Підсумки тижня: Порошенко в США, Угода з ЄС і неоднозначний мир на Донбасі

Минулий тиждень виявився настільки насиченим політичними подіями, що їх з гаком вистачило б на кілька місяців. Формування виборчих списків партій, ратифікація Угоди про асоціацію з ЄС, прийняття законів, спрямованих на мирне врегулювання на Донбасі, візит Петра Порошенка до США – кожна з цих подій може вважатися ключовою для найближчого майбутнього країни. Втім, про все по порядку.

СТАРТ КАМПАНІЇ. У понеділок минув термін подачі списків партій до ЦВК. Відповідно, вихідні пройшли під знаком партійних з'їздів. І влада, і опозиція остаточно "оформили розлучення", вирішивши йти на вибори декількома колонами.

Стартові позиції партій провладного крила можна охарактеризувати коротко: "голосів вистачить усім". Результати соцопитувань (проводили компанії СОЦИС і КМІС на початку вересня. – Авт.) показують, що подолати 5% бар'єр можуть п'ять партій, які претендують на один і той же електорат. За даними опитувань, лідер симпатій виборців – Блок Петра Порошенка, далі йдуть Радикальна партія Олега Ляшка, "Громадянська позиція", "Батьківщина" і "Народний фронт". У майбутньому парламенті компанію їм може також скласти ВО "Свобода", яка на сьогодні лише трохи не дотягує до 5%.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Інакше йдуть справи на опозиційному фланзі. Єдина партія, якій соціологи дають шанси на потрапляння в парламент, це "Сильна Україна" Сергія Тігіпка. Але тут необхідно враховувати один нюанс: аналітики можуть оперувати результатами лише тих соцопитувань, які проводилися ще до відмови Партії регіонів від участі у виборах. Отже, згадана "Сильна Україна" може розраховувати на зростання свого рейтингу за рахунок виборців ПР.

РАТИФІКАЦІЯ. Майже три місяці Україна чекала ратифікації парламентом Угоди. І 16 вересня вона, нарешті, відбулася. Однак, як це часто буває, – "з поправкою на обставини". Зокрема, напередодні ратифікації УА Радою і Європарламентом сторони оголосили, що Угода про вільну торгівлю між Україною та ЄС почне діяти лише з 1 січня 2016 року. Українські та європейські політики пояснили це необхідністю "задобрити" Росію заради встановлення миру на Сході. Однак, на думку деяких експертів, це лише половина правди. Друга ж її половина полягає в тому, що українська економіка поки не готова до швидкої переорієнтації з ринку країн СНД на ринок європейський. Адже Угода про асоціацію дає хороші перспективи в основному малому та середньому бізнесу – а він у нас, на жаль, поки далекий від того, щоб стати основним донором держбюджету. Великі ж підприємства більше втрачають від закриття ринку МС, ніж набувають, тому річну відстрочку Україна повинна використовувати для мінімізації ризиків.

ЗАКОНИ МИРУ. У вівторок Рада прийняла два закони, що викликали неоднозначну реакцію в суспільстві, – закон про амністію для сепаратистів самопроголошених "ДНР" і "ЛНР" і закон про особливий статус Донбасу. Причому критиці піддалися не тільки самі закони, а й спосіб, яким вони приймалися. Спочатку засідання було оголошено закритим. Потім до сесійної зали прибув Президент. І через 20 хвилин країна дізналася, що обидва законопроекти були прийняті 277 голосами "за" – причому при вимкненому табло, простим підняттям рук. Частина політиків навіть звинуватила Порошенка у використанні найгірших методів свого попередника. "Сьогодні ми всі повернулися з нової країни в 29 листопада країни Януковича, – написала у своєму "Фейсбуці" нардеп від "Батьківщини" Олександра Кужель. – Значить, у нас ще довгий шлях очищення і спокути, духовного зростання. Нам ще належить тягнутися до висоти духу тих, хто сприйняв цю війну як війну за Незалежність України, для кого все було насправді, по-чесному".

Втім, далеко не всі політики розділяють настільки радикальну думку. Прихильники Президента звертають увагу на те, що країні потрібен перепочинок, що ресурси для ведення війни майже вичерпані. А тому три роки особливого статусу для Донбасу – в їхньому розумінні "менше зло". До речі, прийняті парламентом закони цілком можуть і не запрацювати. Принаймні, "народні республіки" поки не підтвердили готовність їх виконувати.

ОБАМА. З візитом Порошенка в США пов'язано чимало очікувань по обидві сторони океану. Українські політики чекають від Штатів активнішої підтримки в конфлікті з Росією – аж до прямої військової допомоги. США ж поки відмовляються передавати нам зброю, але ситуація в американських ешелонах влади далеко не однозначна. Республіканці активно тиснуть на Барака Обаму, погрожуючи домогтися голосування в Конгресі за надання зброї Україні. США, зі свого боку, чекають від Порошенка гарантій форсування ринкових реформ і швидкої економінтеграціі нашої країни із Заходом. Від цього багато в чому і залежатимуть обсяги і характер американської допомоги Україні.

Свого часу Віктор Ющенко, виступивши перед Конгресом, зумів домогтися швидкої відміни для України поправки Джексона-Веніка (забороняла США торгівлю з країнами, що порушують права людини). Безумовно, Петро Олексійович під час своєї промови в Конгресі намагався справити враження політика, з яким можна і потрібно мати справу. Наскільки йому це вдалося, покаже час.