондом проект пенсійної реформи.

Уряд уникнув головного – прямого підвищення пенсійного віку. Але хоча його збережуть на нинішній позначці, ця планка підніметься для тих українців, хто до 60-річного віку не зможе заробити потрібний для виходу на пенсію стаж. Розмір стажу підвищуватиметься протягом найближчих десяти років. Уже наступного року мінімальна планка підніметься з 15 до 25 років, після чого щороку додаватиметься ще по одному року – щоб 2028 року право на повноцінну пенсію мали тільки ті, хто офіційно працював в Україні не менше 35 років. Навряд чи Кабмін відчуває задоволення, пропонуючи посилення громадянам. Але виходу, схоже, немає. Щоправда, тепер ту ж дилему, якою жили останніми тижнями міністри, доведеться пережити депутатам парламенту.

НЕПІДСУДНИЙ ЯНУКОВИЧ. А у колишнього президента країни – Віктора Януковича – на цьому тижні були інші проблеми. Оболонський суд Києва, вичерпавши всі можливості зволікань, відновив слухання справи щодо державної зради екс-президента. Щоправда, все знову пішло шкереберть, ледь розпочавшись.

Протягом двох тижнів велися роботи над тим, щоб посилити інтернет в Оболонському суді і щоб Віктор Федорович міг з Ростова пояснювати, чому він писав листа Володимиру Путіну про введення військ до України і чи була в цьому держзрада. Однак вчора раптом з'ясувалося, що наш суд не повідомив Ростовському про своє бажання допитати екс-президента по скайпу. Тому, хоча в Ростові були начебто вже готові влаштувати телеміст з Януковичем, засідання знову перенесли – тепер на 29 травня.