Президент представив зміни до Основного закону в частині децентралізації
Сьогодні президент Петро Порошенко представив пропозиції щодо внесення змін до Конституції в частині децентралізації.
При цьому Порошенко зазначив, що всі заслуги по розробці проекту змін до Конституції в частині децентралізації – за Конституційною комісією.
"Я тільки суб'єкт подання. Основну роботу зробила українська Конституційна комісія. Також працювала Венеціанська комісія", – сказав він.
Президент, зокрема, розкрив основні положення розроблених змін:
- Левова частка повноважень делегується на рівень громад.
- Центральна влада поступається не лише повноваженнями і відповідальністю, але й фінансовими ресурсами, "ще на початку року ми внесли зміни в Бюджетний і Податковий кодекси, які на 40% збільшили доходи місцевих бюджетів". З другого півріччя, тобто відсьогодні, місцева влада зможе сама змінювати свої бюджети. За словами Порошенка, відповідно до змін у Конституцію, всі зміни на місцях будуть підтримувати фінансовими рішеннями відразу.
- Інститут голів облдержадміністрацій (ОДА) скасовується. Оперативне управління переходить до обласних і районних виконкомів, які підзвітні тільки радам місцевого рівня і нікому більше.
- Порошенко підозрює, що ворог спробує використовувати нові повноваження громад. Саме тому вводиться інститут префектів. Вони будуть призначатися і звільнятися указом президента за поданням Кабміну (як зараз голови ОДА), але у них буде менший обсяг повноважень. "Вони не мають права втручатися в оперативне управління, не зможуть розпоряджатися фінансовими потоками та іншими ресурсами. Вони тільки будуть виконувати контрольні функції", – підкреслив президент. Префекти зможуть відхиляти рішення місцевої влади, що не відповідають Конституції, з одночасною подачею в суд.
- Право розпуску органів місцевого самоврядування органами центральної влади залишиться. "Сподіваюся, в Україні це не буде поширеною практикою", – сказав Порошенко. Верховна Рада, Конституційний суд і президент будуть стежити за законністю рішень на місцях.
Петро Порошенко також заявив, що проект змін до Конституції не передбачає ніякого особливого статусу Донбасу. "Все це чутки від лукавого", – сказав президент.
За словами Порошенка, проект визначає особливий порядок управління в деяких районах Донецької і Луганської областей, який визначається окремим законом.
Президент також заявив, що анексований Росією Крим залишиться Автономною Республікою, що входить до складу України. "Автономія Криму чітко відображена в чинній Конституції, вона має досить широкі повноваження Криму і Севастополя, і вони будуть збережені", – підкреслив президент.
Президент Петро Порошенко впевнений, що децентралізацію підтримують всі політичні сили в Україні.
"Я розраховую на підтримку всіх політичних сил у ВР. І не тому, що нам потрібно 300 голосів, а тому, що це та річ, яка має об'єднати українське суспільство", – сказав він.
Українські військові знову зазнали втрат, штаб повідомляє, що бойовики шукають слабкі місця в обороні, МЗС України звинуватило Росію
На Донбасі військові продовжують нести втрати. Про це сьогодні повідомив речник Адміністрації президента з питань військової операції, полковник Андрій Лисенко.
"За минулу добу в результаті бойових дій загинув один військовий, ще 10 були поранені", – розповів Лисенко. За його словами, усі випадки сталися на Донецькому напрямку.
У штабі військової операції повідомили, що за минулу добу бойовики 53 рази обстріляли позиції українських військових. За інформацією командування, бойовики не припиняють спроб спровокувати українських військових на порушення Мінських домовленостей, а також активно шукають слабкі місця в обороні.
Зазначимо, Верховна Рада остаточно заборонила використання мобільних телефонів та інших гаджетів під час військової операції на Донбасі.
Заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця заявив, що РФ всіма способами намагається усунути міжнародні організації від врегулювання конфлікту і заблокувати відправлення миротворчої місії на схід України.
Карта бойових дій на 00-00 1 липня
Міноборони створює електронну базу призовників, Рада звільнила від мобілізації ще одну категорію українців
У Міноборони працюють над створенням бази електронного обліку призовників, і вже незабаром планують використати це нововведення при мобілізації. "Ми розробили й ініціювали зміни до законодавства щодо створення електронної бази призовників, — повідомив глава відомства Степан Полторак. — Вже розроблено програмне забезпечення та виділено кошти: найближчим часом ми очікуємо підписання відповідного закону".
Зазначимо, Верховна Рада остаточно звільнила викладацький склад ВНЗ від мобілізації. За відповідний законопроект у другому читанні проголосували 266 народних депутатів. Документ звільняє від мобілізації викладачів вишів III і IV рівнів акредитації з педагогічним навантаженням не менше 0,5 ставки, а також наукових співробітників.
Українських бійців обіцяють краще забезпечувати військовою формою, в "Укроборонпромі" назвали головну причину поломок військової техніки
Верховна Рада ухвалила президентський законопроект №2551 щодо речового забезпечення військовослужбовців. Документ у другому читанні підтримали 273 народних депутатів.
"Законопроект розроблений з метою уніфікації військової форми одягу військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань, поліпшення речового забезпечення військовослужбовців та приведення військової форми одягу й іншого речового забезпечення до вимог сучасності, з урахуванням кращого світового досвіду, зокрема, досвіду держав-членів НАТО", – підкреслюється в документі.
Заступник гендиректора державного концерну "Укроборонпром" Сергій Пінькас заявив, що тільки в 5% випадків несправності військової техніки пов'язані з технічним браком під час її виготовлення чи ремонту.
"Є статистика, яка відповідає на всі питання... У більшості випадків – це 95% випадків, поломки техніки відбуваються через неправильну експлуатацію. Про це ми доповідали абсолютно всім керівникам", – підкреслив він.
У Раду внесено постанову про призначення нового глави СБУ, БПП підтримає кандидатуру Грицака, а "Народний фронт" ще не вирішив
Президент України Петро Порошенко вніс у Верховну Раду проект постанови про призначення на посаду голови Служби безпеки України Василя Грицака, який у даний час є тимчасово виконуючим обов'язки голови СБУ. Відповідний проект постанови зареєстрований у парламенті під №2204а.
Найбільша фракція парламентської коаліції (БПП) готова підтримати кандидатуру Василя Грицака на посаді голови Служби безпеки України, а друга за чисельністю фракція ("Народний фронт") – ще не вирішила. Як розповів у кулуарах Верховної Ради народний депутат з "Народного фронту" Леонід Ємець, фракція ще не обговорювала кандидатуру Грицака. Заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко заявив, що зустріч Грицака з пропрезидентською фракцією запланована на завтра на 9 ранку.
Як повідомлялося, 18 червня Верховна Рада прийняла постанову про звільнення Валентина Наливайченка з посади голови СБУ.
Рішення фракції "Самопоміч" у Верховній Раді голосувати за відставку глави СБУ Валентина Наливайченка було прийнято після розмови з самим Наливайченком, коли він дав зрозуміти, що не збирається далі працювати з президентом Петром Порошенком. Про це повідомив мер Львова Андрій Садовий.
Рада скасувала обов'язкові касові апарати для "бідного" бізнесу
Верховна Рада прийняла в цілому законопроект №1088, що регулює питання використання касових апаратів малим і середнім бізнесом. "За" проголосували 248 депутатів.
"Ми змогли знайти компромісний варіант, який не тиснув би на підприємців і влаштовував МВФ", – зазначив перший віце-спікер ВР Андрій Парубій. Законопроект був розроблений за участю Кабінету міністрів.
Згідно з документом, всі підприємці-"спрощенці" першої, другої і третьої групи з річним доходом менше 1 млн грн, незалежно від виду діяльності, не зобов'язані встановлювати касові апарати.
"У кого більше 1 млн грн річний обсяг доходу – ті встановлюють касові апарати", – пояснив народний депутат Олег Ляшко. Передбачається, що для цієї категорії бізнесу касові апарати стануть обов'язковими з 1 січня 2016 року – тобто у підприємців ще буде час підготуватися до купівлі та встановлення реєстраторів розрахункових операцій (РРО).
Україна припинила закупівлі газу у РФ, газові переговори переходять у "нормандський формат"
Відсьогодні, 1 липня, "Нафтогаз" призупинив закупівлю газу у російської компанії "Газпром".
"У зв'язку з тим, що 30 червня 2015 року закінчується термін дії додаткової угоди між НАК "Нафтогаз України" і ВАТ "Газпром", а умови подальшої поставки російського газу в Україну не були узгоджені сьогодні під час тристоронніх переговорів у Відні, "Нафтогаз" припиняє закупівлю газу у російської компанії", – заявили в "Нафтогазі".
У свою чергу російська сторона вважає рішення Києва політичним. При цьому, як заявив глава Міненерго РФ Олександр Новак, російська сторона продовжить поставляти газ на території Донбасу, що підконтрольні бойовикам.
З 1 липня Україна здійснює імпорт природного газу лише зі сторони Словаччини. Про це повідомив начальник відділу по зв'язках з громадськістю та пресою ПАТ "Укртрансгаз" Максим Белявський.
Міністр енергетики Володимир Демчишин заявив, що Україна готова продовжувати переговори про умови поставки газу з Росії, але головною умовою цього є обґрунтована і економічно вивірена ціна і зрозуміла формула на весь період опалювального сезону 2015-2016 років.
Віце-президент Єврокомісії з питань енергетики Марош Шевчович заявив, що тристоронні переговори між Україною, Росією і Європейським Союзом отримають новий, нормандський, формат.
Також єврокомісар зазначив, що на тристоронніх переговорах, які відбулися 30 червня у Відні, не вдалося досягти компромісу щодо ціни російського газу для України, терміну дії нової угоди і обсягів закупівлі газу.
Він також заявив, що припинення поставок газу в Україну з РФ не представляє небезпеки для транзиту російського газу в Європу. Про це заявив заступник голови Єврокомісії Марош Шефчович.
НБУ повідомляє, що Київ виконав умови МВФ, Фонд чекає скасування пільг для сільгоспвиробників і потребує компромісу від України і її кредиторів
Україна виконала практично всі вимоги МВФ для отримання другого траншу в рамках програми розширеного фінансування EFF. Про це повідомив заступник голови НБУ Дмитро Сологуб.
"Ми раді бачити продовження фінансової стабілізації. Раді бачити, що Україна виконала практично всі вимоги Міжнародного валютного фонду – дуже скоро буде засідання Ради директорів МВФ", – сказав Сологуб.
Зазначимо, що завтра Верховна Рада України розгляне питання позбавлення податкових пільг виробників сільгосппродукції. Законопроект є обов'язковою умовою співпраці України і Міжнародного фонду. Про це нагадав депутатам постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше.
"Згідно з положеннями Меморандуму про економічну та фінансову політику, підписаного з МВФ, передбачено з 1 січня 2016 року поширення дії загального режиму оподаткування ПДВ на весь сільськогосподарський сектор у відповідності з міжнародною практикою", – сказав він.
Зазначимо, МВФ, який брав у вівторок участь у зустрічі делегацій України та її приватних кредиторів, закликав сторони досягти угоди про реструктуризацію боргу.
Як повідомив фонд, на зустрічі у Вашингтоні, що носила технічний характер, обговорювалися цілі програми та макроекономічні прогнози. Про які-небудь практичні результати зустрічі не повідомляється.
Курс долара завмер
На сьогодні, 1 липня, НБУ встановив такі курси основних іноземних валют до гривні:
1 долар США – 21 грн;
1 євро – 23,5 грн;
10 російський рублів – 3,76 грн.
Таким чином, курс долара, в порівнянні зі вчорашніми значеннями став нижче на 1 коп. Курс євро впав на 4 коп. Курс рубля опустився на 7 коп.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми